- •7. Комп'ютерні системи
- •1. Файлова система fat. Таблиця fat. Підвиди fat12, fat16, fat32 їх характеристики, та обмеження розмірів розділу та файлів. Розмір кластера для кожного підвиду.
- •2. Файлова система ntfs. Поняття Master File Table (mft). Обмеження на максимальний розмір розділу та файла. Принципи розміщення файлів на розділі з файловою системою ntfs.
- •3. Дискові масиви raid. Типи масивів raid0, raid1, raid2, raid3, raid4 та raid5. Опис кожного з цих типів та їх характеристики. Переваги та недоліки кожного з них. Комбіновані масиви.
- •4. Поняття низькорівневого та логічного форматування. Поняття сектору та кластера. Розмір сектора. Проблема фрагментації файлів.
- •5. Процес завантаження операційної системи. Поняття boot-сектора. Master Boot Record (mbr). Структура mbr. Поняття розширеного розділу. Активний розділ.
- •6. Операційна система ms-dos. Історія версій. Основні файли даної ос. Використання оперативної памяті в даній ос.
- •7. Мережеві та розподілені ос. Поняття клієнтської та серверної частин. Мережеві служби та сервіси.
- •8. Архітектура операційної системи. Поняття ядра. Ядро в привілейованому режимі. Багатошарова структура ос.
- •9. Загальна структура ос на базі Windows nt. Типи процесів в даній ос. Понятя бібліотек динамічного підключення. Dll - підсистема. Підсистеми оточення.
- •10. Основні компоненти вводу-виводу в ос Windows nt. Поняття Hardware Abstraction Layer (hal). Поняття драйвера.
- •11. Поняття реєстру ос Windows nt. Основні розділи реєстру. Призначення реєстру Windows. Системні файли, де розміщується реєстр.
- •12. Загальна структура програи для ос Windows nt. Поняття повідомлення. Поняття об’єктів ядра та об’єктів інтерфейсу.
- •13. Паралельні та векторно-конвеєрні комп’ютери. Особливості реалізації. Поняття векторних команд. Паралельні комп’ютери
- •Векторно-конвеєрні комп’ютери
- •14. Системи із спільною пам’яттю. Переваги та недоліки.
6. Операційна система ms-dos. Історія версій. Основні файли даної ос. Використання оперативної памяті в даній ос.
У жовтні 1980 року IBM запропонувала всім компаніям тендер на ОС нового ПК(процесор - Intel8086/8088).
Компанія Microsoft не мала потрібної ОС і закупила її у фірми Seatle Computer Products, і на початку 1981 року був випущений комп’ютер IBM5150 з частотою процесора 4,77 МГц, який мав 64 КБ RAM-пам’яті. Для даного ПК була запропонована ОС - PC-DOS.
Разом з цим ПК почали створюватись IBM- сумісні машини на базі даного процесора, але іншими фірмами. Для таких ПК створили ОС, що мала назву MS-DOS.
Ті версії ОС, які вийшли в 1981 році, мали індекс 1.0.
У 1982 році з’явились версії 1.1 цих двох ОС. В них вводилася підтримка двохсторонніх систем.
У 1983 році випускаються версії 2.Х. Дана версія підтримувала роботу із жорстким диском, а також вводилось ієрархічне дерево каталогу.
У версії 3.0, що вийшла у 1984 році, пропонувалося краще обслуговування на HDD.
У 1991 році вийшла версія 5.0, в якій дозволялося працювати з пам’яттю більше ніж 1 МБ, а також вводилися Undelеte, Check Disk.
Версія 6.0(1993рік) розширила можливості використання пам’яті більше 1 МБ. Добавлена утиліта оптимізації пам’яті MemMaker та введена утиліта Double Space для збільшення ефективного розміру HDD.
У наступних версіях 6.2.0 та 6.2.1 з’явилася утиліта Drive Space.
У версії 7.0 та 7.1 входив комплект ОС Windows95, яка не поставлялася окремо.
У версії 7.1 вводилась підтримка FAT32, коли у всі попередні версії підтримували FAT16.
Також у 7.0 та 7.1 вводилась підтримка довгих імен файлів.
У 1995 році випущена ОС Windows Me, в яку входила ОС MS-DOS 8.0.
MS-DOS – це ОС, яка працює в реальному режимі процесора і її мінімальний набір складає 3 файли: IO.SYS, MS-DOS.SYS і COMAND.COM.
IO.SYS та MS-DOS.SYS повинні бути розміщені у Boot Sector(0-й циліндр, 0-ва доріжка, 0-й сектор). Ці файли не можна просто переписати на HDD. Для запису цих трьох файлів використовується утиліта SYS.COM.
Файл IO.SYS – це модуль розширення базової системи вводу/виводу. В її завдання входить розширення можливостей BIOS шляхом використання драйверів. Цей модуль зчитує конфігураційний файл CONFIG.SYS, що має бути розміщений у кореневому каталозі, і завантажує драйвери, що в ньому записані. Також в конфігураційному файлі можна задати кількість одночасно відкритих файлів та кількість буферів для обміну даними з HDD. Після завершення своєї роботи даний модуль завантажує модуль обробки переривань MS-DOS.SYS.
MS-DOS.SYS – забезпечує роботу файлової системи пристроїв вводу/виводу, програм переривань та функцій DOS. Даний модуль реалізує 33-тє переривання, при цьому в регістрі ah задається номер функції, al, dx –додаткові аргументи цієї функції, якщо вони потрібні. Результат виконання функцій теж зберігається в регістрах.
При запуску будь-якої програми MS-DOS віддає їй у керування всю ОП, абсолютно не захищаючи системні області пам’яті. Отже, при запуску програма повинна сама собі видалити пам’ять за допомогою функцій 48h – 4Ah 21h-го переривання. Використовувалася 20-тибітна сегментна адресація, тобто задавалася адреса сегмента, а потім зміщення всередині сегмента. Розмір сегмента – 64 КБ.
Під час першого запуску COMAND.COM запускається файл AUTOEXEC.BAT..... У цей файл зазвичай вписувались команди, що мали виконуватись при запуску ОС. Сама ж ОС у пам’яті завантажувалась наступним чином: область нульових адрес – 256 комірок адрес підпрограм обробки переривань, далі до 64 КБ розміщуються IO.SYS та MS-DOS.SYS та резидентна частина COMAND.COM. Це частина, що забезпечує 21h – 24h переривання. Наступні 640 КБ – це область користувача, куди завантажуються програми користувача, і там же вони могли розміщувати свої дані. Від 640 КБ до 1 МБ розміщується системна область, куди завантажується нерезидентна частина COMAND.COM, в яку входять підпрограми запуску зовнішніх програм, настройки адрес та перехід на виконання. Програма користувача може розміщувати там свої дані завдяки драйверу EMM386.
З версії 5.0 у комплект ОС входив драйвер HIMENT.SYS, що дозволяв звертатись до одного сегмента, що знаходиться вище 1 МБ. Існувала можливість у цю ж область завантажувати ОС, а молодші адреси використовувати для даних програм користувача.
MS-DOS – це однозадачна ОС, що працює в реальному режимі роботи процесора. Щоб програми могли звертатись до адрес більше 1 МБ, треба використовувати розширення ОС. Це програми, що переводять процесори у захищений режим і завантажують у пам’ять програми користувача. Найпопулярніше розширення - DOS4GW.EXE.