Футбо́л (від англ. football, association football), олімпійський вид спорту, командна спортивна гра, у якій беруть участь дві команди по одинадцять гравців у кожній.

Футбол є одним із найпопулярніших видів спорту у світі. У футбол грають м’ячем на прямокутному трав'яному полі (іноді траву замінюють штучним покриттям) з воротами на двох протилежних сторонах поля. Метою гри є забити якомога більше голів; тобто, завести м'яч у ворота супротивника якомога більше разів. Головною особливістю футболу є те, що гравці (за винятком воротарів) не можуть в межах ігрового поля торкатися м'яча руками. Переможцем гри є команда, що забила за час матчу (два тайми по 45 хвилин) більше голів, ніж супротивник.

Найпрестижнішим турніром з футболу є Чемпіонат світу з футболу.

Історія футболу

Ігри, схожі на основними принципами на сучасний футбол, існували в різних народів з давніх часів. Так, серед претендентів на головний прообраз футболу є стародавні китайці (чжу-чу) давні римляни та греки (гарластум), середньовічні італійці (кальчо), ацтеки. Проте нинішній футбол є прямим нащадком гри у м'яч в Британії. Перші правила гри, які чітко розрізняли футбол і регбі, були записані1863 року, хоча перші футбольні клуби з'явилися дещо раніше. Футбол за встановленими правилами здобув популярність в кінці XIX-го, на початку XX-го століття. Завдяки британським морякам гра потрапила в численні портові міста світу, а звідти поширилася на територію країн Європи,Америки,Африки та Азії.

Потреба в створенні єдиної організації для управління всім світовим футболом стала очевидною на початку 20 століття зі зростанням популярності та кількості міжнародних матчів. Спочатку Футбольна асоціація Англії очолювала процес врегулювання різних дискусійних питань зі створення, але ця робота була без прогресу; і тому право створити таку організацію випало на долю семи інших європейських держав. ФІФА було засновано 21 травня 1904 року в Парижі , саме цей факт став причиною того, що в загальноприйнятих повній та скороченій формі використовується французька назва. Країнами-засновниками були Бельгія, Данія, Іспанія, Нідерланди,Франція, Швейцарія і Швеція; трохи пізніше цього ж року до ФІФА приєдналася Німеччина, а ще через рік Австрія, Англія та Італія. Першим президентом ФІФА був француз Робер Герен. Перші змагання під егідою ФІФА були проведені в 1906 році, хоча особливих успіхів в організації змагань ФІФА не досягла. Цей факт, в комбінації з низкою економічних чинників привів до відставки Герена з поста президента і його заміни Деніелом Вулфолом з Англії, яка на той час уже стала членом асоціації. Наступні змагання під егідою ФІФА — футбольний турнір на Олімпійських Іграх 1908 року в Лондоні були набагато успішнішими, хоча і виникли певні проблеми пов'язані з участю професійних футболістів в Олімпійських Іграх.

Членство ФІФА розширилося за межі Європи з прийняттям Південно-Африканського Союзу в 1909, Аргентини і Чилі в 1912 і Сполучених Штатів в 1913.

Під час Першої світової війни ФІФА пережила серйозні випробовування, так як багато гравців відправилися на фронт, а можливість міжнародних переїздів для проведення турнірів була сильно обмеженою. Після війни, зі смертю Вулфолла, президентський пост обійняв голландець Карл Хіршманн. ФІФА була врятована від повного розвалу, але ціною цього був вихід з організації усіх чотирьох британських асоціацій, котрі не бажали брати участь у міжнародних змаганнях з їхніми недавніми ворогами.

В сучасну епоху за кількістю гравців на всіх рівнях футбол поступається тільки легкій атлетиці й займає перше місце серед командних видів спорту. Сучасна історія футбольного м'яча розпочалась в середині XIX століття, коли Чарльз Гудієр розробив перший м'яч, виготовлений з вулканізованої гуми. Сім років по тому, в 1862 році інший винахідник Річард Ліндонстворив першу надувну гумову камеру для м'яча. Пізніше Ліндон розробив насос для камери, і на виставці в Лондоні його винахід здобув золоту медаль у футболі.

Сім років по тому, в 1863 році була заснована Футбольна асоціація Англії, яка виробила перші уніфіковані футбольні правила, однак в них нічого не згадувалось про футбольний м'яч. У1872 році офіційно був встановлений стандартний розмір та вага м'яча. До цього розмір та вага м'яча визначались перед матчевими домовленостями обох команд.

Офіційно першим футбольним матчем в Україні зараз вважається шестихвилинний матч у Львові 14 липня 1894 року.

