35. Розрахункові показники типів в-цтва, їх використання в управл. В-цтвом

Основоположною ознакою поділу виробництва на організаційні типи є рівень спеціалізації робочих місць, який кількісно вимірюється за допомогою коефіцієнта закріплення операцій.

Коефіцієнт закріплення операцій (Кзо) являє собою відношення кількості всіх різноманітних технологічних операцій, що виконуються або мають виконуватися протягом місяця на даному робочому місці, до кількості робочих місць: де п — кількість найменувань деталей, що обробляються на робочому місці, дільниці, у цеху; mi — кількість операцій, що проходить i-та деталь у процесі обробки на робочому місці, дільниці, у цеху; РМmj — кількість робочих місць на даній j-йоперації, дільниці, у цеху.

Організаційний тип виробництва може визначатися показником рівня серійності (Кс):

Показник рівня серійності (Кс) обернений коефіцієнту закріплення операцій (Кзо). Для масового виробництва його розмір становить 0,8…1, для серійного — 0,2…0,8 і для одиничного — < 0,2.

Організаційний тип виробництва може визначатися через:

• коефіцієнт серійності

Кс = t / Тшт ср ,

де t — такт випуску виробів, хв/шт.; t = Феф: Nj; Феф — ефективний фонд часу роботи робочого місця, дільниці, цеху за певний період, хв/міс.; Nj — обсяг випуску деталей (виробів) j-ї номенклатури за відповідний період; Тшт ср — середній штучний час по операціях технологічного процесу, хв;

де  — штучний час на і-й операції технологічного процесу; m — кількість операцій;

• коефіцієнт масовості

39.Склад та етапи конструкторської підготовки в-цтвом

40. Експерементальна база конструкторської підготовки

Конструкторська підготовка виробництва – це сукупність взаємопов’язаних процесів по створенню нових і вдосконаленню діючих конструкцій виробу, її об’єм на про­мисловому підприємстві залежить від:

– виду виробів;

– складності;

– передбачуваних об’ємів;

– строків випуску нового виробу;

—   рівня участі підприємства в проектуванні нових виробів.

Великі  підприємства  з  розвинутою  конструкторською службою, як правило, самостійно проектують нові вироби. Інші підприємства тільки беруть участь у проектуванні, вико­нуючи заключні стадії розробки конструкторської докумен­тації, а попередні стадії виконують спеціальні проектно-кон­структорські організації.

Конструкторська підготовка виробництва базується на єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД)Т що складається з 5 етапів:

1)  складання технічного завдання;

2)  технічної пропозиції;

3)  розробка ескізного проекту;

4)  розробка технічного проекту;

5)  підготовка робочої документації.

Формула циклу (конструкторської підготовки виробництва):

КПВ = ТЗ + ТП + ЕП+ ТП + РД

На базі конструкторської документації починається технологічна підготовка виробництва, яка складається з такої послідовності технологічних робіт:

1) вибір заготовки;

2) розрахунок матеріалу, який знімається при обробці заготовки, тобто йде в стружку;

3) встановлення структури технологічного процесу (розділення на технологічні операції та встановлення їх послідовності і переходів);

4) вибір і розрахунок кількості обладнання (тип, модель, потужність, продуктивність, завод-виробник та інші ТЕП, включаючи ціни);

5) вибір оснащення;

6) вибір засобів вимірювання і контролю.

Види обладнання визначаються типом виробництва. При виборі необхідно враховувати: відповідність розмірів обладнання розміру оброблюваних деталей; відповідність продук­тивності обладнання кількості деталей, що підлягає обробці.