- •1. Предмет та завдання вікової психології
- •2. Основні розділи вікової псхології
- •3. Історія розвитку вікової психології
- •4. Сучасний стан та завдання вікової психології
- •7. Метод експерименту
- •8. Діагностичні методи.
- •9. Методи опитування.
- •11. Передумови психічного розвитку. Фенотипічні особливості та вроджені якості.
- •12. Взаємозв’язок внутрішніх і зовнішніх умов психічного розвитку.
- •13. Закономірності психологічного розвитку.
- •15. Діалектичний взаємозв’язок навчання, розвитку та виховання.
- •18. Залежність псих. Розвитку особистості від сім’ї, школи, ровесників.
- •21.Передумови та умови психічного розвитку новонародженої дитини.
- •22.Безумовні рефлекси новонародженого та їх роль у життєдіяльності дитини.
- •23.Психічний розвиток дитини у фазі новонародженого.Новоутворення періоду та їх характеристика.
- •24.Роль дорослого у психічному розвитку немовля.Спілкування в період немовляти.
- •25 Психічний розвиток в період немовляти.Індивідуальні відмінності немовлят.
- •26 Провідна діяльність дітей раннього віку.Входження дітей в світ речей.
- •27.Спілкування в ранньому віці та особливості розвитку мовлення.
- •28 .Розвиток пізнавальних психічних процесів у дітей раннього віку.
- •29.Передумови розвитку особистості. Особливості перших уявлень про себе.
- •31.Роль сюжетно-рольової гри в розвитку дошкільника.
- •32.Психологічні новоутворення дошкільника та їх характеристика.
- •33.Особливості розвитку пізнавальних психічних процесів у дітей дошкільного віку.
- •34.Розвиток особистості дошкільника.
- •35 Проблема психологічної готовності дитини до навчання у школі.
- •36.Криза 7 років та її особливості.
- •38 Провідна діяльність молодшого школяра. Структура навч.Діяльності.
- •39 Динаміка змін відношення до навчання в молодшому шкільному віці.
- •40 Проблема оцінки.
- •41. Особливості спілкування молодшого школяра з вчителем та однолітками.
- •43.Розвток пізнавальних психічних процесів у молодшому шкільному віці.
- •45. Психологічні особливості формування моральної сфери особ. В мол.Шк.Віці.
- •47. Провідна діяльність дітей підліткового віку та їх вплив на психічний розвиток дитини.
- •48.Розвиток пізнавальних психічних процесів підлітка
- •51.Формування та розвиток особистості підлітка
- •52.Характеристика психічних новоутворень школярів підліткового віку
- •53.Криза підл.Віку.Поведінкова реакція важких підлітків
- •54. Девіантна і делінквентна поведінка підлітків
- •55. Особливості індивідуального підходу в роботі з важкими підлітками
- •56.Психологічні шляхи виходу з психологічної кризи
- •59. Розвиток пізнавальних псих. Процесів в юнацькому віці
- •60.Розвиток самосвідомості та відкриття «я» в юнацькому віці
- •61.Соціальне і моральне самовизначення в юнацькому віці.
- •62.Проблема формування життєвої позиції та етичних переконань.
- •63.Вибір життєвих цілей та розвиток творчої активності в юнацькому віці.
- •64.Розвиток ідентичності в ранній юності.
- •65.Вікова періодизація життєвого циклу дорослого.
- •66.Розвиток психічних процесів в період дорослості.
- •68.Вікові кризи періоду дорослості.
- •70.Психологічна готовність до старості.
- •71.Предмет педагогічної психології, її основні розділи
- •72.Чим відрізняється предмет педагогічної психології від вікової?
- •74.Короткий історичний нарис розвитку педагогічної психології.
- •75.Методологічні основи педагогічної психології. (див пит. 77)
- •76.Місце педагогічної психології в системі наук.
- •77.Своєрідність методів педагогічної психології.
- •78.Предмет психології навчання. Психологія і педагогіка навчання.
- •79.Види навчання.
- •81. Психологічні аспекти дидактичних принципів
- •82. Психологія змісту навчання
- •83. Психологія засвоєння знань, умінь і навичок
- •84. Теорії навчання
- •85. Концепції управління навчанням
- •86. Шляхи управління навчанням і програмоване, проблемне, алгоритмізоване навчання, уроки-діалоги
- •87. Психологічний аналіз уроку
- •88. Поняття про учіння, навчання, научіння та навальності як здатності до навчання
- •89. Учбова діяльність учнів як одна із сторін педагогічного процесу
- •90. Види учіння. Учіння як процес і як діяльність
- •91. Структура учбової діяльності. Характеристика структурних компонентів учбової діяльності
- •92. Вміння вчитися самостійно як інтегральна якість особистості
- •93. Рівні сформованості учнів в учіння
- •94. Психологічні умови формування уміння вчитися самостійно
- •95. Вікова динаміка процесу учіння
- •96. Неуспішність учнів і її причини
- •97. Подолання неуспішності в навчанні учнів
- •98. Психологія виховання як розділ педагогічної психології. Психолог-педагогічні засади гуманізації освіти
- •99. Теорії виховання
- •100. Психологічні механізми виховання властивостей особистості
- •101.Проблема управління вихованням.
