- •1. Форми захисту цп і законних інтересів громадян та організацій.
- •2. Поняття правосуддя в цс.
- •3. Джерела цпп. Структура цпку.
- •4. Поняття цп. Стадії цп.
- •5. Поняття та класифікація принципів цпп.
- •6. Принцип законності в цп.
- •7.Принцип усності та безпосередності в цп.
- •8. Прицнип диспозитивності в цп.
- •9. Приницп змагальності в цп.
- •10. Принцип рівноправності сторін в цп.
- •11.Фіксування Судового процесу.
- •12. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •14. Поняття та види співучасть в цп. Процесуальні права та обовязки співучасників
- •15. Склад суду. Підстави для відводу суду.
- •16. Поняття сторін в цп. Права та обовязки сторін.
- •17. Неналежний відповідач та порядок його заміни.
- •18. Процесуальне правонаступництво.
- •20. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги.
- •21.Система судів цивільної юрисдикції. Суд як субєкт цивільних процесуальних правовідносин.
- •22.Треті особи, які не заявляють самостійних вимог.
- •23. Відмова від позову, визнання позову та мирова угода.
- •24. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •25. Інші учасники цп. Їх процесуальні права та обов’язки.
- •26. Процесуальні засоби захисту відповідача проти позову
- •28.Заочний розгляд справи.
- •29.Відкриття провадження по справі.
- •30. Повноваження представника у суді.
- •31. Строки у цп. Порядок їх продовження та поновлення.
- •32. Поняття та види судових витрат.
- •33. Цивільна юрисдикція загальних судів
- •34. Поняття і види судових рішень.
- •35.Види позовів.
- •36.Юрисдикція ксу.
- •37.Законна сила судового рішення.
- •38. Наказне провадження
- •39. Поняття судових доказів, їх класифікація.
- •40. Поняття та види підсудності.
- •41. Цивільні процесуальні правовідносини (поняття, елементи).
- •42. Судове доручення, порядок їх здійснення
- •43. Порядок передачі справи до іншого суду.
- •44. Поняття доказування у цп.
- •45. Предмет доказування.
- •46. Факти, що не потребують доказування.
- •47. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •48.Поняття позову та його елементи.
- •49.Перегляд рішень, ухвал суду, що набрали законної сили у зв*язку з нововиявленими та винятковими обставинами
- •50. Право на звернення до суду
- •51. Предявлення позову.
- •52. Позовна заява, її реквізити.
- •53. Правові наслідки подання позовної заяви, яка не відповідає вимогам закону
- •54. Предметна юрисдикція господарського процесу
- •55. Підстави та наслідки відмови у відкритті провадження по справі
- •56. Підстави та наслідки повернення позовної заяви позивачеві
- •57. Загальна характеристика провадження у справі до судового розгляду
- •58. Забезпечення доказів
- •59. Судовий розгляд як стадія цивільного процесу
- •60. Підстави і наслідки відкладення розгляду справи та оголошення перерви
- •61. Підстави і наслідки зупинення провадження в справі
- •62. Підстави і наслідки закриття провадження у справі та залишення заяви без розгляду.
- •63. Види проваджень цивільного судочинства
- •65. Засоби усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив
- •66. Окреме провадження в системі цивільного судочинства.
- •67. Поворот виконання судових рішень
- •68. Ухвали суду першої інстанції та їх види
- •69. ПорядоК порушення та розгляду справ у господарському суді
- •70.Загальна характеристика апеляційного провадження.
- •71.Повноваження суду апеляційної інстанції.
- •72.Загальна характеристика касаційного провадження.
- •73.Підстави для скасування судових рішень і касаційному порядку.
- •74.Процесуальний порядок розгляду справ в касаційній інстанції.
- •75.Повноваження суду касаційної інстанції.
- •76.Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку.
- •77.Оскарження ухвал суду першої інстанції.
- •78.Розгляд цивільної справи судом апеляційної інстанції.
- •79.Докази у господарському процесі.
- •80.Органи примусового виконання судових рішень.
- •81.Загальна характеристика виконавчого провадження.
- •82.Визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів.
- •83.Учасники виконавчого провадження, їх права та обов’язки.
- •84.Органи і службові особи, які вчиняють нотаріальні дії.
- •86.Правовий статус і види третейського суду.
- •87.Учасники господарського процесу.
50. Право на звернення до суду
Стаття 3.
1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
1. Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Законі України “Про судоустрій України” (ст. 6) і, на перший погляд, закріплення аналогічної норми в ЦПК є зайвим.
2. Право на звернення до суду є невід‘ємним особистим правом. Від цього права особа не може відмовитися. Це право не може бути обмежене правочином. В силу ч.3 ЦПК така відмова є недійсною. Аналогічна норма міститься також у п.4 ст. 6 Закону України “Про судоустрій України”.
Не є відмовою від права на звернення до суду встановлення договірної підсудності (ст. 112 ЦРК) або укладення угоди про передачу справи на вирішення третейського суду (третейський запис), .
Право на звернення до суду реалізується особою в порядку, встановленому ЦПК. Цей порядок передбачає дотримання позивачем, насамперед, вимог щодо форми позовної заяви та правил про підсудність.
3. Особа має право звернути до суду за захистом саме своїх прав. Право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені. Іншими словами, особа не має права звернутися до суду у разі, якщо права, за захистом яких вона звернулася, їй не належать. Така особа є неналежним позивачем і у позові їй слід відмовити. Тому при зверненні до суду позивач повинен доводити свою юридичну заінтересованість у справі. Завдяки такому підходу реалізується принцип диспозитивності цивільного процесу, відповідно до якого кожна особа самостійно вирішує: звертатися їй до суду чи ні.
Практичне значення цієї норми можна продемонструвати на прикладі вирішення справ за позовами акціонерів, які звертаються з позовами про визнання недійсними договорів, укладених акціонерними товариствами.
За існуючою практикою, яка сформувалася рішеннями Верховного Суду України... від .... акціонер не має права на позов про визнання договору недійсним, оскільки він не є стороною договору. Разом з тим акціонер (учасник товариства) може обгрунтовувати свою заінтересованість порушенням їх права на підприємницьку діяльність; права власності (накприалд, всупереч волі учасників та протиправно зменшується вартість їх майна - корпоративних прав); права на працю (наприклад, коли учасника і працівника товариства фактично позбавлено робочого місця в товаристві), прав на участь в управлінні товариством (наприклад, коли учасники були усунуті від вирішення питання, яке належить до компетенції загальних зборів).
4. Частина 2 передбачає виняток із загального правила. Звертатися до суду за захистом інтересів інших осіб можуть особи, які, по-перше, за законом мають таке право та, по-друге, у випадках, встановлених законом. До таких осіб, зокрема належать, прокурор, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, консул (посол), місцеві державні адміністрації тощо. Більш докладно про підстави участі цих осіб у справі див коментар до ст. ____ ЦПК