Футбол прийшов в Україну у 1880—90-их роках через службовців англійських підприємств в Одесі, чужинців, що працювали на заводах (Донбас, Київ) та через посередництво гімнастично-спортових товариств (наприклад, «Сокіл»). За їх прикладом футбол поширився серед студентства, шкільної молоді, робітництва; у 1900-их роках виникли перші футбольні клуби (Київ: 1904 — «Південь», 1906 — «Політехніка»; Миколаїв: 1906 — «Техніка»; Львів: 1903 — «Слава», 1906 — «УСК», 1911 — «Україна» та ін.; Перемишль: 1907 — «Сянова Чайка»; Харків: 1908; Юзівка, Краматорське й ін.). До першої світової війни Ф. поширився майже на всі міста України. Клуби відбували міжміські матчі, футбольні турніри, об'єднувалися у футбольні ліґи (1911 — в Києві, 1912 — у Харкові, 1913 — на Донбасі), організувалися футбольні суддівські колегії, виходили футбольні видання: І. Боберський «Копаний м'яч» (1906), «Футбольні правила гри» (1908); І. Можарський «Футбол» (1909).

Після першої світової війни. В УССР організовано робітничі клуби, діяльністю яких керувало Головне управління загального військового навчання (з 1969 федерація футболу УРСР).1921 відбулися змагання за першість збірних команд України (першун — Харків), 1924 Харків здобув першість СРСР. З 1933 в Україні організовано дитячі команди, 1935 — вищу школу футбольних тренерів. З 1936 за чемпіонат країни змагалися не збірні команди міст, а колективи спортивних товариств, створені на профспілкових основах. З 1937 відбувалися змагання за Кубок України. 1961 Київ зломив довголітню гегемонію Москви у футболі й кілька разів здобував кубок СРСР, 1975 — Кубок кубків і Суперкубок Європи — найвизначніші трофеї европейського футболу 1979 в УРСР було 954 000 футболістів у 27 000 колективах фізкультури; працювало 1 115 штатних (з них 700 у дитячо-юнацьких спортових школах і 120 у командах майстрів) і 82 000 громадських тренерів, для яких створено методичні центри при Київському й Львівському інститутах фізкультури. До диспозиції футболістів є близько 900 стадіонів і 20 000 футбольних полів (70% у сільських місцевостях).

На Західній Україні, окупованій по Першій світовій війні Польщею, українські клуби організували у Львові 1921 «Союз копаного м'яча» при «Змаговому Союзі Сокола-Батька», згодом Український Спортовий Союз. З 1928 клуби змагалися у державних футбольних ліґах. Успішно футбол розвивався на Закарпатті й на Буковині. Незважаючи на кордони, клуби відбували між собою футбольні зустрічі (Львів — Чернівці — Ужгород). З большовицькою окупацією західно-україниських земель ліквідовано всі клуби й ліґи та організовано нові на профспілковій базі і включено в загальносоюзну систему. На еміграції в 1945—49 роках фубол плекався по ДП таборах у Німеччині, Австрії, згодом в США, Канаді, Англії, Австралії. З заснуванням Укр. Спортової Централі Америки й Канади (УСЦАК) та її делеґатур відбуваються змагання на першість. Деякі клуби влаштовують виховно-вишкільні літні футбольні табори для всієї молоді США. За часів незалежності в Україні організовано національну систему проведення змагань на всіх рівнях, якою опікується Федерація футболу України. Професіональні змагання на вищому рівні проходять під керівництвом Професіональної футбольної ліги України.

Вперше про ідею створити Прем'єр-лігу власники українських футбольних клубів заговорили ще 2007 року. У результаті, 15 квітня 2008 року на черговій зустрічі керівників клубів топ-ешелону було підписано протокол про створення Об’єднання професіональних футбольних клубів України «Прем'єр-ліга». 27 травня 2008 року власники клубів остаточно заявили про старт Прем'єр-ліги вже у сезоні 2008/2009, а не наступного, як планувалося раніше. В.о. Президента обрано Віталія Данілова. 20 червня 2008 року Об’єднання професіональних футбольних клубів України «Прем'єр-ліга» стало колективним членом Федерації футболу України. У цей же день президент ФФУ Григорій Суркіс підписав із в.о. Президента Прем'єр-ліги Віталієм Даніловим договір про співпрацю. 15 липня 2008 року на Загальних зборах Учасників ОПФКУ «Прем'єр-ліга» було подовжено повноваження Віталія Данілова на посаді в.о. Президента.1 липня 2009 року Віталія Данілова було обрано Президентом Прем'єр-ліги.

Збірна України з футболу тільки один раз зуміла пробитися у фінальну частину Кубка світу (Кубок світу з футболу 2006), де вона зуміла дійти до 1/4 фіналу. Єдиним європейським кубком, здобутим українськими клубними командами, став Кубок УЄФА сезону 2008/2009, в якому переміг донецький «Шахтар». Україна здобула право на проведення разом із Польщею чемпіонату Європи з футболу 2012.

