- •Проаналізуйте слідуючий вислів з позиції сучасної науки: “Бідність є мати революцій і злочинів» (Платон).
- •2.Що мав на увазі т. Мен в даному вислові: "Гроші створюють торгівлю, торгівля примножує гроші"
- •3. Поясніть цитату д. Рікардо: "Не тому хліб доро¬гмй що сплачується рента, а рента спла¬чується тому, що хліб дорогий"
- •4. Дайте аналіз цитаті: « Торг – справа велика. Купцями всяке царство бо гатиться, а без купців ніяка і мала держава бути не може ».
- •5 . Що мав на увазі т.Мальтус говорячи: «Із-за перенаселення бідність може стати жалюгідним талантом усього людства».
- •6. Як ви розумієте вислів д. Рікардо: «Праця природи сплачується не тому, що вона робить багато, а тому, що вона дає мало».
- •7.Яка ідея закладена у висновку Радіщева «Все что делает человек не для своей пользы, он делает «оплошно, лениво, косо-криво»?
- •8.Яку ідею виклав у. Петті у слідкуючій цитаті: «Праця – батько і найбільш активний принцип багатства, земля – його мати»?
- •9.Що мав на увазі м. Драгоманов в даній цитаті: «Дайте спокій населенню, не утиснуйте йога і не благодійте, і воно саме створить умови і форми людського життя»?
- •10. Ф.Кене «Для держави згубні не самі податки, а способи їх стягнення»
- •11. Прокоментуйте слідуючий вислів а. Сміта: «Не від добрих намірів м’ясника, пивовара або булочника очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання своїх власних інтересів».
- •12. Проаналізуйте вислів: «Гроші самі по собі представляють безплідне багатство, яке нічого не виробляє».(Сміт)
- •13.Проаналізуйте вираз а. Сміта про те, що «Грощі – велике колесо обігу»
- •14.Прокоментуйте вислів т.Веблена: «Моральні норми і традиції, а не інтелект і розважальний розум дозволили людям піднятися над рівнем дикунів»
- •15. «Не через бюджетне, а через грошове регулювання слід роз’язувати економічні проблеми країни» вважає Фрідмен. Як ви це розумієте?у чому зміст кількісної теорії грошей м. Фрідмена?
- •16.Поясніть слідуючий вислів д.Рікардо: «Рента створюється не в результаті щедрості природи, а в результаті бідності, нестачі багатих і плодючих ділянок землі»
- •17.Прокоментуйте вислів а. Сміта: «Де велика власність, там велика нерівність»
- •18.Поясніть парадокс а.Сміта: чому не дивлячись на те, що вода для людини набагато корисніша за алмаз, ціна на алмаз набагато вища?
- •19. Прокоментуйте вислів к. Маркса: «Тільки той робітник продуктивний, який виробляє для капіталіста додаткову вартість або слугує самозростанню капіталу».
- •21. Прокоментуйте вислів ф.Кене: «Праця землероба-єдина праця, що виробляє більше від того,що складає оплату праці. Тому вона єдине джерело будь-якого багацтва»
- •22. Як ви розумієте вислів Сісмонді: «Країна не може витрачати більш свого річного доходу, інакше вона буде проїдати свій капітал, розориться і збанкрутує»
- •23. Що мав на увазі Сміт,коли надавав державі роль «нічного вартового»?
- •24. Що мав на увазі Туган-Барановський в даній цитаті « Капіталізм ніколи не щезне сам по собі, творчість нового ладу може бути справою тільки свідомої волі і думки людини».
- •25. Проаналізуйте данний вислів з позиції сучасної економічної науки та господарської практики: «Гроші не тільки засіб збагачення,а й засіб політики»(т. Мен)
- •26. Поясніть вислів к. Маркса: «Те що вартий товар капіталістам – вимірюється затратами капіталу; те що товар справді вартий, - затратами праці»
- •28.Як ви розумієте даний парадокс Дж. Мілля: «Витрати на виробництво як старого так і молодого вина практично однакові, а ціни відрізняються суттєво»?
- •29. Прокоментуйте слова ф. Ліста: «Здатність створювати багатство є безмежно важливішою за саме багатство»
- •30. Поясніть слова ф. Ліста «Цивілізацію людства в цілому можна уявити і здійснити через цивілізацію і розвиток окремих націй».
26. Поясніть вислів к. Маркса: «Те що вартий товар капіталістам – вимірюється затратами капіталу; те що товар справді вартий, - затратами праці»
Карл Ге́нріх Маркс — філософ, економіст, політичний журналіст. Його наукові твори та економічні дослідження сформували основу комуністичного і соціалістичного руху.
К. Маркс є прихильником трудової теорії вартості і вважає, що праця творець вартості. Він вважає, що в основі вартості товару лежить тільки одне джерело, один виробничий фактор – праця найманого виробітник.
В той же час классики також вважали, що праця вистуває як єдине джерело створення вартості. Але поряд з працею ще капітал і земля беруть участь у створенні продукту і доходів.Тобто вони виступають як виробничі фактори, беручи участь у створенні праці. Капітал створює доход у формі прибутку, земля – у формі ренти, праця – у формі з/п.
На основі трудової теорії вартосі він висуває теорію додаткової вартості. Особливість робочої сили полягає в тому, що вона має властивість створювати продукт, вартість якого вище вартості самої робочої сили. Ця різниця являє собою додаткову вартість – частину матеріалізованої у товарі праці робітника, яка безплатно присвоєються капіталістом.
27. Поясніть слідуючий вислів: «Закон, що встановлює владу і форму правління не має такого значення і такого впливу на добробут нації, як закон,що встановлює власність і регулює користування нею» (А. Сен-Сімон)
А. Сен-Сімон – соціаліст-утопіст. У період Великої французької революції він виступає з пропагандою принципів свободи і політичної рівності, проте, пізніше розчарувавшись в її результатах, оскільки вона аніскільки не полегшила життя переважній більшості народу, він заперечує революційний спосіб перебудови існуючого суспільства. З 1802 р. Сен-Сімон повністю віддається науково-літературній творчості, розробляє концепції справедливого соціального ладу та шляхів його здобуття. Його погляди викладені у таких працях: "Про індустріальну систему" (1821), "Катехізис індустріалів" (1824), "Нове християнство" (1826).
В своєму вислові «Закон, що встановлює вдаду і форму правління не має такого значення і такого впливу на добробут населення, як закон, що встановлює власність і регулює користування нею» А. Сен-Сімон має на увазі, що: саме власність є головним важелем, що впливає на добробут населення не залежно від форми правління і влади.
Головною вадою капіталістичної системи Сен-Сімон уважав відсутність у ній організуючої, об’єднуючої основи. Наслідком цього є те, що у виробництві панує приватна власність і породжувана нею анархія; економіку й політику відокремлено одну від одної, і обидві — від науки.
Він визнає дію природних економічних сил, але вважає, що саме вони і є причиною всіх пороків капіталізму, зумовлюють його майбутню руйнацію.
Тому Сен-Сімон говорить про необхідність трансформації приватної власності в колективну, яка усунить дискремінацію у суспільстві та підвищить добробут населення.