3.4. Уникнення подвійного оподаткування.

Подвійне оподаткування – випадки оподаткування, коли об’єкт податку чи платник податку оподатковується в рамках однієї чи декількох фіскальних юрисдикцій податком даного виду більше ніж один раз.Подвійне оподаткування передбачає також накладання податків один на один, багаторазове оподаткування як в вертикальному(одна держава), так і горизонтальному(різні держави) аспектах. Питання подвійного оподаткування торкаються національних фіскальних інтересів. Крім того міжнародні організації намагаються узгоджувати державні невідповідності в сфері оподаткування, задля встановлення глобальної економічної гармонії.

Подвійне оподаткування можна класифікувати по таким ознакам:

1. Оподаткування одного й того ж об’єкту на різних рівнях державн\их структур однієї країни(федерація, штати, органи місцевого самоврядування).

2.Оподаткування прибутку юридичних осіб (компаній фірм) з подальшим оподаткуванням цього ж прибутку як дивідендів акціонерів цієї ж компанії.

3. Оподаткування об’єктів більш одного разу владою одного рівня (як правило різні держави)

Основні напрямки подолання подвійного оподаткування:

Податковий кредит – застава податків сплачених закордоном, в рахунок внутрішніх податкових зобов’язань.

Податкова знижка – зменшення оподатковуваного доходу в огдній країні на сумі податків сплачених в іншій країні.

Податковий кредит відрізняється від знижки тим, що на величину податкового кредиту зменшується підлягаючий сплаті розмір податку, а скидка зменшує на суму вже сплаченого податку оподатковуваний прибуток.

Методи

1) метод повного звільнення — держава резиденції не обкладає податком прибуток, що відповідно до договору може оподатковува­тися в іншій державі, тобто прибуток, що може обкладатися подат­ками в одній з договірних держав, зовсім не обліковується іншою державою з метою оподатковування, що не має права враховувати в такий спосіб звільнений дохід при визначенні податку, стягнутого з частини доходу, що залишилася;

 метод прогресивного звільнення — дохід, що може обкладатися податком в одній з договірних держав, не обкладається податком і в іншій державі, яка, проте, зберігає за собою право врахувати цей дохід при визначенні податку, що накладається на іншу частину доходу;

метод повного заліку — держава резиденції нараховує свій по­даток на підставі сукупного доходу платника податків, у тому числі доходів в інших державах, що відповідно до договору про уникнення подвійного оподатковування можуть обкладатися податком в іншій державі. Після цього вона дозволяє вирахувати із власного податку суму податку, сплачену в іншій державі, тобто, держава резиденції дозволяє відрахування всієї суми податку, сплаченого в іншій дер­жаві, за доходом, що міг обкладатися податком у цій державі;

метод звичайного заліку — відрахування державою резиденції за податком, сплаченим в іншій державі, обмежується тією частиною власного податку, що стосується прибутку, який оподатковується в іншій державі.

Податкова угода – правовий інструмент управління податковим процесом на міжнародному рівні, спосіб регламентації фінансової політики багатонаціональних корпорацій і міра підвищення їх податкової дисципніли відносно держав на території яких вони здійснюють свою комерційну діяльність.

За юридичною силою міжнародні податкові угоди бувають двох видів:

А) Угоди, що мають більшу юридичну силу в порівнянні з

національними податковими законами.

Б) Угоди, що мають рівну юридичну силу (США, Великобританія).

Міжнародні угоди, що реголюють податкові відносини можна поділити

на три групи:

Умовно податкові – угоди, в яких питання оподаткування реголюєтьсяголюється поряд з іншими, що не становлять предмет податкового чи фінансового права;

Загально податкові – угоди, що реголюють питання уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу по всіх сферах діяльності;

Спеціально податкові – угоди, що діють щодо конкретного виду податку, платника,об’єкту оподаткування, в конкретних сферах підприємницької діяльності.

Цілями заключення податкових угод є:

Вреголювання подвійного оподаткування;

Захист інтересів вітчизняних господарюючих суб’єктів, що здійснюють

зовнішньоекономічну діяльність в іншій державі, їх недискримінація

з точки зору оподаткування.

Боротьба з різними способами ухилення від оподаткування. (За

допомогою обміну інформацією між фіскальними органами, про-

ведення попередніх розслідувань і затримання злісних неплатни-ків

податків кожна держава відстоює свій податковий суверенітет;)

Розроблення процедури вреголювання спірних питань, що виникають

при взаємовідносинах з державами і платниками податків.