- •Поняття держави
- •Функції держави
- •За соціальним значенням
- •Залежно від територіальної спрямованості
- •За часом здійснення
- •За сферами суспільного життя
- •За принципом розподілу влади
- •Теорії походження держави Патріархальна теорія
- •Джерело права
- •Форми права
- •Суб'єктивне право
- •Природне право
- •Принципи права
- •Функції права
- •Правові інститути
- •Соціальні норми та норми суспільного життя
- •II. За суб'єктами прийняття та охорони:
- •III. За способом закріплення:
- •IV. За сферою регулювання:
- •Структура норми права. Види правових норм.
- •1) За метою дії норм у регулюванні суспільних відно
- •Юридичний факт. Правовідносини та їх суб`єкти і об`єкти
- •Функції юридичних фактів
- •Види юридичних фактів за юридичними наслідками
- •Юридична відповідальність,її види і цілі.
- •Види юв
- •Характеристики юв: ознаки, принципи, мета
- •Функції юв
- •Трудові правовідносини
- •Трудовий договір
- •Види трудового договору
- •Складання трудового договору
- •Контрактнa форма трудового договору
- •Підстави для розірвання трудового договору
- •Робочий час і його види
- •Характерні риси прийняття на роботу неповнолітніх
- •Поняття та види відпочинку у трудовому праві
- •Загальні положення про цивільні правовідносини
- •Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •1) Часткову, що мають фізичні особи, які не досягли чотирнадцяти років (малолітні особи).
- •2) Неповну. Нею наділені фізичні особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітні особи).
- •3) Повну, що мають фізичні особи, які досягли вісімнадцяти років (повноліття).
- •Юридичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •Об'єкти цивільних прав
- •Поняття майнових відносин
- •Особисті та майнові відносини між подружжям
- •Право власності. Закон про власність.
- •Поняття шлюбу та сім`ї
- •1. За кількістю і характером сімейних пар, які проживають разом і ведуть спільне господарство, виховують дітей:
- •2. За наявністю батьків:
- •4. За тривалістю, віком:
- •Права і обов`язки подружжя
Поняття держави
Держа́ва — формальний інститут, який є формою організації політичної спільноти під управлінням уряду[1]; суб’єкт політики, ядро політичної системи.
Часто звертаються до поняття «суверенна держава» — тип держави, який характеризується суверенітетом, уособлює в собі суверенітет національностей і народу. Суверенна держава — особлива політико-територіальна організація, що володіє суверенітетом спеціального апарату управління і примусу та здатна надавати своїм велінням загальнообов’язкового характеру
Поняття держа́ва можна розуміти як систему офіційних органів, що здійснюють керівництво суспільством.
1) Держава (за Котюком І. І.) — здійснюваний за допомогою офіційних органів політико-територіальний спосіб організації публічної влади, покликаний керувати суспільними процесами, шляхом надання своїм велінням загальнообов’язкового характеру та можливістю реалізації цих велінь через примус.
2) Держава — це 1) сукупність людей, території, на якій вони проживають, та суверенної у межах даної території влади; 2) організація політичної влади, головний інститут політичної системи суспільства, який спрямовує і організовує за допомогою правових норм спільну діяльність людей і соціальних груп, захищає права та інтереси громадян. (Юридична енциклопедія)'
Сутність держави — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загальносоціальні завдання («спільні справи»), без яких не може функціонувати жодне суспільство. Це — засоби зв’язку і транспорту, будівництво шляхів, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо забезпечення миру та інші.
Два аспекти сутності держави визначилися з моменту її виникнення:
класовий аспект — захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу;
загальносоціальний аспект — захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загальносоціальних справ.
Перевага загальносоціального аспекту сутності держави відбулася завдяки зниженню частки його класового змісту як певного результату розвитку громадянського суспільства, твердження прав і свобод особи. У сучасних цивілізованих державах не стало чітко виражених класів, соціальні суперечності втратили антагоністичний характер, зріс загальний життєвий рівень населення.
Зміст діяльності держави набув нових якостей:
держава стала на шлях подолання суспільних суперечностей не шляхом насильства і придушення, а за допомогою досягнення громадського компромісу, толерантності, створення умов для розвитку громадянського суспільства;
держава у своїй діяльності широко використовує такі загальнодемократичні ідеї та інститути, як поділ влади, плюралізм думок, висока роль суду, гласність та ін.;
держава застосовує засоби захисту людини праці, соціальної захищеності всіх громадян;
на міжнародній арені держава проводить політику, що потребує взаємних поступок, компромісів, домовленостей з іншими державами.
Така держава в сучасних західних теоріях трактується як надкласова, що представляє інтереси всіх верств суспільства. Вона називається соціальною правовою державою, державою соціальної демократії. Сутність й цієї держави не позбавлена класового аспекту, проте він не настільки виражений, як в експлуататорських державах — рабовласницьких, феодальних, буржуазних.
Більш того, у сучасних державах (внаслідок втрати антагоністичного характеру класових суперечностей) ці аспекти аж ніяк не обов’язково протилежні один одному. Соціальна правова держава припускає наявність громадянського суспільства, де громадянин — суб’єкт права — є вільною, автономною особою.