- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України
- •5. Поняття і ознаки злочину
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення
- •7. Значення класифікації злочинів
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •Підстави звільнення від кримінальної відповідальності
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
А) Поняття об’єкту злочину –це охоронювані крим. законом сусп.. відносини (соціально значимі блага, цінності, інтереси), яким в результаті злочину заподіюється чи може бути заподіяна істотна шкода.
(Єдиної точки зору з приводу поняття об’єкту злочину в теорії крим. права немає, а закон це поняття не визначає).Більшість теоретиків крим. права дотримуються точки зору, що об’єкт – це те, на що посягає злочин, тт. суспільні відносини, поставлені під охорону крим. закону.
Б) Види об’єктів злочину
За вертикальною класифікацією об’єкти поділяються на:
- загальний – це вся сукупність суспільних відносин, які охороняються крим. законом від злочинних посягань (в загальному визначений в ч1 ст.1 КК)
- родовий – це група однорідних (тотожних) сусп.. відносин, які охороняються єдиним комплексом крим-прав. норм конкретних Розділів ОЧ КК (визначаємо за назвою Розділу, в якому знаходиться конкретна стаття, яка передбачає відповідальність за злочин) (напр.., Розділ 2, : ОЧ КК)
- безпосередній – конкретне суспільне відношення поставлене під охорону крим. закону, якому може бути спричинена істотна шкода або спричинена така шкода.
За горизонтальною класифікацією безпосередній об’єкт поділяють на
основний безпосередній об’єкт |
додатковий безпосередній об’єкт |
факультативний безпосередній об’єкт |
конкретне охоронюване крим. законом суспільне відношення, на яке прямо і безпосередньо посягає даний злочин і якому при цьому завжди спричиняється або може бути заподіяна істотна шкода (ч.1 ст.115 – життя) |
це сусп.. відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну крим-прав. охорону. В разі вчинення даного злочину їм обов’язково заподіюється істотна шкода разом або поряд з основним безпосереднім об’єктом (ст. 187 КК) |
це суспільні відносини, яким при вчиненні даного сусп.. небезпечного діяння не завжди заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода (ч.2 ст.296) |
В) Кримінально-правове значення об’єкту злочину
1. Він визначає характер суспільної небезпечності злочину
2. Є критерієм структуризації Особливої частини, поділяючи злочини на групи за родовим об’єктом
3. Є підставою розмежування злочинів між собою
4. Є одним із елементів підстави крим. відповідальності (ч.1 ст. 2 КК)
5. Служить системо утворюючим критерієм класифікації злочинів.
10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
А) Поняття об’єктивної сторони –це зовнішня сторона злочину, що характеризується:
сусп.-небезп. (злочинним) діянням (дією або бездіяльністю),
сусп.-небезп (злочинними) наслідками,
причинним зв’язком між злочинним діянням і злочинними наслідками
та місцем, часом, способом, обстановкою, знаряддям і засобами вчинення злочину.
Поняття об’єктивної сторони злочину сформульоване лише в науці (теорії крим. права).
Б) Ознаки об’єктивної сторони поділяються на
обов’язкові, до яких відносять:
сусп.-небезп.діяння (для формальних і матеріальних складів злочинів)
сусп.-небезп. наслідки і причинний зв'язок між ними (для матеріальних складів злочинів)
факультативні, до яких відносять:
місце, час, спосіб, знаряддя, засоби, обстановка.
Загальна характеристика кримінально-правового діяння (дії, бездіяльності)
діяння має бути
усвідомленим, вольовим, проявляючись в активній або пасивній поведінці.
а)рефлекторні та імпульсивні дії виключаються зі сфери кримінально –правового регулювання
б) діяння позбавляється свого крим-прав. значення у випадках:
- дії непереборної сили (під впливом стих. сил, тварин, механізмів, людей чи інших факторів особа не має можливість здійснити свої наміри і вчинити певні дії, або вимушена виконувати рухи тіла, не обумовлені її волею. Крим. відповідальність виключається у разі
- застосування фізичного насильства, яке повністю виключає можливість особи виразити свою волю та приводить її до певних рухів тіла, що спричиняють шкоду (ст.. 40 КК).
- застосування психічного насильства, тт. вплив на психіку особи з погрозою заподіяння шкоди з метою примусити особу вчинити сусп.-небезп. діяння (ч.2 ст.340 КК).
в) Суспільно-небезпечне діяння як ознака об’єктивної сторони – це усвідомлений вольовий поступок людини, зовнішня сторона якого є або активною, або пасивною.