- •Поняття держави
- •Функції держави
- •За соціальним значенням
- •Залежно від територіальної спрямованості
- •За часом здійснення
- •За сферами суспільного життя
- •За принципом розподілу влади
- •Теорії походження держави Патріархальна теорія
- •Джерело права
- •Форми права
- •Суб'єктивне право
- •Природне право
- •Принципи права
- •Функції права
- •Правові інститути
- •Соціальні норми та норми суспільного життя
- •II. За суб'єктами прийняття та охорони:
- •III. За способом закріплення:
- •IV. За сферою регулювання:
- •Структура норми права. Види правових норм.
- •1) За метою дії норм у регулюванні суспільних відно
- •Юридичний факт. Правовідносини та їх суб`єкти і об`єкти
- •Функції юридичних фактів
- •Види юридичних фактів за юридичними наслідками
- •Юридична відповідальність,її види і цілі.
- •Види юв
- •Характеристики юв: ознаки, принципи, мета
- •Функції юв
- •Трудові правовідносини
- •Трудовий договір
- •Види трудового договору
- •Складання трудового договору
- •Контрактнa форма трудового договору
- •Підстави для розірвання трудового договору
- •Робочий час і його види
- •Характерні риси прийняття на роботу неповнолітніх
- •Поняття та види відпочинку у трудовому праві
- •Загальні положення про цивільні правовідносини
- •Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •1) Часткову, що мають фізичні особи, які не досягли чотирнадцяти років (малолітні особи).
- •2) Неповну. Нею наділені фізичні особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітні особи).
- •3) Повну, що мають фізичні особи, які досягли вісімнадцяти років (повноліття).
- •Юридичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •Об'єкти цивільних прав
- •Поняття майнових відносин
- •Особисті та майнові відносини між подружжям
- •Право власності. Закон про власність.
- •Поняття шлюбу та сім`ї
- •1. За кількістю і характером сімейних пар, які проживають разом і ведуть спільне господарство, виховують дітей:
- •2. За наявністю батьків:
- •4. За тривалістю, віком:
- •Права і обов`язки подружжя
Структура норми права. Види правових норм.
Норма права — це формально визначене, сформульоване або санкціоноване державою загальнообов'язкове правило поведінки загального характеру, реалізація якого забезпечується державними примусовими заходами.
Норми права мають певну логічну структуру: гіпотезу, диспозицію і санкцію.
У гіпотезі описуються обставини, вказуються умови, за яких вступає у дію норма, і зазначається, що саме нею слід керуватися за конкретної життєвої ситуації.
Диспозиція — частина правової норми, що вказує на те, якою повинна бути поведінка за наявності фактичних обставин, передбачених гіпотезою.
Це — саме правило поведінки, права та обов'язки певних суб'єктів, встановлені нормою права.
Санкція — частина правової норми, що містить вказівки щодо юридичних наслідків порушення правила, зафіксованого в диспозиції. Ці наслідки можуть знайти вираз у різних формах: у визнанні недійсними певних дій, у примусі до здійснення певних дій, до майнової відповідальності тощо.
Види правових норм — це, по суті, їх класифікація, яка дає змогу краще визначити місце правових норм у системі права, полегшує правознавчу і поліпшує право-творчу діяльність.
Правові норми можна класифікувати таким чином:
1) За метою дії норм у регулюванні суспільних відно
син:
а) регулятивні (встановлюють права та обов'язки);
б) охоронні (передбачають заходи примусу за пору
шення);
в) зобов'язуючі (наказують здійснювати позитивні
дії);
г) забороняючі (забороняють розголошувати таєм
ницю слідства);
ґ) дефінітивні (закріплюють визнання юридичних понять);
д) виключні (встановлюють винятки із загальних
правил);
є) спеціальні (поширюються лише на певну категорію осіб (наприклад, на військовослужбовців, посадових осіб та ін.);
2) за предметом правового регулювання (за галузями
права):
а) конституційно-правові;
б) цивільно-правові;
в) адміністративно-правові;
г) кримінально-правові;
ґ) земельно-правові;
д) сімейно-правові;
є) фінансово-правові тощо;
3) залежно від того, встановлюються правила поведінки,
права та обов'язки, чи регламентується порядок реалізації
прав і обов'язків суб'єктів, процедура правової діяльності:
а) матеріальні (встановлюють права та обов'язки
суб'єктів);
б) процесуальні (регламентують порядок, форми і
методи реалізації прав і обов'язків, зафіксованих
у матеріальних нормах права);
4) за характером приписів:
а) зобов'язуючі (закріплюють обов'язки певних суб'
єктів);
б) забороняючі (містять заборону щодо здійснення
тих чи інших діянь);
в) уповноважуючі (наділяють суб'єктів певними пра
вами);
5) за формою закріплення бажаної поведінки суб'єкта:
а) категоричні, або імперативні (приписують чітко
визначені дії, однозначно закріплюють вичерп
ний (закритий) перелік прав та обов'язків суб'
єктів і не допускають жодних відхилень від
них);
б) диспозитивні (встановлюють певні права та обо
в'язки суб'єктів, лише за згодою останніх до
пускають їх доповнення);
в) рекомендаційні (встановлюють варіанти бажаної,
але не обов'язкової поведінки);
г) заохочувальні (встановлюють засоби заохочення
за здійснення бажаних або корисних для дер
жави і суспільства діянь).