45. Економічні концепції монетаристів

Монетаризм - це напрям економічної думки, який всебічно аналізує гроші, кредитно-грошові інститути та їх роль в процесі стабілізації ринкової економіки.

Основні ідеї монетаризму:

-Монетаристи вивчають суть грошей, кредитно-грошовий механізм та їх вплив на розвиток виробництва.

• Різко виступають проти державного втручання в хід економічного розвитку, і вважають, що потрібно повністю відновити механізм ринкового саморегулю­вання. Ринкова економіка - це стійка, саморегульована система, яка сама зда­тна відновлювати свою рівновагу.

-Державне втручання в економіку не дає бажаних результатів, бо рішення уря­ду запізнюються, приймаються і діють лише тоді, коли економічна ситуація вже приймає інший характер.

• Всі гроші повинні бути зароблені, а не просто отримані. Тому необхідно зме­ншити розмір соціальних виплат, а також перелік людей, які мають право їх отримувати.

-Треба ліквідувати державну власність, приватизувати державні підприємства, передавши їх в приватну власність.

Неокласичний варіант кількісної теорії представлений насамперед «рівнянням обміну» американського економі­ста Ірвіна Фішера (1867-1947 рр.):

MV=PQ

де М - кількість грошей, необхідних для обігу; Q - фізична кількість виробленої продукції; Р - рівень цін на продукцію; V - швидкість обертів данної грошової одиниці.

«Тільки гроші - це річь » - такий лозунг М. Фрідмена. Тобто, регулюючи грошову масу, держава має можливість впливати на розвиток національного ви­робництва через розмір видатків споживачів та фірм.

«Грошове правило» М. Фрідмена полягає в тому, що темпи приросту грошо­вої маси в країні не повинні перевищувати темпів зростання валового націона­льного продукту ( ВНП ), тобто 4-5% на рік. Інакше порушується механізм дії приватного підприємства, настає криза, посилюються інфляційні процеси.

Монетаризм як система економічних поглядів став альтернативною кейнсіанській концепції у зв’язку з неспроможністю останньої вирішити проблеми еко­номічного розвитку, які виникли в США і інших країнах в 50-60-х роках ХХ ст.

У таблиці наведено порівняльний аналіз поглядів Дж. М. Кейнса і М. Фридмена.

Дж. М. Кейнс	М. Фрідмен
Необхідне втручання держави в ринкове господарство.	Ринок здатний до саморегулю­вання, і не потребує втручання держави.
Головне - збільшувати сукупний попит, і тоді виробництво ВНП буде зростати.	Необхідно регулювати грошову масу, збільшуючи її на 4-5%, і це приведе до розвитку виробницт­ва.
Зайнятість та безробіття зале­жать від сукупного попиту, який треба регулювати.	Економіка країни сама встано­вить рівень виробництва та за­йнятості.
Грошова маса не впливає на ви­робництво.	Грошова маса впливає на вироб­ництво через норму відсотка та розмір інвестицій, а також динаміку цін.
Головна проблема - безробіття.	Головна проблема - інфляція.
Необхідна гнучка грошова полі­тика.	Необхідна стабільна грошова політика.
Бюджетний дефіцит - спосіб стимулювання сукупного попи­ту.	Бюджетний дефіцит - причина інфляція, його треба зменшувати.
Кейнсіанство - теорія економіч­ного зростання.	Монетаризм - теорія економічної рівноваги.