3. Галузі застосування полімерних матеріалів та виробів

3.1. Матеріали для покриття підлог

Покриття підлог із полімерних матеріалів гігієнічні, еластичні, зносостійкі, тепло- та звукоізоляційні, досить довговічні і, в поєднанні з можливістю індустріалізації будівельних робіт, досить ефективні.

Лінолеум — це рулонні матеріали, виготовлювані на основі полімерів. Вони призначаються для влаштування покриттів підлог у житлових, громадських та деяких промислових будівлях. Застосування лінолеумних покриттів у 5—7 разів скорочує тривалість робіт порівняно з настиланням дощатих та паркетних підлог. Виготовлені з високоякісних матеріалів згідно з усіма вимогами технології, вони можуть служити 20—25 років. Лінолеум випускають без підоснови, а також на тканинній, повстяній та інших видах підоснови. Безосновні лінолеуми випускають одношаровими та багатошаровими. Вони можуть мати поверхню зафарбовану в різні кольори, гладеньку, з візерунком, блискучу, матову, тиснену.

В залежності від способу виготовлення лінолеум поділяють на: полівінілхлоридний, колоксиліновий , гумовий

Рулонні килимові матеріали, виготовлювані із зносостійких синтетичних (поліамідних, поліпропіленових) чи змішаних волокон застосовують як покриття для підлог з високими електричними та комфортними характеристиками.

Плитки для підлог виготовляють із полімерів, каучуків та регенерованої гуми, фенопластів. Порівняно з рулонними матеріалами плиткові покриття надійніше кріпляться до основи, легко замінюються під час ремонту, дають змогу створювати рисунок підлоги; при укладанні не дають відходів, зручні в транспортуванні. Проте підлоги з плиток менш гігієнічні й більш трудомісткі.

Плитки можна також вирубати із вибракуваних кусків лінолеуму.

Крім рулонних та плиткових для влаштування підлог застосовують мастикові безшовні матеріали, які наносять поливанням чи розпилюванням на різні, переважно бетонні основи з наступним отвердінням при кімнатній температурі. Наливні підлоги з мастикових матеріалів гігієнічні та зручні в експлуатації, технологічні.

3.2. Конструкційні матеріали

Як елементи несучих, огороджувальних конструкцій застосовують деревношаруваті пластики, склопластики, полімерні бетони, деревностружкові, деревноволокнисті плити, фанеру га фанерні вироби.

Деревношаруваті пластики (ДШП) — це листові плиткові матеріали, виготовлювані гарячим пресуванням пакетів із деревного шпону, просочених полімером.

Деревношаруваті пластики за основними фізико-механічними властивостями переважають вихідну деревину і використовуються для виготовлення несучих конструкцій, допоміжних та монтажних елементів.

Склопластики — це конструкційні композиційні матеріали, що містять як ущільнювальний наповнювач скловолокнисті матеріали, зв'язані синтетичними полімерами. Спільна робота склонаповнювача й синтетичного зв'язуючого забезпечує склопластикам ударну міцність, стійкість до атмосферних та хімічних впливів, високі тепло-, електро- та звукоізоляційні властивості.

Склопластики використовують: у вигляді плоских та хвилястих листів для влаштування світлопрозорої покрівлі промислових будівель і споруд, теплиць, оранжерей; оболонок і куполів, виробів коробчастого та трубчастого перерізів, віконних та дверних блоків; санітарно-технічних виробів; форм для виготовлення бетонних і залізобетонних виробів тощо.