1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України

А). Поняття кримінального права розглядають в трьох аспектах

як галузь права крим. право має загальнообов’язкову нормативність, формальну визначеність і державну забезпеченість, а також властиві лише цей галузі права предмет і метод правового регулювання.

Отже, як галузь права кримінальне право – це сукупність юридичних норм, прийнятий ВРУ, що встановлюють умови, підстави кримінальної відповідальності, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, які покарання можуть бути до них застосовані.

як наука – це система наукових положень і поглядів щодо підстав і меж кримінальної відповідальності, а також напрямів використання можливостей кримінального права у боротьбі зі злочинністю.

як навчальна дисципліна – це сукупність навчального матеріалу, де відповідно до КК Укр. Розглядаються теоретичні положення, що розкривають зміст кримінально-правових нормі дозволяють засвоїти знання, необхідні для кримінально-правової оцінки вчинених злочинних посягань, а також на базі ознайомлення з правозастосовною практикою виробити навички і вміння для подальшого використання в практичній діяльності. Вивчається як основна навчальна дисципліна у вищих навчальних закладах, які випускають спеціалістів з правознавства.

Б) Предмет кримінального права – це суспільні відносини, що виникають при вчиненні злочину між особою, яка його здійснила, і державою (в особі її компетентних органів). Врегульовані нормами кримінального права ці відносини набувають юридичної форми кримінальних правовідносин, зміст яких (утворюють) складають взаємокореспондуючі права і обов’язки їх учасників (сторін).

Більшість вчених вважають, що кримінальне право Укр. є двопредметною галуззю права, а саме предметами галузі права є

предмет охорони – це система найбільш важливих і цінних суспільних відносин, поставлених під охорону і захист держави (кримінального закону)

предмет регулювання – це кримінально правові відносини, які виникають у зв’язку із вчиненням злочину між особою, яка вчинила заборонене кримінальним законом діяння, та державою в особі її компетентних органів.

Деякі вчені пропонують виділяти ще і третій предмет – так званий предмет компромісу, що представляє собою систему норм, спрямованих на:

запобігання шкідливих злочинних наслідків (ст.ст. 36-42)

усунення чи пом’якшення шкідливих наслідків (ст.ст. 45-46)

схилення винних осіб до співпраці з право охоронюваними органами (ст. 43).

В) Метою кримінально –правового регулювання – є відновлення порядку відносин, які були до вчинення злочину, у відповідності з якими всі повинні дотримуватися вимог кримінального права.

Г) Методом кримінально-правового регулювання – є притягнення винної особи до кримінальної відповідальності із здійсненням сторонами наданих їм прав і обов’язків у межах реалізації кримінально-правових відносин.

Д) Функції кримінального права:

охоронна – захист своїми спеціальними засобами особи, суспільства, держави від злочинних посягань;

регулятивна – регулювання кримінальних правовідносин, що виникла у зв’язку із вчиненням злочину;

виховна – виховання у громадян відповідної поваги і розуміння вимог закону;

запобіжна ( попереджувальна) –

загальна превенція – попередження вчинення злочинів через вплив кримінально-правової заборони;

приватна (спеціальна) превенція – попередження вчинення нових злочинів особою, яка вже вчинила будь-який злочин через застосування до неї заходів кримінального покарання і інших примусових заходів, пов’язаних з посиленням соціального контролю над засудженими;

Е) Завдання кримінального права (ч.1.ст.1 КК Укр.)

Правове забезпечення охорони:

прав і свобод людини і громадянина;

власності;

громадського порядку та громадської безпеки;

дозвілля;

конституційного устрою.

Забезпечення миру і безпеки людства

Запобігання злочинам

Реалізуються ці завдання через державну політику боротьби зі злочинністю.

В КК вказано (ч.2 ст. 1 КК) - «для здійснення цього завдання КК Укр. визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання застосовуються до осіб».

Є) Система кримінального права ґрунтується на структурі КК України, є

Загальна частина, та	Особлива частина
Норми крим. права, які передбачають: загальні інститути і поняття, визначають підстави і межі кримінальної відповідальності і застосування покарання, порядок звільнення від крим. відповідальності і покарання. 15 розділів ст. 1 – ст. 108 включно (за нумерацією)	Норми крим. права, які передбачають: конкретні види злочинів, їх кваліфікаційні склади а також покарання, встановлена за їх вчинення. 21 розділ ст. 109 – ст.. 447.
Види кримінально – правових норм
Норми Загальної частини визначальні компромісні уповноважуючи	Норми Особливої частини забороняючи зобов’язуючі компромісні

4. Чинність (дія, юрисдикція, застосування) кримінального закону у часі.

