Нормативне та казуальне тлумачення норм права

Видами офіційного тлумачення є: нормативне тлумачення та казуальне тлумачення. Нормативне тлумачення норми права характеризується загальнообов'язковістю, поширенням дії на всі випадки застосування реалізації роз'яснюваної норми.

Існують два види нормативного тлумачення:

1. аутентичне, тобто тлумачення, здійснене тим самим органом, що встановив дану норму;

2. легальне, або делеговане, тобто тлумачення органу, який не приймав дану норму, але спеціально уповноважений законом давати її загальнообов'язкове роз'яснення. Наприклад, постанови Пленуму Верховного Суду України.

Казуальне тлумачення – це таке тлумачення, яке розраховане і стосується конкретного випадку, з приводу якого і дається роз'яснення даної правової норми.

Казуальне тлумачення буває:

1. судове, тобто тлумачення судом правової норми, у зв'язку з розглядом конкретної справи, яке знаходить своє закріплення в рішенні чи вироку суду з конкретної справи;

2. адміністративне – це тлумачення, яке здійснюється вищими адміністративними органами (міністерствами, державними комітетами іншими центральними органами державної виконавчої влади), коли вони дають офіційну відповідь на запити підпорядкованих установ з приводу трактування та застосування окремих положень нормативних актів в конкретному випадку.

Інтерпретаційно-правові акти

Акт офіційного тлумачення норм права (інтерпретаційно-правовий акт) – це акт-документ, який містить роз'яснення змісту і порядку застосування правової норми, сформульоване уповноваженим органом у рамках його компетенції, і має обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються.

Ознаки:

1) діє разом з нормативно-правовим актом, поділяє його долю;

2) є формально-обов'язковим для всіх, хто застосовує норми;

3) не виходить за межі норми, що тлумачиться;

4) приймається лише правотворчими або спеціальними суб'єктами;

5) має спеціальну письмову форму вираження акта-документа.

Акти тлумачення поділяються на види відповідно до різних критеріїв:

• за галузевою належністю норми, що тлумачиться – акти тлумачення конституційного, цивільного, кримінального права тощо;

• за структурними елементами норми, що тлумачиться – акти тлумачення гіпотези, диспозиції, санкції;

• за юридичною формою вираження – постанови, укази, накази, роз'яснення та ін.;

• за сферою дії – нормативні, казуальні;

• за «авторством» норми, що тлумачиться: акти автентичного тлумачення, акти легального (делегованого) тлумачення;

• за повноваженнями інтерпретатора: інтерпретаційні акти правотворчих органів, інтерпретаційні акти правозастосовних органів.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке тлумачення норм права та його значення для правового регулювання?

2. Яким чином здійснюється тлумачення норм права?

3. Які вам відомі види тлумачення норм права?

4. Що таке інтерпретаційно-правові акти? Яка їх юридична природа та види?

Процесуальне право План

1. Юридичний процес – елемент процесуально-правового механізму

   1. Практичне значення процесуальної діяльності

   2. Взаємозв’язок процесуального та матеріального права

2. Види юридичного процесу

3. Процесуальні документи

   1. Правозастосувальні акти

   2. Види актів застосування

4. Принципи юридичного процесу