94.Методика регулювання аудитором загального аудиторського ризику.

МСА – 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб’єкта господарювання і його середовища», 320 «Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту», 330 «Дії аудитора у відповідь на оцінені ризики»;

Аудиторський ризик – це ризик висловлення аудитором невідповідної аудиторської думки, коли фінансова звітність містить суттєві викривлення.

Аудиторський ризик включає в себе:

- Ризик суттєвих викривлень – існування суттєвих викривлень у даних обліку і звітності підприємства на момент перевірки. Ризик суттєвих викривлень включає в себе властивий ризик(ризик того, що під дією зовнішніх і внутрішніх факторів у даних обліку і звітності можуть виникнути суттєві викривлення (за припущення, що система внутрішнього контролю відсутня) і ризик контролю(ризик того, що наявна на підприємстві система внутрішнього контролю не дозволить виявити і виправити суттєві викривлення, які могли виникнути в обліку і звітності, включає в себе ризик зовнішнього та внутрішнього контролю). Зазначені ризики оцінюються аудитором на етапі планування, але не контролюються ним. Оцінка може уточнюватися протягом усього процесу перевірки;

- Ризик невиявлення аудитором суттєвих викривлень, наявних в обліку і звітності ( у наслідок неадекватного застосування аудиторських процедур чи з інших причин). Включає в себе ризик аналітичних оглядів, ризик тестів оборотів, ризик вибіркових методів, ризик не вибіркових методів. Контролюється аудитором, шляхом складу та кількості процедур;

Методика:

Аудиторський ризик може бути виражений наступною формулою:

АР = ВР х РК х РН (АР – аудиторський ризик, ВР – властивий ризик, РН – ризик контролю, РН – ризик невиявлення).

1)АР ніколи не може дорівнювати нулю;

2)АР повинен знаходитись у прийнятних межах, бути < 5% від обраного базисного значення;

3)Аудитор ніколи не може повністю довіряти системі;

Оцінка аудитором ризиків суттєвого викривлення на рівні твердженьможе змінюватися в ході аудиту в міру отримання додатковихаудиторських доказів. За обставин, коли аудитор отримує аудиторськідокази під час проведення подальших аудиторських процедур або приотриманні нової інформації, які не відповідають аудиторським доказам,на яких ґрунтувалася первинна оцінка аудитора, аудитор повиненпереглянути таку оцінку та відповідно модифікувати подальші

заплановані аудиторські процедури.

95.Поняття суттєвості інформації в аудиті

Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів.

Суттєвими є такі викривлення:

1. Викривлення, які мають умисний характер чи містять ознаки протиправних дій з боку керівництва та адміністрації підприємства;

2.Викривлення, які змінюють динаміку фінансових показників та їх значення на протилежні, прибуток на збиток, чи навпаки. Оскільки інформація про прибутковість чи збитковість компанії, як правило, справляє вирішальне значення на рішення користувача звітності, то викривлення, які мають подібний характер визнаватись суттєвими безвідносно до їх кількісної величини;

3. Викривлення, які самі по собі чи внаслідок дії інших обставин можуть вважатися суттєвими для прийняття рішення можливими користувачами фінансової звітності;

Питання суттєвості докладно розкрито в МСА 320 «Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту». Зокрема, в ньому встановлено, що визначаючи загальну стратегію аудиту, аудитор повинен визначити суттєвість на рівні фінансової звітності і в цілому; аудитор також повинен визначити суттєвість виконання для оцінки ризиків суттєвого викривлення та визначення змісту, часу і обсягу подальших аудиторських процедур, аудитор повинен переглянути суттєвість на рівні фінансової звітності в цілому у випадку, якщо при проведенні аудиту йому стає відома інформація яка призвела б до визначення іншої величини(або величин) із самого початку.