- •1. Концепція сучасного операційного менеджменту в системі управління
- •2. Сутність операційного менеджменту
- •3. Науково-організаційні основи курсу, предмет науки, мета і завдання курсу
- •6. Завдання менеджера у сфері виробництва
- •Планування: менеджери визначають цілі та виграші для організації, здійснюють політику організації.
- •7. Формування операційних систем
- •8. Модель підприємства як відкритої системи
- •9. Класифікація операційних систем
- •10. Ситуаційний підхід до виробництва
- •11. Оперативне управління виробництвом
- •12. Функції, завдання та основні вимоги до оперативного управління виробництвом
- •13. Види систем оперативного управління
- •15. Організація виробничих процесів на підприємстві
- •16. Класифікація виробничих процесів, принципи їх організації
- •17. Поняття виробничого процесу; класифікація виробничих процесів: основні, допоміжні, обслуговуючі процеси
- •2. За характером впливу на предмет праці виробничі процеси поділяються на:
- •3. За формами взаємозв’язку із суміжними процесами розрізняють:
- •4. За ступенем безперервності виробничі процеси поділяють на:
- •5. За характером устаткування, що використовується, розрізняють:
- •6. За рівнем механізації виробничі процеси групуються на:
- •7. За масштабами виробництва однорідної продукції розрізняють виробничі процеси:
- •8. За характером об’єкта виробництва виробничі процеси поділяються на:
- •18. Принципи організації виробничих процесів; їх вплив на ефективність господарської діяльності підприємства
- •19, Принцип спеціалізації виробничих процесів, форми спеціалізації дільниць та цехів
- •20. Економічна ефективність різних форм спеціалізації.
- •21. Принцип пропорційності виробничих процесів, його роль та використання в управлінні виробництвом.
- •22. Принцип ритмічності, його використання в управлінні виробництвом
- •23. Принцип надійності, його використання в управлінні виробництвом
- •24. Організація виробничих процесів в просторі та часі.
- •25. Побудова виробничих процесів в часі: часові характеристики виробничих процесів.
- •36. Організація технічної підготовки в-цтва на п-стві
- •37. Сутність та задачі технічної підготовки в-цтва
- •38. Головні етапи технічної підготовки, їх зміст та спрямованість
- •26. Характеристика та формування виробничого циклу:види руху деталей по операціях; сфера розповсюдження та економічна ефективність
- •42. Склад та етапи технлогічно підготовки
- •43. Типізація технологічних процесів
- •27. Шляхи скорочення виробничого циклу, екон. Ефективність скорочення циклу.
- •29. Графічна інтерпретація часу виготовлення виробничої програми
- •30. Просторова х-ка виробничого процесу: планіровка обладнання при різних формах спеціалізації цехів та дільниць. Оптимізація планіровки обладнання
- •31,32. Типи виробництва, їх х-ка
- •33. Фактори, які впливають та формують типи виробництва
- •34. Характеристика роб. Місць у різних типах в-цтва
- •35. Розрахункові показники типів в-цтва, їх використання в управл. В-цтвом
- •39.Склад та етапи конструкторської підготовки в-цтвом
- •40. Експерементальна база конструкторської підготовки
- •41. Технологічність конструкторської машини. Показники технологічної конструкції.
- •44. Оцінка ефективності нових технологічних процесів
- •46. Фва у с-емі підготовки в-цтвом
- •48. Принципи фва
- •49. Поняття ф-ції, функц.-вартісна діаграма
- •50. Методика проведення фва
- •51. Економіко-математичне моделювання у системі фва.
- •52. Організація допоміжних та обслуговуючих виробничих процесів.
- •53. Організація інструментального виробництва та обслуговування на підприємстві.
- •54. Місце, роль та склад інструментального виробництва та обслуговування
- •55. Інструментальний цех, характеристика виробничого процесу та техніко-економічні показники.
- •56. Визначення потреби в інструменті на виробництво продукції, методи нормування запасів інструменту
- •57. Організація роботи ціс (центральний інструментальний склад), система управління роботою інструментального складу
- •58. Організація ірк (інструментально-роздавальна комора): методи забезпечення та контролю інструменту на робочих місцях
- •60. Організація ремонтного виробництва та обслуговування на підприємстві
- •61. Місце, роль та склад ремонтного виробництва та обслуговування
- •62. Ремонтний цех, характеристика його виробничого процесу та техніко-економічні показники
- •72. Управління транспортним господарством, техніко-економічні показники транспортного господарства
- •73. Управління результативністю операційної системи
- •63. Система ппр та її призначення
- •64. Склад та розробка нормативної бази системи ппр
- •65. Види ремонту у системі ппр
- •66. Побудова графіків ремонту обладнання
- •67. Організація транспортного обслуговування
- •68. Місце, роль транспортного обслуговування на підприємстві
- •69. Класифікація транспортних засобів
- •70. Визначення вантажообігу та вантажопотоку
- •74. Показники результативності функціонування операційних систем
- •75. Контроль та регулювання продуктивності операційної системи
- •71. Вибір та розрахунок транспортних засобів
66. Побудова графіків ремонту обладнання
Графік ППР - документ, який засвідчує розподіл усіх видів ремонтів всього виробничого обладнання підприємства у часі. Графік ППР враховує тривалість ремонтного циклу і його структуру.
