- •5. Охарактеризувати внутрішні фактори соціально-економічного розвитку Карпатського економічного району. Природно - ресурсний потенціал.
- •Економічний потенціал.
- •Науково-технічний потенціал.
- •Стан оточуючого природного середовища.
- •Трудовий потенціал.
- •Рекреаційно-туристичний потенціал.
- •6. Охарактеризувати внутрішні фактори соціально-економічного розвитку Південного економічного району . Природно-ресурсний
- •Економічний
- •Науково-технічний
- •Стан природного середовища.
- •Трудового
- •Рекреаційно-туристичний
- •Інфраструктура
- •7. Охарактеризувати внутрішні фактори соціально-економічного розвитку Подільського економічного району. Природно - ресурсний потенціал.
- •Рекреаційно-туристичний потенціал.
- •Економічний потенціал.
- •Науково-технічний потенціал.
- •Трудовий потенціал.
- •8. Охарактеризувати внутрішні фактори соціально-економічного розвитку Придніпровського економічного району. Природно-ресурсний потенціал.
- •Науково-технічний потенціал.
- •9. Охарактеризувати внутрішні фактори соціально-економічного розвитку Східного економічного району Природно-ресурсний потенціал.
- •Економічний потенціал.
- •Науково-технічний потенціал.
- •Стан природного середовища.
- •Оцінка трудового потенціалу.
- •Рекреаційно-туристичний потенціал.
- •10. Стан та потенційні можливості розвитку міжгалузевих комплексів Подільського екон. Району.
- •11. Стан та потенційні можливості розвитку міжгалузевих комплексів Центрального екон. Району.
- •12. Стан та потенційні можливості розвитку міжгалузевих комплексів Східного екон. Району.
- •13. Стан та потенційні можливості розвитку міжгалузевих комплексів Південного екон. Району.
- •14. Інвестиційна привабливість Автономної республіки Крим.
- •Інвестиційна привабливість Південного економічного району.
Рекреаційно-туристичний потенціал.
Туризм – одна із найбільш перспективних галузей економіки Карпатського району, який має об’єктивні і вагомі передумови для її розвитку. Налічується понад 20 туристичних маршрутів: гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автобусних. Мінеральні води, „Нафтуся”, є основним рекреаційним ресурсом району. До них належить також лікувальні грязі (с. Черче, Івано-Франківської обл.). Рекреаційні центри Карпатського економічного району – Трускавець, Моршин, Немирів, Яремча, Свалява, Міжгір`я та інші; курортні місцевості – Східниця, Комчин і Гірська Тиса; гірськолижні території – Славське, Подобець, Ворохта, Ясеня, Рахів.
6. Охарактеризувати внутрішні фактори соціально-економічного розвитку Південного економічного району . Природно-ресурсний
Клімат помірно теплий. Водні ресурси: гідрографічна мережа району відносно негуста
Земельні ресурси: ґрунти району різноманітні. Розміщення ґрунтів має чітко виражений зональний характер
Лісові ресурси: лісом зайнято не більше 1,5 - 2,5% території.
Мінерально-сировинні ресурси: залізні руди, флюсові вапняки, солі Сиваша, різні види будівельних матеріалів (граніт, вапняки, мергелисті глини тощо). Найбільше значення має залізна руда, залізо флюсових вапняків
Південний район добре забезпечений сировиною для будівельної індустрії - вапняками, глинами, кварцовими пісками, гранітами, мармуром, мергелем, каоліном, вулканічними туфами.
Серед природних ресурсів багато озер і лиманів, води яких містять солі натрію, хлору, брому. Солі озер і лиманів є цінною сировиною для хімічної промисловості.
На території району виділяється Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область.
Економічний
Раніше цей район розвивався в аграрному напрямі (зернове господарство). Розвивались галузі промисловості з переробки сільськогосподарської продукції, виробництва сільськогосподарських знарядь праці, суден, видобутку залізної руди. Пізніше структура промисловості змінилася (машинобудування, галузі важкої і харчової промисловості, у сільському господарстві розширено площі під технічними культурами, виноградниками, садами).
За вартістю валової продукції на першому місці харчова промисловість, на другому – машинобудування, на третьому - легка.
Науково-технічний
Потужний науково-технічний потенціал, основу якого складають науково-дослідні установи, вищі навчальні заклади. Будівництво кластер-технопарка «міжнародний центр виробників» почалося у 2007 рЧастка інноваційно-активних підприємств в 2007 р. для Одеського регіону складає 11,4%, Крим – 11,5%, Миколаїв – 8,3%, Херсон – 13,6% (14,2% – в цілому по Україні).
Стан природного середовища.
Основними напрямками перспективного розвитку Південного економічного району є вдосконалення його спеціалізації як індустріально-аграрного району, важливого транспортно-морського й ре¬креаційного регіону з розвиненим курортно-туристським господарством.
Трудового
Середня густота населення 64,5 осіб/км2 (по Україні - 83 особи/км2).
Великі територіальні відмінності в розміщенні й густоті населення.
Коефіцієнт народжуваності коливається від 8,0‰ до 9,8
Коефіцієнт смертності тут один з найнижчих в Україні – 13,7Природний приріст скрізь від'ємний і становить від мінус 5,0‰ у Херсонській області до мінус 6,1‰ в Одеській. Дитяча смертність висока в Одеській області та АР Крим
У районі один з найвищих показників працездатного населення -57,2% Чоловіків набагато менше, ніж жінок
У галузях суспільного виробництва зайнято 25,6% - у промисловості, 33,2% - в сільському господарстві, 28% - у невиробничій сфері.
Рівень безробіття в районі нижчий, ніж в інших районах України 10,6