- •Предмет, суб’єкти та об’єкт макроекономіки. Методи досліджень і функції макроекономіки. Базові моделі макроекономічного аналізу.
- •Принципи побудови системи національного рахунків. Валовий випуск і ввп. Методи обчислення ввп.
- •Номінальний та реальний ввп. Валовий національний продукт. Обмеженість показників ввп і внп. Показники суспільного добробуту.
- •Характеристика кругопотоку продуктів та доходів у відкритій економіці. Взаємозв’язок приватного та державного секторів економіки.
- •Похідні показники національного ви-ва та основні макроекономічні тотожності.
- •Споживання та заощадження як функції поточного доходу. Чинники споживання і заощаджень.
- •Основи теорії багатоперіодної економіки. Новітні моделі споживання і заощаджень.
- •Роль закордону у формуванні сукупного попиту. Зміна основних макроекономічних тотожностей у відкритій економіці. Функція поточного рахунку та бюджетне обмеження нації з відкритою економікою.
- •Визначення рівноважного обсягу національного виробництва у кейнсіанських моделях мультиплікатора. Зміна рівноваги та мультиплікативний ефект. Рецесійний та інфляційний розрив.
- •Сутність та види фіскальної політики. Дискреційна фіскальна політика у моделях мультиплікатора: вплив державних видатків, автономних та пропорційних податків. Недискреційна політика.
- •Дефіцит державного бюджету, його чинники, види та методи балансування. Державний борг та його вплив на національну економіку.
- •Загальна характеристика економічних циклів. Теорії та моделі економічних циклів. Нециклічні коливання економічної динаміки.
- •Показники, форми та типи безробіття. Чинники рівня безробіття. Неокласичне та кейнсіанське пояснення добровільного і вимушеного безробіття. Соціально-економічні наслідки безробіття.
- •Сутність та чинники економічного зростання. Моделі економічного зростання екстенсивного типу в закритій економіці.
- •Науково-технічний прогрес як джерело інтенсивного типу економічного зростання. Новітні дослідження економічного зростання.
- •Попит на гроші, його види та чинники: класичний та кейнсіанський підходи. Запасові теорії транс акційного попиту та портфельні теорії спекулятивного попиту на гроші.
- •Рівновага на ринку грошей та механізм її встановлення. Зміни у стані рівноваги під впливом екзогенних чинників за різних тактичних цілей центрального банку.
- •Сутність, види та інструменти монетарної політики. Механізм впливу монетарної політики на економіку: кейнсіанський та монетаристський підходи.
- •Інфляція: сутність, показники, види, соціально-економічні наслідки. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Антиінфляційна політика.
- •Визначення рівня сукупного попиту у базовій моделі рівноваги на товарних ринках adas. Чинники сукупного попиту.
- •Визначення рівня скупного пропонування у базовій моделі рівноваги на товарних ринках adas: класичний та кейнсіанський підходи. Чинники сукупного пропонування.
- •Взаємодія сукупного попиту і сукупного пропонування у моделі adas. Короткострокова рівновага на товарних ринках: роль зміни рівня цін та товарних запасів. Зміни у стані рівноваги.
- •Довгострокова рівновага у моделі adas: класичний та кейнсіанський підходи.
- •Взаємозв’язок моделей загальної рівноваги на товарному ринку adas та «видатки-випуск». Коротко- та довгострокова реакція економічної системи на стимулювання сукупного попиту.
- •Модель загальної макроекономічної рівноваги у закритій системі islm. Аналіз ефективності фіскальної та монетарної політики. Модель islm як теорія сукупного попиту.
Дефіцит державного бюджету, його чинники, види та методи балансування. Державний борг та його вплив на національну економіку.
Стан державного бюджету визначає багато чинників: обсяги ВВП, заходи дискреційної фіскальної політики, циклічні коливання, зміна рівня цін та процентних ставок, політичні впливи та ін.
Бюджетний дефіцит має місце, коли в межах фінансового року сума видатків з державного бюджету перевищує надходження: DEF = G - Т.
Концепція бюджету повної зайнятості дозволяє відділити ефект впливу на бюджет дискреційної фіскальної політики від дії циклічних коливань і всіх інших впливів. Дефіцит (або надлишок) бюджету, який виявиться у бюджеті повної зайнятості, називається структурним дефіцитом.
Види:
Фактичний бюджетний дефіцит, виміряний за рівноважного обсягу виробництва (У') , визначається як: = G - Т = G - (t* ).
Структурний дефіцит, виміряний для потенційного обсягу випуску ( ) визначається як: = G - Т = G - (t* ) .
Циклічний дефіцит визначається як різниця між фактичним і структурним дефіцитом: = - = G –t*(У' - ) .
Розроблені три концепції балансування державного бюджету.
Концепція щорічного балансування (рікардіанська) гpунтується на тому, що держава повинна обмежувати свої видатки доходами і щороку повертати борги.
Концепція циклічного балансування бюджету передбачає балансування бюджету з врахуванням фаз циклу: дефіцити бюджету , утворені стимулювальною фіскальною політикою під час спаду, повинні балансуватися надлишками бюджету, що утворились за рахунок стримувальної фіскальної політики під час піднесення.
Концепція функціональних фінансів виходить з того, що головним завданням уряду є стабілізація економіки, а не балансування бюджету.
Стійкі бюджетні дефіцити призводять до утворення державного боргу. Абсолютна величина боргу країни не є показовою величиною. Основним показником заборгованості є процентне відношення борг/ВВП.
Найбільш поширеними способами стабілізації чи зменшення рівня боргу є:
скорочення дефіциту державного бюджету,
фінансування боргу шляхом емісії грошей,
невиконання зобов'язань з оплати процентів з боргу.
Скорочення дефіциту державного бюджету вимагає від уряду непопулярних заходів - скорочення видатків або підвищення податків.
Скорочення видатків призводить до виникнення немонетизованого боргу - держава припиняє оплату своїх замовлень, виплати зарплати держслужбовцям або соціальних трансфертів. Монетизований борг створюється в результаті кредитних стосунків держави з банками, коли уряд фінансує дефіцит бюджету шляхом запозичень, випускаючи облігації державної позики.
Фінансування дефіциту через випуск державних цінних паперів (утворення внутрішнього боргу) може зменшити заощадження, відтак обмежити інвестиції і скоротити запас капіталу в економії, а також підвищити ставку проценту, спричинити" ефект витіснення" приватних інвестицій і переміщення частини державних цінних паперів за кордон. Довіра до державних цінних паперів втрачається. Уряд змушений покривати борг за рахунок валютних резервів, а коли і вони виснажуються, то вдатись до емісійного фінансування боргу, що неминуче викликає інфляцію.