- •1. "Економіка праці" як наука, її завдання.
- •2. Трудові ресурси, їх структура.
- •3. Економічно-активне і економічно неактивне населення
- •4. Поняття трудового потенціалу суспільства
- •9. Елементи ринку праці. Особливості товару «праця».
- •10. Поняття зайнятості і зайнятого населення.
- •11. Форми і види зайнятості населення.
- •12. Державне регулювання зайнятості населення.
- •13. Сутність безробіття, його види.
- •14. Причини і наслідки безробіття.
- •15. Показники визначення рівня безробіття. Закон Оукена.
- •16. Цілі та напрями організації праці.
- •17. Поділ праці. Види поділу праці на підприємстві.
- •18. Умови праці, що впливають на працездатність робітників.
- •20. Регламентовані і нерегламентовані простої і перерви, причини виникнення.
- •21. Методи вивчення затрат робочого часу
- •22.Види норм праці. Їх розрахунок
- •24. Сутність заробітної плати, її функції та принципи встановлення.
- •25.Погодинна форма заробітної плати
- •26. Відрядна форма заробітної плати. Пряма і непряма відрядна.
- •27. Відрядно-преміальна та відрядно-прогресивна форма визначення заробітку.
- •28. Акордна заробітна плата, сфери її застосування.
- •29. Тарифна система оплати праці.
- •30.Безтарифна система оплати праці
- •31. Державне регулювання оплати праці. Мінімальна заробітна плата.
- •32. Види доходів і витрат населення. Показники розподілу доходів.
- •33. Рівень життя населення, індекс вартості життя.
- •33. Рівень життя населення, індекс вартості життя.
- •Суб’єкти соціально-трудових відносин.
- •Типи соціально-трудових відносин.
- •37. Сутнiсть монiторингу соц-труд сфери I його концептуальні положення
1. "Економіка праці" як наука, її завдання.
Економіка праці як наука вивчає закономірності громадської організації праці у зв'язку з його технічною організацією і прояв економічних законів у сфері суспільної організації праці.
“Ек працi-це наука про працю”.Праця-це доцiльна, свiдома, органiвана дiяльнiсть людей, спрямована на створення матеріальних i духовних благ, необхідних для задоволення суспільних i особистих потреб людини. Праця-основа розвитку i життя суспільства. Змiст i характер праці залежить вiд ступеня розвитку продуктивних сил i суспільних вiдносин i взаeмообумовлюють один одного. Предметом дисципліни є праця, взаeмовiдносини мiж людьми в процесі трудової дiяльностi, розвитку i використання трудового i творчого потенцiалу працiвникiв, пiдвищення ii ефективностi. Об”eкт-виробничi вiдносини. У процесi працi формуeться система соціально-трудових відносин, що e стрижнем суспiльних вiдносин на рiвнi народного господарства, регiону, органiзацii та окремих iндивiдiв.
Завдання дисципліни:
1) Вміти обгрунтовувати і розуміти сутність і зміст основних понять ЕП і СТВ.
2)Вміти використовувати аналітичний апарат для визначення ефективності різних аспектів праці і соц-трудових відносин
3)Вміти опрацьовувати рекомендації та обговорювати пропозиції щодо поліпшення або удосконалення трудових процесів.
2. Трудові ресурси, їх структура.
Трудові ресурси — це форма вираження людських ресурсів, що являють собою один із видів ресурсів економіки поряд з матеріальними. Поняття «трудові ресурси» є ринковою категорією, має широку інформативність і дає змогу використовувати його як ефективний інструмент державного регулювання ринку праці.
Трудові ресурси — це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності.
Вихідною базою для визначення кількісних характеристик трудових ресурсів слугує чисельність населення.
Щоб зрозуміти сутність поняття «трудові ресурси», треба знати, що все населення залежно від віку поділяється на:
осіб молодших працездатного віку (від народження до 16 років включно);
осіб працездатного (робочого) віку (в Україні: жінки — від 16 до 54 років, чоловіки — від 16 до 59 років включно);
осіб старших працездатного віку, по досягненні якого установлюється пенсія за віком (в Україні: жінки — з 55, чоловіки — з 60 років).
Залежно від здатності працювати розрізняють осіб працездатних і непрацездатних. Непрацездатні особи в працездатному віці — це інваліди 1-ї і 2-ї груп, а працездатні особи в непрацездатному віці — це підлітки і працюючі пенсіонери за віком.
До трудових ресурсів належать:
населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п’ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв’язку з тяжкими і шкідливими умовами праці);
працюючі особи пенсійного віку;
працюючі особи віком до 16 років.
До трудових ресурсів України належить працездатне населення: чоловіки у віці від 16 до 60 років, жінки у віці від 16 до 55 років, а також підлітки до 16 років та особи пенсійного віку, які беруть участь у суспільному виробництві.