2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Спецкурс читається студентам-геологам 3 курсу на жаль лише на стаціонарі. Основний матеріал подається на лекціях, які повинні охопити основні положення спецкурсу і носити проблемний характер. Останнє вважається характерною ознакою спецкурсу і відрізняє його від споріднених дисциплін. Слухання лекцій обов’язково доповнюється самостійною роботою студентів над літературою і виконанням лабораторних завдань. Основними формами контролю знань студентів є консультації і відповіді на запитання під час лекцій, а також можливе коротке опитування для виявлення недостатньо засвоєних положень.

Викладання спецкурсу передбачає проведення семінарських та лабораторних занять, терміни яких жорстко не регламентуються. Для кращого засвоєння матеріалу їх доцільно проводити після вивчення відповідного розділу робочої програми. Оптимальним можна вважати проведення 4 семінарів (за кількістю модулів). Згідно з тематикою розділу кожен студент вибирає тему для 10-хвилинної доповіді (при відсутності власної ініціативи студент отримує тему від викладача), підготовка до якої повинна відбуватись у позалекційний час в процесі самостійної роботи із наведеними в робочій програмі літературними джерелами. За наявності у студентів достатніх знань і інтересу до певних проблем спецкурсу, семінар може набувати характеру співбесіди та поглиблених консультацій або диспутів.

В разі проведення контрольних робіт, в тому числі ректорських, студентам можуть бути запропоновані узагальнюючі питання, які неможливо списати, бо на них немає прямих відповідей у підручниках, і для відповіді на які треба мати певну суму знать та вміння ці знання систематизувати:

- Як визначати місцезнаходження області зносу?

- Як визначати особливості древньої суші?

- Як визначати особливості древніх басейнів?

- Як визначати особливості древніх кліматів?

- Яке значення для палеогеографії мають тектонічні рухи?

- Як змінювались фізико-географічні умови осадконакопичення в зв’язку з еволюційним розвитком Землі?

- В чому полягають особливості складання палеогеографічних карт?

Протягом семінарського заняття за 1 модулем “Основні відомості про умови осадконакопичення” розкриваються, обговорюються та засвоюються наступні основні положення:

- Поняття про фаціальний аналіз і палеогеографію. Визначення фації і її ознаки: петрографічні, палеонтологічні, фізико-хімічні, а також особливості умов залягання.

- Седиментогенез і умови, що переводять осадок в гірську породу. Вплив цих процесів на фаціальні ознаки. Втрата первинних фаціальних ознак при вторинних перетвореннях осадочних порід. Еволюція умов осадконакопичення.

- Значення літологічного дослідження осадочних порід для палеогеографічного аналізу: генетичне значення складу, текстури і структури порід. Дослідження форми і будови осадочних тіл і їх взаємовідношення із оточуючими утвореннями.

Лабораторні роботи:

1. Перерахунок залягання порід на нормальні потужності і складання фаціального розрізу.

2. Побудова кумулятивної кривої за даними гранулометричного аналізу, а з її допомогою визначення коефіцієнту сортування, асиметрії, ексцесу, коефіцієнту “крупності” (розмірності) і використання їх в генетичних цілях.

3. Використання імовірнісного паперу при палеогеографічних розрахунках.

4. Складання карти коефіцієнта “крупності”.

5. Визначення типу уламкової породи з допомогою генетичної діаграми.

6. Визначення походження породи за генетичною діаграмою Пасеги.

Протягом семінарського заняття за 2 модулем “Палеогеографічне значення органічних залишків” розкриваються, обговорюються та засвоюються наступні положення:

- Значення органічних залишків і слідів життєдіяльності для палеогеографічного аналізу: характеристика викопних біоценозів і танатоценозів, видового складу, форми і розмірів організмів і їх твердих оболонок, товщини і скульптури твердих оболонок, схоронності, сортування, орієнтації. Сліди життєдіяльності. Відсутність органічних залишків.

- Абіотичні чинники середовища проживання морських організмів: визначення за органічними рештками солоності, фізико-хімічних властивостей, газового режиму, глибини, гідродинамічного та температурного режиму морських басейнів. Особливості географічного поширення організмів в залежності від типу осадків і рельєфу морського дна.

- Особливості палеогеографії наземних хребетних і рослин.

Лабораторні роботи:

1. Вміння визначати залишки викопних організмів (до типу) і умов їх захоронення у зразках, шліфах та на фотографіях.

2. Розрахунок коефіцієнта спільності для залишків викопних безхребетних.

