- •Фахові завдання
- •1. Загальні відомості
- •2. Правила пЕрЕводу балів
- •З фахового завдання у 5-бальній системі
- •З фахового завдання у 12-бальній системі
- •3. Критерії оцінювання
- •4.Перелік професій
- •5.Вимоги щодо знань та умінь
- •Кваліфікаційні вимоги
- •6. Методичні рекомендації з підготовки до фахового вступного екзамену
- •Навчальний предмет «Охорона праці»
- •Навчальний предмет «Електропобутова техніка»
- •Навчальний предмет «Технологія ремонту електропобутової техніки»
- •Несправності й ремонт електроплиток
- •Навчальний предмет «Електричні машини та апарати»
- •Перелік фахових питань
- •Література
Навчальний предмет «Охорона праці»
Охорона праці - це система законодавчих актів та відповідних їм соціально економічних,технічних, гігієнічних та організаційних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці .
Правовою основою з охорони праці є Конституція України, закон України «З охорони праці » , «З пожежної безпеки», Кодекс Законів про Працю України (КЗпП).
Техніка безпеки на виробництві – це система організаційних, технічних заходів та засобів, що запобігають впливові небезпечних виробничих факторів на працюючих .
На виробництві присутні шкідливі та небезпечні виробничі фактори. Умови праці на виробництві поділяються на чотири класи з метою гігієнічної класифікації праці.
Гігієна та санітарія виробництва включає питання мікроклімату, освітлення, вентиляції у робочих приміщеннях.
Дуже важливим питанням для електромонтера є питання електробезпеки.
У нормальному режимі роботи електроустановки використовуються такі засоби захисту від ураження електричним струмом: ізоляція, використання малих напруг для електронного інструменту. У майстернях з ремонту використовується ізоляція основна та подвійна (для електричного інструменту).
Для аварійних режимів використовується захисне заземлення.
Заземленню підлягають корпуси обладнання, які при аварійних режимах можуть опинитися під напругою. Заземлення використовують у електроустановках напругою до 1000 В з глухо заземленою нейтраллю. Опір заземлення пристрою повинен буди не більше 0,4 Ом.
Переносне заземлення використовується при ремонті побутової техніки не в майстерні.
Також при аварійних режимах застосовуються аварійне відключення електроустаткування за допомогою автоматів та запобіжників.
Виробничі приміщення за електробезпекою згідно з ПОЕ (Правила обладнання електроустановок) поділяються на три категорії: приміщення з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні приміщення, приміщення без підвищеної небезпеки.
На виробництві може виникнути пожежа. Пожежа - це неконтрольоване горіння зовні.
За пожежонебезпекою, згідно з ПОЕ виробничі приміщення поділяються на п’ять класів: А, Б, В, Г, Д.
Захист від пожеж - це загальна та витяжна вентиляція робочих приміщень, пожежне водопостачання, використання первинних засобів захисту.
Робітники повинні бути забезпечені індивідуальними засобами захисту.
Захист від шкідливих речовин: одяг, рукавиці, маска, респіратори.
Захист від ураження електричним струмом: діелектричні рукавиці, одяг, діелектричні килимки та взуття.
Щоб запобігти травматизму при ремонті побутової техніки та електроустаткування впроваджено автоматизацію та механізації виробничого процесу. Необхідно дотримуватися виконання питань техніки безпеки надання першої медичної допомоги.
Надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках.
Першу допомогу потерпілому при нещасному випадку необхідно надавати в наступному порядку:
1) звільнити потерпілого від фактора що ушкоджує (важкий предмет, електричний струм, хімічні реагенти, вода і т.д.);
2) винести на свіже повітря;
3) розстебнути пояс і ґудзики;
4) провести штучне дихання;
5) зупинити кровотечу;
6) накласти пов'язку, шину і т.д.;
7) викликати «швидку допомогу» або доставити потерпілого до найближчої лікувальної установи будь-яким транспортом, дотримуючись правил безпеки.
Якщо після звільнення потерпілого від дії електричного струму встановлено, що він не дихає, слід негайно зробити до штучне дихання та непрямий масаж серця.
При відсутності спеціальних апаратів найбільш ефективним є штучне дихання методом «з рота в рот» або «з рота в ніс». Натискати на грудину потрібно один раз на секунду поштовхом такої сили, щоб змістити її на
3 - 5 см. Після кожного натискання швидко віднімати руки від грудної клітини, щоб не заважати її вільному випрямленню. Виконавши 3 - 4 натискання, роблять перерву на 2с, під час якого виробляють вдування повітря за методом «з рота в рот», після чого необхідно повторити масаж з вказаною частотою до наступної перерви і знову зробити вдування. За цим способом за хвилину потрібно зробити 60-70 натискань на грудину при частоті штучного дихання 15-20 разів на хвилину.