Ремонтний цикл одиниці обладнання - період між двома послідовними у часі (суміжними) капітальними ремонтами. Ремонтний цикл визначається для кожного виду обладнання відповідно до паспортів якості.
Структура ремонтного циклу – кількість і послідовність всіх видів ремонтів, які входять до ремонтного циклу.
Ремонтні нормативи – періодичність проведення усіх видів ремонтів і тривалість простою кожної одиниці обладнання у ремонтах.
Час між двома однаковими за видом (суміжними) ремонтами, називається міжремонтним періодом.
Для побудови графіку ППР необхідно розрахувати:
кількість капітальних ремонтів:
- кількість середніх ремонтів:
кількість поточних ремонтів:
За результатами розрахунків графіку ППР оцінюють тривалість простою підприємства у ремонтах протягом року і ефективний час роботи підприємства протягом року:
67. Організація транспортного обслуговування
Комплекс підрозділів, що займається вантажно-розвантажувальними роботами та переміщенням вантажів, утворює транспортне господарство. Його склад залежить від характеру продукції, типу та обсягів виробництва. На підприємствах з великими обсягами перевезень вантажів організовуються спеціалізовані цехи залізничного, автомобільного та інших видів транспорту. На середніх і невеликих підприємствах створюється єдиний транспортний цех. У будь-якому разі транспортне господарство підприємства очолює начальник транспортно-технологічного відділу, до складу відділу здебільшого входять технічне бюро, бюро організації перевезень, диспетчерська служба, бюро тари.
Від організації транспортного обслуговування залежить ритмічна робота робочих місць, дільниць, цехів, а також обсяги випуску готової продукції, її собівартість і якість та своєчасне задоволення споживачів. На тривалість виробничого циклу безпосередньо впливає час транспортних операцій. Серед допоміжних робітників 30—40 % зайнято на вантажно-розвантажувальних і транспортних операціях. Витрати на транспортно-складське обслуговування та транспортування вантажів на деяких підприємствах досягає 15—20 % від суми всіх побічних витрат у собівартості продукції, що випускається.
Важливість впливу на показники роботи підприємства зумовила відокремлення функцій перевезення вантажів, вантажно-розвантажувальних робіт та експедиційних операцій, для виконання яких відбулося відповідне формування транспортного господарства.
Основними завданнями транспортного господарства є: швидке і безперебійне пересування предметів праці, палива та готової продукції відповідно до вимог виробничого процесу; ефективне використання транспортних засобів і праці транспортних робітників; механізація й автоматизація транспортних і вантажно-розвантажувальних операцій; зниження собівартості транспортних операцій; забезпечення суворої узгодженості технологічних і транспортних операцій; постійне підтримування транспортних засобів у робочому стані.
Актуальними завданнями транспортного господарства є координація роботи промислового транспорту з магістральним залізничним, водяним, автомобільним транспортом, широкий розвиток контейнерних і пакетних перевезень вантажів.
Виконання поставлених завдань залежить від правильної організації транспортного господарства, чіткого планування роботи транспорту, обґрунтованого вибору транспортних засобів, підвищення рівня механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт.
Склад транспортного господарства. Склад транспортного господарства залежить від технології й характеру продукції, що виготовляється (габарити, маса, складність та ін.), обсягу внутрішньозаводських і зовнішніх перевезень, рівня кооперування з транспортними організаціями, виробничої структури підприємства, розташування цехів, типу і масштабу виробництва.
До складу транспортного господарства великого промислового підприємства можуть входити цехи (дільниці): залізничний, річковий, автотранспортний, авіаційний, вантажно-розвантажувальний. Виробничі підрозділи підприємства також можуть мати у своєму складі внутрішньовиробничий транспорт.
Матеріальною базою транспортного господарства є об’єкти загальнозаводського призначення (гаражі, депо, ремонтні майстерні, рейкові і безрейкові шляхи) та різноманітні транспортні засоби, які класифікуються за видами, призначенням перевезень, способом дії, напряму переміщення вантажів.