29. Особливості та управління виробничих кооперативів.

Кооперативи – це організації, у яких поєднується майно та ведеться сумісна корисна праця з метою отримання прибутків та їх поділу. Учасником кооперативу може бути людина, що безпосередньо приймає участь у діяльності організацій. Кожний робітник самостійно заробляє кошти. Вищим органом правління кооперативу є загальні збори кооперативів. При прийнятті рішень – один кооператор – це 1 голос.

С/г кооператив - це підприємство , створене шляхом добровільного об’єднання фізичних та юридичних осіб на засадах членства та об’єднання пайових внесків для участі у спільній с/г виробничій діяльності та обслуговуванні переважно членів кооперативу.

С/Г виробничий кооператив для спільного виробництва продукції с/г, рибного та лісового господарства з об. труд. участю в її діяльності. До складу входять лише фізичні особи. Вищий орган - загальні збори Члени кооперативів з вирішальним голосом і асоційовані члени з правом дорадчого голосу. Правочинні , якщо на них більше половини присутні 1 голос-1 член кооп. Керівництво поточною діяльністю кооп з чисельн. більше 10 членів здійснює правління на чолі з головою. Для операт. управл. можна наймати виконавчого директора. В кооп більше 50 членів для контролю за д. в. орг. створюється спостережна рада. Контроль за фінансовою .діяльністю понад 10 членів здійснює ревізійна комісія , в інших випадках - ревізор

30. Організація менеджменту ват та зат

ЗАТ і ВАТ, капітал яких складає статутний фонд, що поділено на певну к-ть акцій. Вищим органом управління є загальні збори акціонерів.

33. Організаційно-розпорядні методи менеджменту.

Адміністративні (організаційно-правові) методи базуються на певному порядку взаємодії між членами організації. Об'єктивним підґрунтям застосування цих методів є організаційні відносини, що складають частину механізму управління. Завдання організаційно-адміністративної діяльності полягає в координації дій підлеглих (табл. 2.5). Ніякі економічні методи не зможуть існувати без організаційно-адміністративного впливу, що забезпечує чіткість, дисциплінованість і порядок роботи в колективі.

Форми прояву організаційно-адміністративних методів:

• обов'язкове розпорядження (наказ, заборона тощо);

• узгоджувальні форми (консультація, дозвіл компромісів);

• рекомендації, побажання (порада, роз'яснення, пропозиція

тощо).

Усі форми адміністративних методів єдині в одному —- це прямі завдання і розпорядження вищих органів управління, спрямовані на дотримання законів і постанов, наказів і розпоряджень керівників для оптимізації виробничих процесів. Вони мають забезпечити організаційну чіткість і дисципліну праці.

34. Соціально-психологічні методи менеджменту.

Соціально-психологічні методи менеджменту — це сукупність специфічних способів впливу на особистісні відносини і зв'язки, що виникають у трудових колективах, а також на соціальні процеси, що відбуваються в них. Вони ґрунтуються на застосуванні моральних стимулів праці, впливають на особистість за допомогою психологічних прийомів у цілях перетворення адміністративного завдання в усвідомлений борг, внутрішню потребу людини.

Ці методи застосовують для гармонізації взаємовідносин працівників та встановлення найсприятливішого соціально-психологічного клімату. Головна мета застосування цих методів — формування в колективі позитивного соціально-психологічного клімату, завдяки чому значною мірою будуть виконуватися виховні, організаційні й економічні завдання.

До них належать:

• врахування і розвиток громадської думки;

• врахування та розвиток настроїв і потреб колективу;

• формування в колективі сприятливого клімату;

• врахування і розвиток соціальних почуттів;

• врахування індивідуальних особливостей кожного члена колективу;

• підвищення соціально-виробничої активності;

• соціальне планування;

• умови праці.

Прийоми і способи соціально-психологічного впливу значною мірою залежать від підготовленості керівника, його компетентності, організаторських здібностей і знань в галузі соціальної психології. Соціально-психологічні методи керівництва потребують, щоб на чолі колективу були люди досить гнучкі, які вміють застосовувати різноманітні прийоми управління. Основний засіб впливу на колектив — переконання. Переконуючи, керівник має максимально повно враховувати природу людського поводження і людських відносин у процесі спільної діяльності.