25. Літературно-психологічний портрет письменника як важливий виховний

чинник та матеріал для роздумів учня на світоглядні морально-етичні теми.

Щоб зацікавити школяра, йому потрібно пропонувати не реєстр великої кількості подій, а в нарисовій формі - літературно-психологічний портрет письменника. Для його укладання найкращим матеріалом можуть бути спогади сучасників митця, листи, автобіографічні та художньо-біографічні твори, літературознавчі розвідки. Слід менше уваги приділяти датам, назвам, другорядній інформації, а більше - цікавим епізодам з його життя, до того ж епізодів з підтекстним зверненням до почуттів учнів

Учитель подає цікавий матеріал із життя і творчості певного письменника.

Так, вивчаючи у 9 класі біографію Т. Г. Шевченка, можна розповісти про

одну з маловідомих сторінок його життя перед викупом (стаття Володимира

Сиротенка «Портрет» у газеті «Урядовий кур'єр» від 10 березня 1998 p.). Цікавою і вагомою формою викладу життєпису письменника є використання

художніх творів про майстрів слова. В учителя часто не вистачає часу на

детальну розповідь про особу письменника. Якоюсь мірою цю роботу можна

доручити окремим учням, що виступлять з невеличкими доповідями і

рефератами про окремі найважливіші моменти з життя письменника,

ознайомлять однокласників із цікавими художніми творами про нього, адже

з'явилося чимало історико-мемуарної та художньої літератури про відомих

митців слова.

Ознайомлюючи учнів із творчістю письменника, учитель має наголосити на

тому, як визначні митці слова «створювали» самих себе: набували і

відточували майстерність, загартовували волю, виховували риси характеру,

які необхідні були їм для успішної творчої діяльності.

26. Методичний проект інтегрованого уроку вивчення поеми і. Франка

«Мойсей».

Тема уроку: Народ і його буття на сторінках поеми «Мойсей»

І.Франка.

Очікувані Учні повинні:

педагогічні - знати про роди і види літератури, відчути «стереоскопічність»

результати: цих понять, їх взаємопереходи і взаємозбагачення;

- розвивати навики виразного читання, аналізу поетичних творів;

- уміти цінувати та поважати моральні цінності.

Тип уроку: урок вивчення нового навчального матеріалу.

Методи уроку: лекція вчителя, бесіда, інтерактивні методи «Інтерв’ю», «Займи

позицію».

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

ІІІ. Сприймання учнями матеріалу уроку.

«Інтерв’ю».

- Які факти свідчать про епічність твору?

V. Узагальнення і систематизація знань.

Фокусуючі запитання.

Пригадайте, в якій країні виникла більшість літературознавчих термінів і чому. (У Давній Греції – колисці європейської цивілізації)

Що покладено в основу розподілу літературних творів на три основні роди? (Авторське ставлення до подій і ступінь присутності або віддаленості автора від описуваного, обсяг подій, форма висловлення, тривалість самих подій тощо)

Назвіть три роди літератури. Дайте їм визначення. (Епос, лірика, драма)

«Займи позицію».

- Чи втратив народ віру в землю обітовану?

Підведення підсумків: обґрунтування учнями своєї позиції.

Запитання до учнів.

Як розуміти слова?

Все, що мав у житті, він віддав

Для одної ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї.

2. Як розуміти слова Мойсея?

Бо в те серце Єгова вложив,

Наче квас в прісне тісто,

Творчі сили, - ті гнатимуть вас

У призначене місто.

3. Для чого знадобилося Франкові ввести в поему притчу про терен?

4. Чи вчив Мойсей молодше покоління євреїв милосердю? Як саме?

5. За що Єгова покарав пророка?

VI. Підбиття підсумків уроку.

27. Роль виразного читання, використання аудіовізуальних засобів під час

вивчення лірики І. Франка

Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичено художній твір. У процесі такого читання виявляється особисте ставлення виконавця до виконуваного ним твору, відчувається його виконавський намір, який виливається в діяння словом (словодію).

Роль виразного читання — це включитися в активне життя твору, все, що має бути розкрите, з'ясоване під час його виконання. Визначити правильно мету — це значить визначити, які думки, почуття, настрої треба донести до слухача. Головною метою читання будь-якого твору є вміння донести до слухачів його суть, зігріту переживаннями читця, бажання активно вплинути на дітей, пробуджуючи в них необхідний настрій, почуття, душевний відгук.

Засоби виразного читання:

Техніка читання;

Логічний наголос;

• паузи;

• сприйняття-розуміння;

• бачення і реакція;

• ставлення читця до твору; мета читання й інтонація;

• зв'язок з аудиторією.

Виразне читання твору І. Франка «Фарбований Лис», його особливості.

Швидкість виразного читання художнього тексту буває різна. Можна читати в повільному, середньому або швидкому темпі. Так, початок казки «Фарбований Лис» І. Франка читається в повільному темпі, епізод появи Лиса в місті — середньому, втеча його від псів — у швидкому.

Залежно від розвитку подій та явищ, почуттів та настроїв героїв темп читання змінюється багато разів.

Виразне читання на уроках літератури може виконувати різні функції, виступаючи як засіб:

• первинного ознайомлення з текстом;

• розкриття ідейно-художнього змісту твору;

• аналізу літературного твору;

• пізнання і розкриття характеру дійових осіб; розгляду стилістичних і жанрових особливостей твору;

• розкриття своєрідності структури твору;

• розвитку творчої уяви школярів;

• естетичного виховання учнів;

• розвитку мислення;

• заучування творів напам'ять;

Виявлення рівня знання і розуміння учнями тексту;

• розвитку мови.

Гострої актуальності набула ще одна нова проблемі - комплексного застосування технічних, аудіовізуальних засобів навчаня у процесі вивчення літератури. Нового характеру набув і сам принцип наочності на уроках літератури та в різних вид позакласної роботи.

Учні прослуховують виконання поезій Франка народними артистами, переглядають кінофрагменти.

28. Проект уроку з урахування особистісно орієнтованих технологій

«Григорій Сковорода як символ мудрості українського народу».

9 клас

Мета: ознайомити учнів з біографією Г. Сковороди, дати загальну характеристику його поглядів, розкрити співзвучність філософських думок Сковороди з нашим часом, суть його життєвого подвигу; розвивати чуття слова, допитливість учнів, виховувати повагу до досягнень філософської думки Г. Сковороди, інтерес до історії України, патріотизм.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрети Сковороди, книжки з його творами , відеофільм «Григорій Сковорода», збірка «Сад божественних пісень», підручник.

Епіграф: Благословенні ви, сліди,

Не змиті вічності дощами;

Мандрівника Сковороди...

М. Рильський

Хід уроку