Кримінальний закон діє

у просторі

у часі

за колом осіб

а) Дія кримінального закону у часі - це застосування крим. закону в залежності від часу вчинення злочину.

Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії чи бездіяльності ( ч.3.ст. 3 КК)

Злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом, що діяв на час вчинення злочину - основне правило. (ч.2 ст. 4 КК).

Наприклад, дія вчинена 30 липня 2001р. – діє КК 1960р.

дія вчинена 3 вересня 2001р. – діє КК 2001р.

Закон визнається чинним з моменту набрання ним сили і до моменту її втрати

Крим. закон вступає в силу (набирає чинності)	Крим. закон втрачає силу (втрачає чинність)
з моменту, який вказаний в самому законі (напр.., ст..1 Розділ.1 прикінцевих і перехідних положень КК Укр.) через 10 днів з дні його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачене законом, але не раніше дня його опублікування (ч.1 ст. 4 КК)	у випадку його заміни новим ( в тексті нового закону є вказівка на відміну старого закону) у випадку відміни його дії іншим законом, що набрав сили (див. ст.. 188 КК) із спливом строку, вказаного в законі чи у зв’язку зі зміною умов чи обставин, внаслідок яких цей закон був прийнятий.

б) Кримінальний закон може мати зворотну дію. Це питання регламентується ст.. 5 КК

Зворотна дія крим. закону – це властивість нового кримінального закону поширювати свою дію на діяння, які були вчинення до набрання ним чинності. Є такі положення, що характеризують зворотну дію кримінального закону:

Закон, що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи має зворотну дію в часі на:

- діяння,вчинення до набрання ним чинності, в т.ч. на

- осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон про кримінальну відповідальність, що

частково пом’якшує крим. відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а

частково посилює крим. відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію в часі лише в тій частині , що пом’якшує або іншим чином поліпшує становище особи.

Якщо після вчиненого особою діяння, передбаченого КК укр.. відповідний закон змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що

- скасовує діяння,

- помішує крим. відповідальність,

- іншим чином поліпшує становище особи - ст.5 ч.4 КК.

3. Дія кримінального закону у просторі – це застосування (або поширення, чинність, юрисдикція) крим. закону за місцем вчинення злочину. Закон Укр. про крим. Відповідальність може діяти як щодо злочинів, вчинених на території України (ст. 6 КК), так і за її межами (ст.7,8 КК). У зв’язку з цим розрізняють такі принципи дії крим. закону:

територіальний (ст. 6,7,8 КК) відповідальність несуть всі особи, які вчинили злочин:

- на території України (ч.1 ст. 6 ) крім осіб, які володіють дипломатичним імунітетом (див. ст. 6, ч.4). Питання про крим. відповідальність дипломатичних представників іноземних держав і інших громадян, які користуються імунітетом, вирішується у відповідності до норм міжнародного права

на судні, приписаному до портів України, яке знаходяться у відкритому морі, чи повітряному транспорті за межами України (відповідно, якщо інше не передбачено міжнародними договорами)

на воєнному кораблі (незалежно від місця їх знаходження)

військовослужбовці України, які дислокуються за межами України за злочини, вчинені на території іноземних держав – за КК України

громадяни України, які вчинили злочин на території іноземної держави, не підлягають видачі цій державі. (ч.1 ст.10 КК)

універсальний: іноземці, особи без громадянства, що постійно не проживають в Україні, якщо вони вчинили злочин за межами України, підлягають відповідальності за КК України

у випадках, передбачених міжнародними договорами

у разі вчинення ними тяжких або особливо тяжких злочинів проти прав і свобод громадян України або інтересів України. (ч 1 ст. 6 КК)

В теорії виділяють ще:

принцип громадянства

реальний принцип ст.. 8 КК

Крим. закон визначає умови крим. відповідальності щодо громадян України (Закон «Про громадянство України) осіб без громадянства, що постійно проживають на території України іноземців осіб без громадянства, що не проживають постійно в Україні. В залежності від громадянського статусу є різні умови щодо чинності крим. закону відносно цих осіб: ст. 4 КК щодо громадян України і осіб без громадянства, що постійно поживають на території України ст. 8 КК щодо іноземців і осіб без громадянства, що постійно не проживають на території України.

Іноземці і особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні підлягають крим. відповідальності за КК України якщо це передбачено міжнародними договорами якщо вони вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України