- •1. Поняття, предмет, метод і система цивільного процесуального права.
- •2. Поняття і види джерел цивільного процесуального права. Значення судової практики.
- •3. Цивільні процесуальні норми, їх структура, дія в часі, просторі та за колом осіб
- •4. Поняття цивільного процесу (судочинства) та його задачі. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
- •5. Сутність, основні ознаки та значення цивільної процесуальної форми.
- •6. Поняття принципів цивільного процесуального права, їх значення та система.
- •7. Принципи диспозитивності, змагальності, процесуальної рівноправності сторін, усності, безпосередності.
- •8. Поняття цивільних процесуальних правовідносин, їх особливості та елементи. Передумови та підстави виникнення, зміни та припинення цивільних процесуальних правовідносин.
- •9. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин та їх класифікація.
- •10. Суд як обов’язковий суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Правове положення суду. Склад суду. Підстави для відводу судді. Порядок вирішення заяви про відвід судді.
- •11. Поняття, склад і класифікація осіб, які беруть участь у справі, їх процесуальні права і обов’язки. Інші учасники цивільного процесу.
- •12. Поняття та ознаки сторін в цивільному процесі, їх процесуальні права та обов’язки. Цивільна процесуальна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність.
- •13. Процесуальна співучасть, її підстави та види. Процесуальні права і обов’язки співучасників.
- •14. Поняття належного та неналежного відповідача. Умови, процесуальний порядок та наслідки заміни неналежного відповідача.
- •15. Процесуальне правонаступництво (поняття та підстави). Порядок вступу в процес і правове положення правонаступника.
- •16. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (поняття, підстави і процесуальний порядок вступу в справу). Їх відмінність від співпозивачів.
- •17. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (поняття, підстави і процесуальний порядок вступу в справу). Їх відмінність від співучасників.
- •19. Повноваження представника в суді (об’єм і оформлення).
- •20. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді.
- •22. Поняття та мета судового доказування. Поняття та ознаки судових доказів.
- •23. Належність та допустимість доказів.
- •24. Класифікація доказів.
- •25. Поняття предмета доказування. Поняття предмету доказування у конкретних цивільних справах. Підстави звільнення від доказування.
- •26. Розподіл між сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, обов’язків доказування. Роль суду в доказуванні.
- •27. Види процесуальних засобів доказування. Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників. Визнання стороною обставин та його значення для доказування. Відмова сторони від визнання обставин.
- •28. Показання свідків. Процесуальний порядок допиту свідків. Права та обов’язки свідків.
- •29. Письмові докази та їх види (за формою та змістом). Процесуальний порядок дослідження письмових доказів в судовому засіданні.
- •30. Речові докази. Процесуальний порядок дослідження речових доказів у судовому засіданні.
- •31. Експертиза в цивільному процесі України.
- •32. Оцінка судових доказів. Особливості оцінки доказів в різних стадіях цивільного процесу.
- •33. Забезпечення доказів та судові доручення по збиранню доказів в цивільному процесі.
- •34. Процесуальні строки (поняття, види і значення). Строки розгляду цивільних справ. Обчислення, зупинення, продовження та поновлення процесуальних строків. Наслідки пропуску процесуальних строків.
- •35. Судові витрати (поняття та види).
- •36. Цивільна юрисдикція суду (поняття, значення та види).
- •37. Поняття і види підсудності. Функціональна підсудність. Порядок передачі справи із одного суду в інший суд (заміна підсудності).
- •38. Територіальна підсудність цивільних справ.
- •39. Поняття та особливості наказного провадження. Справи наказного провадження. Процесуальний порядок їх розгляду, видачі і скасування судового наказу.
- •40. Поняття та сутність позовного провадження. Поняття позову. Елементи позову
- •43. Пред’явлення позову. Форма та зміст позовної заяви. Підстави для залишення позовної заяви без руху та повернення її позивачу
- •45. Захист інтересів відповідача. Заперечення проти позову, їх вили.
- •46. Зустрічний позов. Порядок і умови пред’явлення зустрічного позову.
- •47. Забезпечення позову. Підстави, види і процесуальний порядок забезпечення позову та заміни забезпечення позову або скасування забезпечення позову.
- •48. Підготовка справ до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета і процесуальний порядок проведення.
- •49. Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судові повістки та оголошення про виклик в суд.
- •50. Поняття та значення судового розгляду. Частини судового розгляду. Підготовча частина судового розгляду.
- •51. Роль головуючого в судовому засіданні. Заходи процесуального примусу.
- •53. Процесуальний порядок розгляду судом цивільної справи по суті. Судові дебати.
- •54. Фіксування цивільного процесу.
- •55. Поняття, підстави і процесуальний порядок відкладення розгляду цивільної справи в суді. Перерви в судовому засіданні.
- •56. Зупинення провадження у справі: підстави, процесуальний порядок, правові наслідки. Відновлення провадження у справі.
- •57. Закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення: закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду (підстави та правові наслідки).
- •58. Закриття провадження у цивільній справі: підстави, процесуальний порядок та правові наслідки.
- •59. Поняття та види судових рішень. Відмінність судового рішення від судової ухвали.
- •61. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.
- •62. Зміст судового рішення (його складові частини).
- •63. Усунення недоліків судового рішення судом, який його ухвалив. Додаткове рішення суду.
- •64. Законна сила судового рішення. Порядок набрання рішенням суду законної сили. Правові наслідки набрання рішенням суду законної сили.
- •65. Ухвали суду першої інстанції, їх види.