Протягом семінарського заняття за 3 модулем “Особливості реконструкції умов осадконакопичення” розкриваються, обговорюються та засвоюються наступні положення:

- Особливості реконструкції континентальних умов осадконакопичення, характеристика континентальних фацій: елювіальних, колювіально-делювіальних, пролювіальних, алювіальних, лімнічних, льодовикових, еолових. Прямі методи визначення древньої суші. Реконструкція древньої суші непрямими методами. Характеристика геологічної будови живлячої провінції за аналізом грубоуламкових порід. Генетичні діаграми.

- Особливості реконструкції умов осадконакопичення, перехідних від континентальних до морських, характеристика перехідних фацій: прибережно-морських, лагунних, лиманних, дельтових.

- Особливості реконструкції морських умов осадконакопичення, характеристика морських фацій: шельфових, батіальних, абісальних, басейнів аномальної солоності. Методи визначення контурів, рельєфу, глибини, солоності, фізико-хімічних умов та гідродинамічного, газового і температурного режиму древніх морських басейнів.

Лабораторні роботи:

1. Визначення походження порід за верствуватістю.

2.Визначення походження брижів.

3.Визначення типу морського берега за морфоскопічними ознаками уламків.

4. Визначення коефіцієнта стійкості і переважаючого мінерального комплексу важкої фракції; з їх допомогою визначення типу порід в області розмиву.

5. Визначення хімічних показників змін при вивітрюванні за хімічним складом глинистих порід.

6. Визначення змін в часі співвідношення зденудованих порід за складом конгломератів.

7. Визначення тектонічних умов формування різних типів уламкових порід.

8. Графічне зображення масових вимірів косої верствуватості.

Протягом семінарського заняття за 4 модулем “Методи узагальнення палеогеографічних досліджень” розкриваються, обговорюються та засвоюються наступні положення:

- Періодичність осадконакопичення і циклічність фацій. Закон Вальтера- Головкинського. Поняття про геологічні формації.

- Реконструкція кліматичної зональності.

- Реконструкція ендогенних процесів: палеовулканічні реконструкції, методи виявлення древніх сейсмічних проявів, методи палеотектонічного аналізу.

- Методи узагальнення даних при визначенні походження осадочних порід: літогенетичні коефіцієнти, діаграми, колонки, профілі, карти; літолого-фаціальні і палеогеографічні карти, як основа для прогнозування пошуків корисних копалин.

Лабораторні роботи:

1. Використання умовних знаків для палеогеографічних карт і розрізів.

2. Складання літолого-фаціальної карти із визначенням типів розмивів.

3. Визначення масштабів прояву сучасних і неотектонічних рухів у межах України.

4. Знайомство з методами формаційного аналізу.

5. Знайомство з палеогеографічними і палеотектонічними картами.

6. Визначення і опис історії геологічного розвитку (палеогеографічних умов) одного з регіонів (за вибором).

На основі позитивної сумарної оцінки знань, отриманих в процесі різних форм контролю самостійної роботи з вивчення спецкурсу, а також виконання всіх лабораторних робіт, студент допускається до складання екзамену.

Література.

Основна.

Борисенко Ю.А. Задания к лабораторным работам по геоморфологии и геологии четвертичных отложений. 1991.

Леонтьев О.К., Рычагов Г.И. Общая геоморфология. 1979,1988.

Кизевальтер Д.С., Рыжова А.А. Основы четвертичной геологии. 1985.

Заморій П.К. Четвертинні відклади УРСР. 1961.

Цись П.М. Геоморфологія УРСР. 1962.

Шванов В.Н. Систематика и классификация осадочных пород и их аналогов. 1998.

Додаткова.

Башенина Н.В. и др. Геоморфологическое картирование. 1977.

Боуэн Д. Четвертичная геология. 1981.

Волчанская И.К., Сапожникова Е.Н. Анализ рельефа при поисках месторождений полезных ископаемых. 1990.

Ганешин Г.С.Геоморфологическое картирование и картирование четвертичных отложений при геологосъемочных работах. 1979.

Ганешин Г.С. Методические указания по составлению геоморфологических карт. 1980.

Гардинер В., Дакомб Р. Полевая геоморфология.

Звонкова Т.В. Прикладная геоморфология. 1970.

Костенко Н.П. Геоморфология. 1985.

Лазуков Г.И. Плейстоцен территории СССР. 1980.

Ласточкин А.Н. Рельеф земной поверхности. 1991.

Макарова Н.В., Якушова А.Ф. Основы четвертичной геологии. 1993.

Рослый И.М. и др. Геоморфология Украины. 1990.

Руководство по изучению новейших отложений. 1976,1987.

Симонов Ю.Г., Кружалин В.И. Инженерная геоморфология: основания для инженерной оценки рельефа. 1989.

Спиридонов А.И. Геоморфологическое картографирование. 1975, 1985.

Чемеков Ю.Ф. и др. Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям. 1972.

Якушко О.Ф. Основы геоморфологии. 1986.

Завдання .....................

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: ....................

вміти: ...................