81Визволення України

Визволення України почалося під час Сталінградської битви (листопад 1942 - лютий 1943), яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР.

Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 р. Масове ж визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня -23 серпня 1943 р.). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків.

У вересні-жовтні 1943 р. розгорнулася героїчна битва за Дніпро, на якому німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони ("Східний вал"). Кульмінацією битви за Дніпро було визволення від окупантів Києва. Сталін, ігноруючи реальне співвідношення сил, наказав будь-якою ціною звільнити Київ до річниці "Великого Жовтня". Ціною величезних людських втрат радянські війська звільнили місто 6 листопада 1943 р. За визволення столиці України понад 1000 солдат і офіцерів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

У 1944 р радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визволивши територію України:

• Житомирсько-Бердичівська операція (грудень 1943 - січень 1944 р.);

• Корсунь-Шевченківська операція (січень-лютий 1944 р.);

• Рівенсько-Луцька операція (січень-лютий 1944 р.);

• Криворізька операція (січень-лютий 1944 р.);

• Наступ на півдні. Визволення Одеси, Миколаєва (березень-квітень 1944р.);

• Визволення Криму (квітень-травень 1944 р.);

• Львівсько-Сандомирська операція (липень-серпень 1944 р.);

• Східно-Карпатська операція (вересень-жовтень 1944 р.)

28 жовтня 1944 р. територія України була остаточно визволена від загарбників.

73Україна в планах тоналіт.Режимів

23 серпня 1939 р. було підписано радянсько-німецький Договір про ненапад (пакт "Молотова-Ріббентропа"). До договору додавався таємний протокол про розмежування сфер впливу сторін в Європі. Таємний протокол, існування якого радянське керівництво протягом півстоліття заперечувало,

ü давав можливість Сталіну збільшити територію СРСР майже до кордонів Російської імперії 1913р.;

ü Німеччина давала згоду на приєднання до Радянського Союзу Фінляндії, Естонії, Латвії, Західної Білорусі, Західної Волині та Східної Галичини.

ü в свою чергу, Німеччина отримала повну свободу дій у Європі і забезпечила собі поставки з Радянського Союзу воєнно-стратегічних матеріалів і продовольства.

Пакт "Молотова-Ріббентропа" перетворив СРСР на фактичного союзника фашистської Німеччини і розв'язав руки Гітлеру в його агресії у Європі. 1 вересня 1939 р. нацистські війська напали на Польщу. Зв'язані з нею договірними зобов'язаннями, Англія і Франція оголосили війну Німеччині. Це був початок Другої світової війни

Згідно з пактом і таємним протоколом:

Ø 17 вересня польський кордон перетнули війська Червоної армії.

Офіційною радянською пропагандою це було кваліфіковано як «визвольний похід» у Західну Україну; радянське керівництво пояснило цей крок необхідністю запобігти фашистській окупації західноукраїнських і західнобілоруських земель. Східна Галичина і Західна Волинь були зайняті Червоною армією майже без опору з боку Польщі за 12 днів. Агресія проти Польщі означала вступ Радянського Союзу у світову війну.

Ø 22 вересня було встановлено попередню демаркаційну лінію між військами агресорів,

Ø 28 вересня СРСР і Німеччина уклали договір про дружбу і співробітництво:

§ у сферу впливу СРСР переходили Литва, Бесарабія і Північна Буковина,

§ у сферу впливу Німеччини - Лемківщина і Холмщина (українські території, які раніше були у сфері впливу СРСР).

У червні 1940 р. Червона армія зайняла Північну Буковину і Бесарабію

Відповідно до угод про сфери впливу західноукраїнські і придунайські українські землі ввійшли до складу СРСР, що відповідало споконвічним прагненням українців до возз'єднання в межах однієї держави.

74Охарактеризуйте процес приєд. зах.земель до СРСР Після приєднання західноукраїнських земель з СРСР почалася їх активна радянізація - здійснення перетворень відповідно до радянського зразка. Перетворення носили суперечливий характер.

Деякі заходи радянської влади отримали позитивну оцінку українського населення:

ü експропріація маєтків польських землевласників з обіцянкою перерозподілу землі між селянами,

ü українізація системи народної освіти, заходи з ліквідації неписьменності,

ü запровадження безкоштовного медичного обслуговування,

ü створення системи соціального забезпечення.

Але, поряд з цим:

Радянське керівництво смертельно лякала сама можливість впливу національне налаштованої Галичини на радянську Україну.

Ось чому влада з такою наполегливістю насаджувала в Західній Україні відпрацьовану в СРСР тоталітарно-комуністичну систему.

ü радянська влада принесла жорстокий репресивний режим, були розгромлені всі політичні партії і громадські організації, в т.ч "Просвіта", "Рідна школа". Наукове товариство їм Т Г Шевченка;

ü арешту підлягали власники підприємств і банків, керівники кооперативів, великі, а часто і середні, землевласники, уніатське духовенство, службовці старого держапарату, офіцерський склад польської армії;

ü у квітні-травні 1940 р у Катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше - під Харковом і в інших місцях були розстріляні понад 15 тис польських офіцерів;

ü впродовж 1939-1940 рр. чисельність репресованих склала понад 10% населення Західної України;

ü розпочалася примусова колективізація селян, націоналізація промисловості і банків;

ü "радянізація" західноукраїнських територій супроводжувалася утвердженням тоталітарного режиму;

ü новостворені владні структури зовсім не залежали від волі населення, а були лише придатком компартійних органів;

ü на всі важливі посади перших керівників призначалися працівники, що прибули за скеруванням ЦК КП(б) У, всесоюзних і республіканських наркоматів;