53. Методи оцінки запасів у поточному обліку

Відповідно до положення П(с)БО №9 запаси – активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту. У разі продажу або інших операцій оцінка запасів здійснюється за такими методами: 1. ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів – оцінюються запаси, які відпускаються; послуги, які виконуються для спец. замовлень і проектів а також запаси, які не замінюють одне одного. 2. Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасу шляхом ділення сумарної вартості таких запасів на початку звітного місяці і вартості одержаної у затратний місяць запасів на сумарну їх кількість. 3. Собівартості перших за часом надходження запасів базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надійшли на підприємство. Тобто запаси, які перші випускаються оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. 4. Собівартості останніх на час надходження запасів базується на припущенні, що запаси використовуються в послідовності, яка є протилежною їх надходженню. 5. Метод нормативних затрат базується на застосуванні норм витрат на одиницю продукції, які встановлені підприємством з урахуванням виробничих потужностей. 6. Метод ціни продажу базується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту націнки на товари.

54. Облік надходження запасів і розрахунків з постачальни­ками

Для обліку запасів використовуються рахунки 2-го класу. Вони призначені для накопичення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів, що призначені для обробки, використання у виробництві і господарських потреб а також засобів праці, що підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношувальних предметів. Рахунки, на яких обліковуються запаси – це 20, 22, 25, 26, 28. Для обліку МШП використовується рахунок 22. На купівельну вартість матеріалів при надходженні роблять запис на Дт20 – Кт24, Дт64 – Кт63. В дні оплати рахунків постачальників роблять запис Дт63 – Кт30, 31, 51, 52. На вартість недостачі при перевозах за даними комерційних актів роблять запис: Дт374 – Кт53. Аналітичний облік розрахунків з постачальниками за одержані матеріали і з підрядчиками ведуть у Журналі 3, який є одночасно регістром аналітичного і синтетичного обліку, записується до рахунку 63.

57. Інвентаризація вироб. Запасів, відображення її в обліку.

Інвентаризація – спосіб виявлення з наступним обліком госп. явищ, які не були оформлені пото­чною документацією в момент їх здійснення. Для контролю за збереженням вроб. запасів підприємства періодично проводять інвен-ю (не менше 1 разу на рік). Для проведення інвен-ії призначається інвен-на комісія за участю гол. бухгалтера або його заступ­ника в присутності матер.-відповідальної особи. Мат. цінності, по яких виявляють розходження, запи­сують в порівняльні відомості, залишки зараховують в дохід підприємства(Д20-К719). Недостача мат. цінностей не залежно від причин виникнення Д971-К20. Недостачі витрати від псування цінностей з вини матеріальної особи відносяться на їх рахунок Д375-К716. Якщо під час виявлення недостач конк­ретні винуватці не встановленні то вартість відображають на позабалансовому рахунку 072.Після вста­новлення осіб, які повинні відшкодувати витрати, сума відшкодування зараховується до складу дебітор-ї заборгованості в дохід звітного періоду.(Д375-К716). Із суми сплаченої винними особами, відшкодову­ються збитки нанесені підпр-ву, а решта суми підлягає перерахуванню до бюджету(Д716-К642).