18.Ринок праці та забезпечення продуктивної зайнятосьі населення України, регіональні особливості безробіття.

Новим явищ у соціальному житті  України є вивільнення працівників (тобто їх скорочення з ініціативи  адміністрації підприємств та організацій) з різних галузей народного  господарства і поява безробітних. За останні роки  що-річно вивільнялося з різних галузей народного господарсва близько 200—273  тис. чоловік. Причому майже половина з них працювали у різних галузях  промисловості. З інших га-лузей економіки значне вивільнення відбувається  натран-спорті і зв'язку, у торгівлі і  громадському харчуванні, будів-ництві, науці і науковому обслуговуванні та в  освіті.  Одночасне з вивільненням працівників має місце і певний рівень попиту на  робочу силу. За останні роки цей попит не перевищував 36 тис. чоловік. Майже  третина цього попиту припадає на галузі промисловості.Нині рівень  зайня-тості трудових ресурсів України досягає 72%, або майже 23 млн. чоловік.  Нижче цього середнього рівня зайнятість тру-дових ресурсів в Автономній  Республіці Крим, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській та  Чернівецькій обл. Найвищий рівень зайнятості трудових ресурсів характерний для  Київської, Сумської, Полтавської, Кіровоградської та Чер-нігівської областей.Певна частина працездатного населення України офіційно зареєстрована як  безробітні. Нині в Україні зареєстровано близько 1 млн. безробітних.  Рівень безробіття є досить диференційованим по окре-мих регіонах України.  Нині найвищий рівень зареєстрованого безробіття характерний для західних  областей республіки — Волинської, Житомирської, Закарпатської,  Івано-Франківсь-кої, Львівської та Тернопільської. Найнижчі показники рівня безробіття  склалися в Одеській облі, м. Києві та Севастополі.  Враховуючи демографічну ситуацію, яка склалася в різних  регіонах України, можна передбачити, що при ниніш-ньому рівні створення нових  робочих місць у західних обл. і природному прирості населення рівень безробіття  в майбут-ньому набуде в цьому регіоні ще більшої гостроти.  Впровадження ринкових механізмів господарювання вимагає  від держави, регіональних органів управління завчасної розробки та реалізації  соціальних гарантій у сфері зайня-тості населення працездатного віку. Тим  більше, що значна частина населення зараз перебуває в умовах вимушеної  непо-вної зайнятості. Лише чисельність працюючих в режимі не-повного робочого  тижня (дня) перевищує 2 млн. чоловік.

19.Вплив природно- ресурсного потенціалу на розвиток і розміщення виробництва та спеціалізацію ек. Р-нів

Для розміщення галузей н/г велике зн-ня мають кількісні  параметри певного виду ресурсу. За н/г-м значенням запаси кросиних копалин  под-ть на такі групи: балансові, використання яких економічно вигідне, тобто  вони відповідають промисловим вимогам за якістю сировини і гірничо-технічними  умовами експлуатації; позабалансові, які при наявному рівні технології  експлуатувати економічно не вигідно. В геології вид-ть такі категорії запасів  корисних копалин: А – докладно розвідані та вивчені; В і С1 – розвідані менш  докладно; С2 – оцінені попередньо і приблизно. Запаси корисних копалин за  категоріями А, В, С1 і С2 разом з прогнозованими запасами становлять геологічні  запаси. До власне промислових запасів відносять вивчені й розвідані запаси,  експлуатація яких за даних умов забезпечує достатню рентабельність в-ва.