- •107.Психологічне обґрунтування виховних впливів ( переконання, навіяння, заохочення, покарання)
- •110.Проблема вимірювання вихованості учнів: показники та критерії вихованості.
- •111. Специфіка вчительської діяльності
- •112.Психологічна структура вчительської діяльності, ії функції.
- •113.Індивідуальний та віковий підхід в морольному вихованні дітей
- •114.Професійно-значущі якості особистості вчителя.
- •116.Професійна спрямованість особистості вчителя.
- •118.Психологія педагогічного спілкування.
- •119.Педагогічне оцінювання та оцінка учнів
- •120. Психологічний клімат у педагогічному колективі.
23.Психічний розвиток дитини у фазі новонародженого.Новоутворення періоду та їх характеристика.
Мозок продовжує розвиватися, він ще не сформувався, тому психічне життя зв'язане, головним чином, з підкорковими центрами, а також з недостатньо розвиненою корою. Відчуття новонародженого нерозривно поєднані з емоціями, що дало можливість Л.С.Виготському говорити про «чувственные эмоциональные состояния или эмоционально подчеркнутые состояния ощущений».Основним пізнавальним органом дитини у перші тижні -рот. Пов'язані з харчуванням рухи (ссання, ковтання, випльовування, мімічні рухи) найбільш сформовані й енергійні. Якщо доторкнутися до губів новонародженого, він відкриває рота, повертає його до подразника, туди спрямовує свій погляд. Кожний дотик до щічок, лоба викликає і посилює рухи ссання. Так створюється перша установка на об'єкт з наступним охопленням і утриманням його ротом. Ось чому природне годування має важливе значення для дитини. У ньому бере участь широкий комплекс рефлексів: нюхових, смакових, температурних, тактильних, вестибулярних,— що позитивно впливає не лише на її швидкий фізичний, а й на психічний розвиток. В умовах природного годування раніше починає збільшуватись вага дитини, легше виробляються і закріплюються умовні рефлекси. Важливою подією у псих житті дитини є виникнення слухового і зорового зосередження. Слухове зосередження з'являється на 2-3-му тижні. Різкий звук, наприклад, грюкання дверей, викликає у дитини зупинку рухів, вона завмирає і замовкає. Пізніше, на 3-4-му тижні, така ж реакція виникає на голос людини. У цей час дитина не лише зосереджується на звук, а й повертає голову в бік його джерела.
Зорове зосередження з'являється на 3-5-му тижні, зовні прояви його подібні: дитина завмирає і затримує погляд (недовго) на яскравому предметі.
На основі зорового та слухового зосередження відбувається упорядкування рухової активності дитини, яка в перші тижні його життя має хаотичний характер. З появою зорового і слухового зосередження помітно збільшується час неспання, який заповнюється тепер своєрідною активністю, що стає для неї джерелом нових вражень. Отже, на базі безумовного орієнтувального рефлексу біологічної обережності вже на третьому тижні життя у дитини виникає елементарна пізнавальна активність, пов'язана з потребою в нових враженнях (М.В. Вовчик-Блакитна).
Виникнення цього нового типу орієнтувальної активності, що має не органічний, імпульсивний характер, а являє собою рухові акти, спрямовані на зовнішню дійсність, означає першу власну поведінку дитини. Вона відділяється від матері не лише фізично, а й психічно, у неї, за словами Л.С. Виготського, починається «індивідуальне психічне життя». Із реакції зосередження на обличчі матері виникає це важливе новоутворення періоду новонародженості — комплекс пожвавлення. Комплекс пожвавлення — це емоцій-но-позитивна реакція, яка виникає наприкінці другого місяця життя, коли мати нахиляється до маляти, у дитини з'являється весела міміка, блиск очей, посмішка, вона глибоко дихає, енергійно гуде, інтенсивно перебирає ручками і ніжками. З часом це переноситься і на інших людей. У цій складній поведінці виявляється тенденція немовляти підтримувати і встановлювати контакт з дорослими Комплекс пожвавлення знаменує собою кінець новонародженості і початок нової стадії розвитку — стадії немовляти.