- •66. Умови та процесуальний порядок заочного розгляду справи. Порядок перегляду заочного рішення.
- •67. Поняття і зміст окремого провадження. Відмінність окремого провадження від інших видів цивільного судочинства.
- •68. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності та визнання фізичної особи недієздатною. Процесуальний порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •69. Процесуальний порядок розгляду судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •70. Процесуальний порядок розгляду справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- •71. Процесуальний порядок розгляду судом справ про усиновлення дітей, які проживають на території України, громадянами України та іноземцями.
- •72. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •73. Процесуальний порядок розгляду судами справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.
- •74. Процесуальний порядок розгляду судом справ про передачі безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність та про визнання спадщини відумерлою.
- •75. Розгляд судами справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- •76. Зміст і значення стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Суб’єкти та об’єкти апеляційного оскарження.
- •77. Процесуальний порядок та строки апеляційного оскарження. Форма та зміст апеляційної скарги.
- •78. Оскарження ухвал суду першої інстанції в апеляційному порядку окремо від судового рішення
- •79. Підготовка апеляційного розгляду справи. Процесуальний порядок та межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
- •80. Повноваження суду апеляційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення чи його зміни.
- •81. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
- •82. Ухвала та рішення суду апеляційної інстанції, їх зміст.
- •83. Сутність та значення стадії перегляду судових рішень у касаційному порядку. Суб’єкти права касаційного оскарження. Об’єкти касаційного оскарження.
- •84. Процесуальний порядок і строк касаційного оскарження. Форма та зміст касаційної скарги.
- •85. Підготовка справ та їх попередній розгляд судом касаційної інстанції. Процесуальний порядок і межі розгляду справи в суді касаційної інстанції.
- •86. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
- •87. Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
- •88. Ухвала і рішення суду касаційної інстанції. Зміст ухвали і рішення суду касаційної інстанції.
- •89. Провадження з перегляду судових рішень Верховним Судом України: підстави, процесуальний порядок оскарження. Повноваження Верховного Суду України при перегляді судових рішень.
- •90. Підстави перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами. Відмінність нововиявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.
86. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:
1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;
3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силісудове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом;
4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:
1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;
2) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанції;
3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;
4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом.
Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішенняухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
87. Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
Підставою для скасування ухвал судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставами для скасування рішення та передачі на новий судовий розгляд є наступні порушення:
1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду.
Склад суду, який розглядає цивільну справу, є повноважним лише в тому випадку, коли його створення відповідає вимогам закону, зокрема розгляд цивільних справ у першій інстанції провадиться судом у складі суддів, обраних у встановленому законом порядку (ст. 18 ЦПК), а також коли відсутні обставини, що унеможливлюють участь судді у справі, зокрема суддя не вправі повторно брати участь у розгляді цивільної справи судом першої інстанції, коли рішення, постановлене судом за його участю, скасоване (ст. 21 ЦПК); суддя не може брати участь у розгляді справи у випадках, передбачених ст. 20 ЦПК.
Крім цього, заявлений судді або суддям відвід повинен бути вирішений у встановленому законом порядку (ст. 24 ЦПК). Порушення цих вимог закону означає, що склад суду неповноважний розглядати справу;
2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу.
Постановлене судом першої та апеляційної інстанції рішення підписує повний склад суду, який бере участь у його постановленні (ст. 209 ЦПК). Відсутність на тексті рішення підпису хоча б одного з суддів, які розглядали справу, є підставою для визнання його незаконним. Тому воно обов'язково повинне бути скасоване касаційною інстанцією.
Це процесуальне порушення може мати місце в апеляційному суді, коли справу починає слухати один склад суду, а після відкладення судового розгляду колегія змінюється, але розгляд справи заново не починається;
3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Важливими процесуальними гарантіями здійснення особами, які беруть участь у справі, захисту їх прав і охоронюваних законом інтересів є обов'язок суду своєчасно повідомляти цим особам про час і місце розгляду справи, а також обов'язок відкласти розгляд справи в разі неявки будь-якого з учасників процесу, коли немає відомостей, що їм вручені повістки. Виявивши, що справа заслухана судом з порушенням зазначених процесуальних гарантій, касаційна інстанція повинна скасувати рішення суду;
4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Суд зобов'язаний залучити до участі у справі всіх осіб, права та інтереси яких зачіпає спір. Тому постановлення судом рішення щодо особи, яка не була залучена до участі у справі і не мала можливості скористатися наданими їй процесуальними гарантіями і правами, як істотне порушення закону є безумовною підставою скасування судового рішення в касаційному порядку. Наприклад, не можна визнати законним рішення суду у справі за позовом батька до одного з своїх синів про стягнення аліментів на своє утримання, коли суд стягне кошти не лише з відповідача, а й з інших дітей позивача, які не були залучені до участі в справі як співвідповідачі;
5) суд розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.
Це порушення має місце тоді, коли суд розглянув лише частину вимог, а щодо іншої частини вимог доказів не досліджував. У такому випадку суд не може ухвалити додаткове рішення, і справа повертається на новий розгляд.
Зазначена підстава для скасування рішення застосовується й тоді, коли додаткове рішення могло бути постановлене судом першої інстанції, але не було постановлене у зв'язку із відсутністю звернень зацікавлених осіб.
Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути визнані судом підставою для скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи. В кожному окремому випадку суд визначає, як конкретні порушення вплинули на вирішення спору і чи тягнуть вони за собою передачу справи на новий розгляд.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.