- •Азіатсько-тихоокеанське економічне співробітництво: еволюція інтеграційного процесу.
- •Виробнича кооперація країн снд.
- •Відкрита економіка: поняття, фактори відкритості, переваги, якісні та кількісні індикатори.
- •Вільні економічні зони: сутність, цілі, завдання, причини утворення, практика в Україні.
- •Вплив міграції робочої сили на економіку. Державне і міжнародне регулювання міграційних процесів.
- •Європейська асоціація вільної торгівлі: механізм дії, проблеми, перспективи.
- •Інтернаціоналізація і глобалізація як важливі закономірності світогосподарського розвитку.
- •Класичні концепції міжнародної торгівлі.
- •Ліцензія як форма міжнародного обміну технологіями: види,ціна ліцензії.
- •Міжнародна міграція робочої сили: сутність, причини, хвилі міграції.
- •Міжнародна торгівля послугами.
- •Міжнародний ринок позичкових капіталів.
- •Міжнародні фінансові центри.
- •Науково-технологічні вільні економічні зони (технопарки, технополіси).
- •Нові індустріальні країни: моделі та досвід.
- •Основи сучасної теорії міжнародної торгівлі.
- •Особливості розвитку тнк на сучасному етапі.
- •Принципи та напрямки економічної діяльності оон.
- •Промислово-виробничі (експертно-виробничі) вільні економічні зони.
- •Процес становлення тнк і тфпг.
- •Регіоналізм у міжнародній торгівлі.
- •Світове господарство: сутність, причини виникнення і етапи становлення.
- •Сутність, види і основні риси сучасного міжнародного обміну технологіями.
- •Теорія порівняльних витрат (порівняльні переваги) виробництва.
- •Форми міжнародного руху капіталу.
- •Франчайзинг як вид ділової активності, його форми.
- •Центральноєвропейська угода про вільну торгівлю.
- •Ціноутворення у світовій торгівлі.
Ліцензія як форма міжнародного обміну технологіями: види,ціна ліцензії.
ліцензійні угоди. Їх сутність зводиться до того, що ліцензіар (власник технології) дозволяє і фактично сприяє ліцензіату (особі чи організації, яка купує технологію чи відповідні права) у використанні запатентованого винаходу чи технології у вигляді ноу-хау. Ліцензіар, як правило, одержує винагороду за використання технології чи надані послуги. Оплата ліцензійних угод може мати вигляд:
• роялті – періодичних процентних відрахувань від собівартості ліцензованої продукції (тобто проценту від реалізації продукції, яка виготовлена за ліцензією). Розмір роялті – 2 – 10 %, частіше – 3 – 5 %;
• паушальних платежів – виплати ліцензіару твердої фіксованої суми за 2 – 3 рази.
Розрізняють:
• патентні класичні ліцензії, коли купуються права на запатентований винахід;
• ноу-хау ліцензії, які передбачають передачу не тільки запатентованої технології, але й виробничого досвіду (їх частка – 70 – 80 % на світовому ринку ліцензій).
Надання ліцензій здійснюється на основі укладання ліцензійної угоди. При цьому ліцензіата цікавлять такі моменти:
а) передача права власності за відповідними технологіями, такі розглядаються в ліцензії як об’єкт купівлі-продажу;
б) максимальна готовність предмета ліцензії для комерційного (в тому числі виробничого) використання, технічна достатність;
в) мінімізація комерційних і технічних ризиків, а також витрат коштів і часу в зв’язку з освоєнням ліцензії.
Розрізняють три основні види ліцензійних угод:
• угода виняткової ліцензії;
• угода простої ліцензії;
• угода повної ліцензії.
Угода виняткової ліцензії надає ліцензіату ексклюзивні права на використання винаходу чи секрету виробництва у межах, обумовлених в угоді. Ліцензіар вже не може надавати аналогічні до умов ліцензії права іншим фірмам. Це не обмежує права ліцензіара на самостійне використання предмету даної ліцензії, а також на видачу ліцензії іншим особам першої угоди. Найчастіше обмеження стосуються території, в межах якої ліцензіат може використовувати свої виняткові права. Виняткова ліцензія – найбільш поширена форма ліцензійних угод у світовій практиці, яка характерна для несерійних товарів.
Угода простої ліцензії дозволяє ліцензіату на певних умовах використовувати винахід чи ноу-хау, залишаючи при цьому ліцензіару право як самостійного використання, так і видачі аналогічних за умовами ліцензій іншим зацікавленим покупцям. Розповсюджена в тих галузях, де предмети ліцензій відносяться до сфери масового виробництва, а продукція, що виробляється, не підлягає точному обліку. При цьому потреба в ній настільки велика, що наявність декількох ліцензіатів на ринку однієї країни не буде перешкоджати нормальній реалізації продукції, що виробляється за ліцензією. Найчастіше це виробництво ліків, харчових продуктів тощо.
Угода повної ліцензії дає ліцензіату всі права на використання винаходу (секретів виробництва) протягом терміну дії угоди. При цьому сам ліцензіар на цей же термін позбавляється права використання предмету ліцензії. Договір повної ліцензії, як правило, укладається у випадках, якщо ліцензіар не має можливості для самостійного використання винаходу або проведення комерційної роботи щодо реалізації винаходу на ринку іншим потенційним покупцям.
Термін дії ліцензійної угоди коливається від 3 до 10 років. Для безпатентних ліцензій, освоєння яких не потребує великих капітальних витрат, термін дії ліцензійної угоди – 3 – 7 років; для патентних ліцензій, об’єктом яких є продукція, з коротким терміном морального старіння (електроніка, приладобудування, зв’язок) – 5 – 7 років; для безпатентних ліцензій, освоєння яких пов’язане з поставками обладнання протягом довгого періоду часу та значними капітальними витратами – 7 – 10 років.