- •6.050502 «Інженерна механіка»
- •«Випробування металів на розтягування”
- •Зразки і машини для випробувань на розтягання
- •Порядок проведення роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Техніка безпеки при проведенні роботи
- •Перелік посилань
- •Тема: «визначення твердості металів»
- •Питання для самоконтролю
- •Техніка безпеки при проведенні роботи
- •Перелік посилань
- •ВИпробування на ударне загиняння
- •Вивчення процесу кристалізації
- •Вивчення структур подвійних сплавів
- •«Вивчення мікроструктур вуглецевих сталей у рівноважному стані»
- •Вивчення мікроструктур Чавунів
- •Білі чавуни
- •Сірий чавун
- •Високоміцний чавун
- •Ковкий чавун
- •Половинчастий чавун
- •Порядок складання звіту
- •Питання для самоконтролю
- •Перелік посилань
- •Термическая обработка углеродистой стали на мелкое зерно
- •Часть I Отжиг углеродистой стали
- •Нормализация
- •Закалка
- •Часть II Отпуск закаленной стали
- •Тема: «Влияние углерода на твердость закаленных сталей»
- •Определение прокаливаемости стали
- •Цементация стали
- •Микроструктурный анализ легированных сталей
- •Введение
- •Характеристика фазовых составляющих легированных сталей
- •Классификация легированных сталей по структуре
- •Порядок выполнения работы
- •Вопросы для самоконтроля
- •Рекомендованная литература
- •Тема: «мікроструктурний аналіз кольорових металів і сплавів»
- •Перелік посилань
Половинчастий чавун
Вивчаючи структури чавунів, необхідно звернути увагу на те, що у великих відливках можна одержати різну структуру по перетину. На поверхні відливок, де швидкість охолоджування велика, можна одержати структуру, відповідну білим чавунам, а в середині – сірим або високоміцним. Перехідний шар між білими і сірими чавунами може мати в структурі ледебурит, характерний для білого чавуну, і графіт, характерний для сірих чавунів. Такий чавун із структурою ледебурита і графіту називається половинчастим (рис. 9).
Відбіл на деяку глибину (12 30 мм) є слідством швидкого охолоджування поверхні, що виникає в результаті відливання чавуну в металеві форми (кокіль) або в піщану форму.
Висока твердість поверхні (НВ 400 500) обумовлює добру опірність проти зносу, особливо абразивного, тому з відбіленого чавуну виготовляють прокатні валки листових станів, колеса, кулі для млинів і т.п. В цьому випадку застосовують чавун з пониженим вмістом кремнію, який схильний до видбілювання. Його типовий склад: 2,8 3,6 % С; 0,5 0,8 % Si; 0,4 0,6 % Мn.
Різна швидкість охолоджування по перетину і утворення різних структур у відливках створює великі внутрішні напруги, які можуть привести до утворення тріщин. Для зняття напруг відливки піддають термічній обробці, тобто їх нагрівають до 500 550 °С і поволі охолоджують до кімнатної температури.
Порядок складання звіту
1. Коротко висловити мету роботи і теорію питання.
2. Накреслити діаграму стану залізовуглецевих сплавів (стабільну).
3. Вивчити мікроструктури чавунів різних типів на шліфах.
4. Схематично замалювати мікроструктури чавунів, вказати стрілками фази і структурні складові.
5. Привести приклади манкіровки, області вживання чавунів.
Питання для самоконтролю
1. Які сплави називаються чавунами?
2. Що таке ледебурит?
3. Які типи чавунів ви знаєте?
4. Як одержують білі чавуни?
5. Як діляться білі чавуни відповідно до діаграми стану?
6. Яка структура білих доевтектічних, заевтектичних і
евтектичних чавунів?
7. Як одержують сірі чавуни і як вони класифікуються?
8. Як одержують високоміцні чавуни і в чому їх особливості?
9. Як одержують ковкі чавуни і в чому особливість їх структури?
10. У чому відмінність по структурі між сірими, високоміцними і ковкими чавунами?
11. Як маркіруються високоміцні чавуни?
12. Як маркіруються сірі чавуни?
13. Як маркіруються ковкі чавуни?
14. Чим характеризується структура половинчастих чавунів?
15. Де застосовуються білі, сірі, ковкі і високоміцні чавуни?
Перелік посилань
1. Гуляев A. П. Металловедение. – М: Металлургия, 1986. – 544 с.
2. Лахтин Ю.М., Леонтьева В. П. - Материаловедение: Учебник для машиностроительных вузов. – М.: Машиностроение, 1980. – 493 с.
3. Геллер Ю.А., Рахштадт А. Г. Материаловедение. – М.: Металлургия. 1989. – 455 с.
4 Лившиц Б. Г. Металлография. – М.: Металлургия, 1990. - 236 с.
5. Константинов В.В. Материаловедение для гальваников. – М.:
Высш. шк. 1989. – 80 с.
ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА № 9