Міністерство освіти та науки України

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

по дисципліні

"БАЗИ ДАНИХ"

для студентів спеціальності 6.050103

ОДЕСА

2009

МІНІСТЕРСТВО освіти та НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ

УНІВЕРсИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

по дисципліні

"БАЗИ ДАНИХ"

для студентів спеціальності 6.050103

Затверджено

на засіданні кафедри

системного програмного забезпечення

Протокол № 3 від 30.10.2009р.

Одеса

2009

Методичні вказівки до курсового проектування по дисципліні «Бази даних» для студентів спеціальності 6.050103 / Укл. С.Л. Зіноватна. - Одеса; ОНПУ, 2009. - 20 с.

Укладач: С.Л. Зіноватна

Вступ

Метою курсового проектування є розвиток навичок роботи із проектировання інформаційних систем і закріплення знань, отриманих за час вивчення дисципліни «Бази даних».

Курсовий проект передбачає створення багатотабличної бази даних (БД) і набору функцій і процедур, що забезпечують інтерфейс користувача.

Виконання курсового проекту передбачає:

- аналіз заданої предметної області;

- складання вимог для предметної області;

- складання схеми концептуальної моделі даних,

- розробку структури реляційної бази даних,

- реалізацію запитів до БД,

- розробку інтерфейсу користувача,

- програмування завдання,

- складання контрольного приклада,

- оформлення пояснювальної записки.

Завдання на курсове проектування видається на початку 4 семестру. Варіант завдання вибирається за номером студента та погоджується з керівником. Завершення курсового проектування і його захист передбачений на 11-12 тижнях.

1 Теоретичні відомості

1.1 Збір і аналіз вимог

Збір й аналіз вимог є попереднім етапом концептуального проектування бази даних, у ході якого специфікації вимог користувачів аналізуються з метою з'ясування всіх необхідних відомостей.

На самому базовому рівні вимоги можна розкласти на робочі цілі, властивості об'єктів, правила й переваги.

Робочі цілі відбивають цілі створення системи й підхід, застосовуваний для досягнення цієї мети, Мети, функції, поводження, операції - все це є синонімами робочих цілей. Цілі - це найбільш важливий вид вимог, тому що вони відбивають основне призначення системи, відповідають на запитання, навіщо все це робиться.

У міру розробки вимог до даних для системи починають обрисовуватися об'єкти (сутності, таблиці, класи й т.д. ), які будуть існувати в системі, а потім й їхньої властивості. Властивості об'єктів - це друга категорія вимог й, імовірно, найбільш важлива для розроблювача БД. Властивості можуть бути стовпцями таблиці, атрибутами об'єктів або членами даних класу.

Правила - це умовні вимоги до властивостей об'єктів. Так, наприклад, один співробітник може працювати на декількох посадах.

Перевага - це умова, яка ставиться до властивості об'єкта, що виражає кращий стан. Наприклад, керівник зволів би знати, хто повинен пройти атестацію в заданий період. Можна також використати початкові значення або значення за замовчуванням - значення, які привласнюють системою, якщо іншого не визначено - для подання переваг.

До традиційних методів виявлення вимог ставляться використання інтерв'ю й анкет, спостереження й вивчення ділових документів

Використання інтерв'ю являє собою основний метод виявлення фактів і збору інформації. Інтерв'ю із замовниками дозволяють виявити по більшій частині вимоги, які виходять із «прецедентів». Якщо розроблювач не має достатній досвід у предметній області, можна також взяти інтерв'ю у відповідних експертів.

Існують два основних типи інтерв'ю: структуроване (формальне) і неструктуроване (неформальне). Структуроване інтерв'ю готується заздалегідь, відрізняється ясністю постановки питань, а багато питань можуть бути задані заздалегідь. Неструктуроване інтерв'ю більше нагадує неформальну зустріч, який не властиві заготовлені взапас питання або заздалегідь поставлені цілі.

Анкетування - ефективний спосіб збору інформації від багатьох замовників. Звичайно анкети використаються на додаток до інтерв'ю, а не замість них. У загальному випадку, анкетування менш продуктивно, чим використання інтерв'ю, оскільки в питання або можливі відповіді не можна внести додаткову ясність.

Анкета (або запитальник) повинна бути розроблена таким чином, щоб, по можливості, полегшити відповіді на питання. Зокрема, варто уникати питань із невизначеною множиною відповідей - більшість питань повинні ставитися до питань із замкнутим списком відповідей. Подібні питання можуть приймати три форми.

Багатоальтернативні питання. При відповіді на ці питання респондент повинен вказати одну або більше відповідей, вибравши їх із прикладеного списку. Крім того, іноді допускаються додаткові коментарі до питань зі сторони респондентів.

Рейтингові питання. При відповіді на цей тип питань респондент повинен виразити свою думку щодо висловленого твердження. Для цього можуть використатися такі рейтингові значення, як «абсолютно згодний», «згодний», «ставлюся нейтрально», «не згодний», «абсолютно не згодний» й «не знаю».

Питання з ранжируванням. Цей тип питань передбачає ранжирування відповідей за допомогою присвоювання їм послідовних номерів, процентних значень й використання інших засобів упорядкування.

Спостереження може виступати у двох формах.

• пасивне спостереження, у ході якого розроблювач спостерігає за різними видами ділової діяльності без втручання або прямої участі в них;

• активне спостереження, у ході якого розроблювач бере участь у діяльності й стає фактично частиною команди.

Щоб результати спостережень були представницькими, спостереження необхідно проводити протягом тривалого періоду часу, у різні тимчасові интервали й при різному робочому навантаженні (вибіркові періоди).

Вивчення документів і програмних систем є неоціненним методом виявлення як вимог типу прецедентів, так і вимог, зв'язаних зі знанням проблемної області. Цей метод використовується завжди, хоча він може стосуватися тільки окремих сторін системи.

Вимоги, зосновані на знанні предметної області, з'ясовуються також за допомогою вивчення журналів і підручників, які ставляться до даної сфери.