Футбольні правила 

Футбольні правила  — правила гри у футбол, за якими проходять футбольні змагання.

Поточні правила

Остання редакція правил (1 липня 2009 року) містить 17 пунктів.

• Правило 1: Поле для гри

• Правило 2: М'яч

• Правило 3: Кількість гравців

• Правило 4: Екіпіровка гравців

• Правило 5: Суддя

• Правило 6: Помічники судді

• Правило 7: Тривалість гри

• Правило 8: Початок і відновлення гри

• Правило 9: М'яч у грі та поза грою

• Правило 10: Визначення взяття воріт

• Правило 11: Положення «поза грою»

• Правило 12: Порушення і недисциплінована поведінка гравців

• Правило 13: Штрафний і вільний удари

• Правило 14: 11-метровий удар (пенальті)

• Правило 15: Вкидання м'яча

• Правило 16: Удар від воріт

• Правило 17: Кутовий удар

Суддівські обов’язки під час матчу виконує Футбольний суддя — людина на полі, покликана стежити за тим, щоб футбольний матч проходив відповідно до правил і що має для цього всі повноваження. Його права і обов'язки описані Правилом 5. Суддя.

Повноваження арбітра Обов'язки

• контролювати дотримання правил гри;

• контролювати хід матчу, стежити за часом гри;

• забезпечити відповідність використовуваних м'ячів вимогам Правила 2;

• забезпечити відповідність екіпіровки гравців вимогам Правила 4;

• у разі кровотечі у гравця повинен забезпечити, щоб той покинув поле. Гравець може повернутися на поле тільки по сигналу судді, що переконався в тому, що кровотеча зупинена;

• забезпечити відсутність на полі сторонніх осіб;

• надати відповідним органам рапорт про матч, що включає інформацію по всіх прийнятих дисциплінарних заходах відносно гравців і/або офіційних осіб команд, а також по всіх інших інцидентах, що відбулися до матчу, під час або після нього.

Права

Арбітр має право:

• радитися по ходу матчу з помічниками і, там де необхідно, з резервним арбітром;

• зупинити, тимчасово перервати або припинити зовсім матч при порушенні правил;

• зупинити, тимчасово перервати або припинити зовсім матч при сторонніх втручаннях;

• зупинити матч, якщо, на його думку, гравець отримав серйозну травму, і забезпечити його відхід/винесення за межі поля;

• продовжити гру, коли команда, проти якої було здійснено порушення, отримує вигоду від такої переваги (наприклад залишається з м'ячем), і карає первинне порушення, якщо перевагою, що передбачалася, в той момент не скористалися;

• приймати заходи дисциплінарної дії по відношенню до гравців, винних в порушеннях, караних попередженням або видаленням. Він не зобов'язаний зробити такі заходи негайно, але повинен зробити це, як тільки м'яч вийде з гри;

• приймати заходи відносно офіційних осіб команд, ведучих себе некоректно, і може на свій розсуд видалити їх з поля і прилеглих до поля зон.

• Рішення судді є остаточними і під час гри не переглядаються. Він сам може змінити рішення, якщо ще не відновив гру.

• Для подачі скарг на дії суддів існує регламент змагання і спеціальні комітети, що розглядають дані питання.

Порушення і недисциплінована поведінка у футболі

Правило 12 Правил гри у футбол описує види порушень і покарання, передбачені за них.

Порушення, що караються штрафним ударом

Дії, які суддя розцінив як недбалі, безрозсудні або надмірно фізично агресивні:

• Удар або спроба вдарити суперника ногою;

• Підніжка або спроба зробити суперникові підніжку;

• Стрибок на суперника;

• Атака суперника;

• Удар або спроба вдарити суперника рукою;

• Поштовх суперника.

Право виконання штрафного удару буде надано протилежній команді і в тому випадку, якщо гравець:

• Затримає суперника

• Плюне в суперника;

• Виконуючи підкат, зачепить суперника до того, як торкнеться м'яча;

• Навмисне зіграє в м'яч рукою (крім воротаря у своєму штрафному майданчику).

Порушення, що караються вільним ударом

Протилежна команда отримає право на виконання вільного удару, в разі, якщо воротар:

• Навмисне затягує відновлення гри, утримуючи м'яч у руках більше шести секунд;

• Повторно торкнеться м'яча руками після того, як випустить його з рук але до того, як м'яч торкнеться когось із гравців;

• Торкнеться м'яча руками після умисного пасу ногою партнера по команді;

• Торкнеться м'яча руками безпосередньо після вкидання, виконаного партнером по команді.

Також вільний удар повинен бути призначений, якщо будь-хто з гравців:

• Зіграє небезпечно;

• Блокує просування суперника;

• Перешкодить воротареві випустити м'яч із рук;

• Здійснить будь-яке інше порушення, після якого гра зупиняється для винесення винному гравцеві попередження або видалення його з поля.