Науково-методичний та методологічний аналіз основних питань тем „Теплові явища", „Перший закон термодинаміки". Формуування поняття температура.

З багатьма тепловими явищами учні вже ознайомлені, їх вони спостерігали в побуті, вивчали у початкових класах. Проте суті теплових явищ учні ще не розуміють. Відомо, що термінологія, яка описує теплові явища, склалася ще тоді, коли панувала теорія теплороду. В життєвій пракі «"і досить часто, говорячи про теплові явища, вживають вирази «тіло має теплову енергію», «тіло віддає свою температуру». Завдання вчителя — викорінювати у висловах учнів такі невдалі вирази.

У зв'язку з введенням поняття про внутрішню енергію, треба поглибити знання учнів про температуру. У VI класі словами «холодний», «теплий», «гарячий» ми вказували на різний ступінь на-грітості тіла, на різну температуру тіл. Під час повторення цього матеріалу не варто давати означення температури як «ступеня нагрітості тіла». Температура характеризує тепловий стан великої кількості молекул (частинок) і в той же час вона не залежить від їх кількості, тобто температура не залежить від маси тіла '. В основу вимірювання температури покладено теплову рівновагу тіл. Учням відомо, що при вимірюванні температури тіла треба тримати термометр у контакті з ним не менше від п'яти хвилин. За цей час встановлюється теплова рівновага тіла людини і термометра. Тому не можна вимірювати температуру твердого тіла дотиком до її поверхні, в цьому випадку такого контакту нема.

Під час вивчення теми треба правильно розкрити поняття про кількість теплоти. У практиці викладання іноді ототожнюються терміни «кількість теплоти» і «теплова енергія» (в розумінні внутрішньої енергії). Це суперечить науковому розумінню внутрішньої енергії тіла, яка може змінюватись або в процесі виконання роботи, або в процесі передавання теплоти. На основі цього і можна прирівнювати певну роботу до еквівалентної кількості теплоти. Таким чином, кількість теплоти треба розуміти як кількість переданої енергії від одного тіла до другого.

Під час виконання лабораторних робіт (1) порівняння кількостей теплоти при змішуванні води; 2) визначення питомої теплоємності твердого тіла) учитель може як джерелом теплоти користуватись електричною плиткою, газом. Учням, залежно від роботи, краще давати спиртівку або електричну плитку.

Наводимо кілька порад щодо користування скляним термостійким посудом: 1) перед користуванням його слід вимити й висушити; 2) нагріваючи на полум'ї, посуд треба ставити на залізну або азбестову сітку; 3) при нагріванні рідин у пробірці в полум'ї треба стежити за тим, щоб у. • «істини пробірки нагрівались однаково і щоб стінок, до яких не' доходить рідина, полум'я не торкалося; 4) для кращого використання тепла від спиртівки слід правильно розміщувати посудину над нею; нагрі­вати воду у товстостінній посудині можна, лише помістивши її у каструлю з водою.

Велику увагу в процесі виконання лабораторних робіт і на уроках слід приділити техніці безпеки при користуванні нагрівником. Зокрема, в лабораторії треба мати ящик з піском на випадок, якщо спалахне спирт з випадково перекинутої спиртівки. Слід привчати учнів до економної витрати палива. Так, коли нагрівання закінчилось, спиртівку треба відразу загасити. Учні повинні знати правила користування газом у себе вдома, а також суворо додержувати правил безпеки при користуванні ним у фізичному кабінеті.

До цієї теми входять такі питання: Прехід механчної енергії у внутрішню

Внутрішня енергія

Способи змфіни внутрішньої енергії тіла

Теплопровідність

Конвекція