Зміст
Вступ 3
Розділ 1. Тіньова економіка в сучасному світі 5
1.1. Сутність тіньової економіки 5
1.2. Види тіньової економіки 7
1.3. Причини виникнення тіньової економіки 7
Розділ 2. Аналіз розвитку тіньового сектору в світі 10
Розділ 3. Тіньова економіка в Україні 14
3.1. Особливості та основні етапи розвитку тіньової економіки в Україні 14
3.2. Порівняння масштабів тінізації економіки України та інших країн світу 21
Розділ 4. Шляхи зниження рівня тенізаціі економіки в Украіні 23
4.1. Засоби, направлені на зменшення «тіньового» сектора економіки 23
Висновки 26
Список використаних джерел 28
Вступ
Актуальність роботи. В умовах формування ринкової економіки кричущою проблемою є явище «тінізації» господарського життя. Україна є країною з критичним рівнем тіньової економіки та корупції. Можна з упевненістю стверджувати, що жодна галузь виробництва не позбавлена впливу тіньової економіки, а корупція є основним методом конкурентної боротьби. Саме недостатнє науково-методичне і правове забезпечення, відсутність кардинальних практичних заходів активного державного регулювання процесами забезпечення економічної безпеки створили передумови для розширення процесу тінізації. З огляду на Європейський вектор розвитку України, проблема подолання цих явищ є наріжним каменем без подолання якого неможливий нормальний розвиток національного господарства.
Отже, Тіньова економіка – незареєстрована в установленому порядку економічна діяльність суб’єкта господарювання, яка характеризується мінімізацією витрат на виробництво товарів, виконання робіт та надання послуг, ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), статистичного анкетування та подання статистичної звітності, наслідком якого є порушення законодавчо встановлених норм (рівень мінімальної заробітної плати, тривалість робочого часу, умови і безпека праці тощо).
Аналіз досліджень та публікацій. Вагомий внесок у дослідження проблеми економічної безпеки країни зробили вчені: З. Варналій, О. Турчинов,Губський Б.В., Герасимчук З.В., Вавдіюк Н.С., Ткаченко В.Г. та інші. Дослідивши проблеми утворення і розширення тіньової економіки Шнайдер Ф. та Енсте Д., відзначили, що тіньовий сектор економіки є практично в кожній країні. Її розміри багато в чому визначаються тим, який в країні економічний порядок: при сильній владі, кращій законодавчій базі та організованому управлінні тіньовий сектор економіки незначний і, навпаки.
Мета роботи: дослідити сутність поняття тіньова економіка, передумови існування та способи подолання.
Виходячи з мети роботи, маємо наступні завдання:
розглянути визначення, види тіньової економіки
розглянути причини виникнення тіньової економіки
навести методи розрахунку частки тіньової економіки в економіці країни
дослідити проблеми тіньової економіки України.
Структура роботи: дана робота складається зі вступу, трьох розділів з підрозділами, висновку та списку літератури.
Розділ 1. Тіньова економіка в сучасному світі
1.1. Сутність тіньової економіки
Значний внесок у розроблення сучасних наукових підходів до з'ясування механізмів тіньової економічної діяльності зробив О. Турчинов, який сформулював таке визначення тіньової економіки: "тіньова економіка – це економічна діяльність, яка не враховується і не контролюється офіційними державними органами, а також діяльність, спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства".Проте, це визначення може стосуватись всіх загальнокримінальних злочинів (крадіжка, розбій, вимагання), а це може призвести до неприпустимого розширення сфери тіньової економіки. Академік Богачов В.І., аналізуючи стан тіньової економіки в країні, відзначає: «Тіньова економіка - це не тільки ті сфери життєдіяльності суспільства, які стоять за межами економіки, наприклад, незаконна торгівля зброєю, наркобізнес, проституція та інше, а перш за все, порушення законів, відхід від сплати податків, які спостерігаються по суті справи, у всіх сферах підприємництва».
Економіка будь-якої країни має дві складові: офіційну і неофіційну (тіньову). Офіційна економіка - це та частина народногосподарського комплексу країни, яка функціонує за існуючими в державі законам. Її діяльність постійно враховується, контролюється і регулюється відповідними державними органами статистичного обліку, контролю, управління, регулювання. Наявність тіньової економіки в країні обумовлено корисливими цілями, бажанням різними шляхами організації підпільного виробництва, незаконного перепродажу товарів і послуг, приховування доходів, використання механізмів недобросовісної конкуренції та монополізму та іншими протизаконними діями отримати додатковий, прихований від сплати податків дохід.
В умовах нестабільності економіки, наявності в країні нецивілізованої задушливої податкової системи багато підприємців знаходяться під гнітом податкового преса і митних зборів, змушені приховувати частину своїх доходів, щоб якось виживати у важкій економічній ситуації і зберегти хоча б частково, можливість для подальшого розвитку виробництва. Появі, а потім і розширенню тіньової економіки сприяє і недосконалість законодавчої бази, потік в економіку кримінальних елементів, представників кримінального світу, корумпованість значної частини бюрократії і багато іншого.
Сутність тіньової економіки та її складові елементи, які використовуються у ряді країн за версією Системи Національних Рад (СНР) Організації Об'єднаних Націй (ООН) представлена на рис. 1.1
Рис 1.1 Сутність тіньової економіки та її складові елементи.
Представлена схема структури, тіньової економіки (рис. 1.1) являє собою процес виробництва охоплює перший і другий блоки («прихована» і «неформальна» діяльність). Тому при розрахунку масштабів тіньового сектору розраховуються саме ці дві складові. Третій блок - це кримінальна, антизаконна діяльність, де відбувається лише перерозподіл раніше створеного продукту.
Суб'єкти тіньової економіки поділяються на три рівні:
1. Кримінальні елементи.
2. «Тіньовики - господарники» (підприємці, комерсанти).
3. Наймані працівники з неформальною зайнятістю, держслужбовці, хабарі у яких складають до 60% їхнього доходу.
На кожному рівні потрібен певний різноманітність державного регулювання безпеки. Особливої уваги з боку держави вимагає другий рівень - «тіньовики-господарники», діяльність яких повинна бути легалізована і занесена до складу «Середнього класу» як основи стабільності будь-якої макроекономічної системи.