19. Aкти Конституційного Суду України Акти Конституційного Суду України (КСУ) є засобом формалізації його волі як єдиного в державі органу конституційної юрисдикції. В чинному законодавстві не визначено поняття актів КСУ. Конституція України вказує на два основних види актів КСУ як єдиного органу конституційної юрисдикції: - рішення - їх КСУ ухвалює з питань конституційності законів та інших правових актів - висновки - їх КСУ дає в справах про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, а також щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Крім цього в законі передбачено можливість прийняття КСУ процесуальних ухвал про відкриття провадження та про відмову у відкритті провадження у справі в КСУ. Таким чином, можна стверджувати, що актами КСУ є рішення, висновки і ухвали. Рішення КСУ можуть бути підсумковими (тобто такими, що позначають завершення розгляду Судом справ, віднесених до його виключної компетенції) і організаційними (є формою вирішення організаційних питань функціонування органу конституційної юрисдикції). Підсумкові рішення 1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): - законів та інших правових актів Верховної Ради України; - актів Президента України; - актів Кабінету Міністрів України; - правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. 2) офіційного тлумачення Конституції України та законів Організаційні рішення приймаються на пленарних засіданнях і засіданнях КСУ з питань організації внутрішньої діяльності КСУ: про затвердження Регламенту, про утворення Колегії суддів КСУ, про припинення повноважень судді КСУ, про дострокове звільнення з посади Голови КСУ, його заступників, про службові відрядженя суддів і ін. Висновки КСУ даються в справах : - про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, які вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов‘язковість - про додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту - відносно відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України - про порушення ВР Автономної Республіки Крим Конституції або законів України Ухвали є формою вирішення Конституційним Судом процесуальних питань своєї діяльності. КСУ приймає процесуальні ухвали про відкриття провадження та про відмову у відкритті провадження у справі в КСУ. Крім цього, КСУ, відповідно до Регламенту, виносить ухвали про прийняття або відмову в прийнятті до розгляду звернень, про форму слухання справи, про приєднання документів до матеріалів справи, про призначення експертизи і т.п. Актам КСУ притаманні певні особливості, які зумовлені насамперед природою органу конституційної юрисдикції. Особливості актів КСУ полягають в тому, що вони: - мають спеціальний предмет (об‘єкт) - актами КСУ вирішуються питання, віднесені до його виключної компетенції.Жоден інший державний орган не уповноважений вирішувати питаня, які є предметом діяльності КСУ; - приймаються в особливому процесуальному порядку; - є загальнообов‘язковими на всій території України; - є остаточними і оскарженню не підлягають; - є засобом гарантування верховенства Конституції України на всій території держави, забезпечення прямої дії її норм і формування єдиного конституційного праворозуміння. Таким чином, акти Конституційного Суду України - це спеціальні правові акти, що приймаються Конституційним Судом в особливому процесуальному порядку з метою реалізації своїх повноважень як органу конституційної юрисдикції і є остаточними та загальнообов‘язковими на всій території України.
20. Конституційно-правові основи суспільного ладу
Важливою складовою конституційного ладу України є її суспільний лад, який визначає характер державного ладу та інших інститутів конституційного ладу. Суспільний лад України загалом можна визначити як організацію і діяльність її суспільства, передбачені й гарантовані Конституцією України.
За своєю сутністю суспільний лад України являє собою передбачений Конституцією та іншими законами України певний тип суспільних відносин - організаційних і функціональних, зумовлену внутрішніми і зовнішніми чинниками: політичними, економічними, соціальними, культурними (духовними), історичними, національними тощо.
Нагальною потребою сьогодення є формування громадянського суспільства як основної складової суспільного ладу України. Тобто створення структурованого суспільства, що є незалежним від держави і, в свою чергу, впливає на її розвиток.
За змістом суспільний лад є системою політичних, економічних, соціальних, культурних (духовних) та інших напрямків суспільних відносин, тобто відносин у всіх основних сферах життя і діяльності суспільства, системою політичного, економічного, соціального і духовного ладу суспільства. Зміст суспільних відносин України нині істотно змінюється як кількісно, так і якісно.
Суспільний лад, як і державний лад, визначається і гарантується Конституцією та законами України. На відміну від гарантованості державного ладу, гарантованість суспільного ладу України характеризується, в першу чергу, нормативно-правовими гарантіями. Але якщо організація та діяльність держави, органів державної влади та інших її інститутів має регулюватися Конституцією та іншими законами всебічно і повно, то організація та діяльність суспільства мають регулюватися мінімально.
Конституційні принципи суспільного ладу України виявляються насамперед в основних принципах організації і діяльності суспільства. До них слід відносити принцип суверенності народу, тобто народного суверенітету: принцип демократизму суспільства, суспільного ладу: принцип конституційності, законності суспільного ладу; принцип політичного, економічного та ідеологічного плюралізму; принцип етнічної багатоманітності суспільства і політичної єдності Українського народу; принцип соціальної справедливості тощо.
Принцип суверенності народу (народного суверенітету) закріплений у ст. 5 Конституції України, яка визначає народ України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в державі. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад України належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Принцип демократизму суспільства полягає у незалежності влади народу і його участі у здійсненні влади. Народ України реалізує свій суверенітет, здійснює народовладдя як безпосередньо. так і через представницькі органи місцевого самоврядування.
Принцип плюралізму виявляється насамперед у багатопартійності і свободі політичної діяльності" забороні цензури; економічний - у багатоманітності форм власності і господарювання, свободі підприємницької діяльності; ідеологічний - у багатоманітності ідеологій, забороні на визнання жодної ідеології державною.
Принцип конституційності, законності суспільного ладу України означає, що основні засади організації і діяльності нашого суспільства визначаються і гарантуються Конституцією, а основні форми суспільної діяльності та інших суспільних відносин - політичних, економічних, соціальних та інших-визначаються законами України.
Стаття 11 Конституції України визначила, що держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Основний Закон також проголошує (ст. 12), що Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за її межами.
Принцип соціальної справедливості полягає в конституційному вираженні та захисті інтересів усього суспільства, кожної людини І громадянина та кожної соціальної спільності. Зокрема, Конституція України закріплює і гарантує широке коло громадянських, політичних, економічних, соціальних, інформаційних, екологічних прав і свобод людини і громадянина.