Прикметник як частина мови

Морфологія – розділ науки про мову, в якому слово вивчається як частина мови.

Прикметник – самостійна частина мови, яка виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий?

Що виражає	Морфологічні ознаки	Синтаксична роль
Ознаку предмета	початкова форма (Н.в однини, чол.. рід) повна чи коротка форма розряд за значенням (якісний, відносний, присвійний) ступінь порівняння (для якісних) рід число відмінок група відмінювання	.) - присудок (складений іменний) (День сонячний та прозорий.) означення (Теплої ночі налетіла люта буря.)

Розряди прикметників

якісні	відносні	присвійні
Називають ознаку предмета (може виявлятися більшою чи меншою мірою ) ДУЖЕ! який? яка? Яке? Цікавий, великий	Називають ознаки за його відношенням до інших предметів ДУЖЕ! Який? яка? Яке? англійський, дерев’яний	Означають належність до чого-небудь Чий? Чия? Чиє? Заячий слід, князева дочка

Форми прикметників

Повна форма	Коротка форма
Зелений, певний, радий	Лише деякі якісні в Н.в. і З.в. чол.. роду Зелен, певен, винен (фольклор, поезія)

Ступені порівняння прикметників

(лише для якісних)

вищий		найвищий
Проста форма	Складена форма	Проста форма	Складена форма
Суфікси –ІШ, -Ш ясний – ясніший солодкий - солодший	БІЛЬШ, МЕНШ сміливий – більш сміливий суворий – менш суворий	Префікс НАЙ + прикметники вищого ступеня АБО! префікси ЯК, -ЩО солодший – найсолодший якнайтонший щонайскрутніший	НАЙБІЛЬШ, НАЙМЕНШ + прикметник (від усіх, над усе) складний – найбільш складний помітний – найменш помітний тонший від усіх важливіший над усе

Запам’ятай!

Великий – більший, поганий – гірший, добрий – кращий, ліпший (від інших основ)

Молодий молодший, стрункий – стрункіший, тихий –тихший = тихіший, короткий – коротший, глибокий – глибший, далекий – дальший, малий - меншийдорогий – дорожчий (г//жч), близький – ближчий (з//жч), високий – вищий (с//шч=щ), товстий – товщий =товстіший (ст.//шч=щ),

Говори правильно!!!

Самий відомий – найвідоміший

Найбільш відоміший – найбільш відомий

Один краще другого – один краще від іншого (за, ніж)

Самий

Відмінювання прикметників

Тверда група	М’яка група
з основою на твердий приголосний ( Н.в. однини чол.. роду – ИЙ, 0) червоний, гарячий, Маріїн, сестрин короткі форми ясен, зелен ПРИРОДНИЙ	З основою на мякий приголосний ( Н.в. однини чол.. роду – ІЙ, ) Синій, верхній, справжній ТОРІШНІЙ, САМОТНІЙ

Тверда група

	Чол. рід	Жін. рід	Сер. рід	множина
Н.в	рідний	рідна	рідне	рідні
Р.в	рідного	рідної	рідного	рідних
Д.в	рідному	рідній	рідному	рідним
З.в.	=Н.в = Р.в	рідну	рідне	=Н.в = Р.в
О.в	рідним	рідною	рідним	рідними
М.в	(на) рідному=ріднім	(на) рідній	(на) рідному=ріднім	(на) рідних

М’яка група

	Чол. рід	Жін. рід	Сер. рід	множина
Н.в	давній	давня	давнє	давні
Р.в	давнього	давньої	давнього	давніх
Д.в	давньому	давній	давньому	давнім
З.в.	=Н.в = Р.в	давню	давнє	=Н.в = Р.в
О.в	давнім	давньою	давнім	давніми
М.в	(на) давньому=давнім	(на) давній	(на)давньому=давнім	(на) давніх

Запам’ятай!!!

Прикметники на – лиций (білолиций, круглолиций) у Р, Д, М.в. чол.. і сер. Роду, в усіх відмінках жін. Роду=закінчення прикметників мякої групи, у решті – закінчення твердої групи

НЕ + прикметник

разом		окремо
Без НЕ не вживається	Невгамовний незабутній	У реченні є заперечення, протиставлення	Це був не великий острів, а вузький острівець
НЕ + прикметник = синонім	Небалакучий - мовчазний Невеселий - сумний	Прикметник є присудком, НЕ – заперечується ознака	Ця річка не широка. (заперечення)

Н та НН у прикметниках

НН	Н
1. У прикметниках, утворених від іменників з основою на Н Кінь – кінний (н+н) 2.ЕНН під наголосом (збільшена ознака) здоровенний, силенний 3.ЕНН, АНН, ЯНН зі значенням можливості або неможливості дії непримиренний, нескінченний 4. старанний, священний	Немає збігу приголосних (у прикметниках, утворених від іменників з основою не на Н) хліб – хлібний, риба – рибний У прикметниках, утворених від основ іменників за допомогою суфіксів АН, ЯН, ИН, ІН глина – глиняний, соловей – солов’їний

Способи творення іменників

Спосіб творення	Приклади
Префіксальний	Зуб - беззубий
Суфіксальний	Шастя - щасливий
Префіксально-суфіксальний	Брови - надбрівний
Складання основ або слів	Червонобокий, світло-зелений

Найуживаніші суфікси прикметників

к солодкий	ев металевий	Пригадай!!! К,Ч,Ц + СЬК, СТВ = ЦЬК, ЦТВ (козак – козацький - козацтво) Г,Ж,З+ СЬК, СТВ = ЗЬК, ЗТВ (Буг -бузький) Х,Ш,С + СЬК, СТВ = СЬК, СТВ (товариш - товариський) АЛЕ!!! Студент – студентський (у словах іншомовного походження)
ок високий	ов дубовий
ик великий	ськ сільський
ек далекий	ичн історичний
н ясний	ин Миколин
уват солодкуватий	ів Іванів
юват синюватий	ин лисиччин, Галин
еньк маленький	яч лисячий
ісіньк новісінький	їв Сергіїв
юсіньк малюсінький	зьк французький
енн здоровенний	ян глиняний
езн довжелезний	цьк грецький

Вживання суфіксів

ОВ	ЕВ	ЄВ
1. основа прикметника закінчується на твердий (крім Ж,Ч,Ш) казка – казковий, береза – березовий 2. наголос падає на закінчення дощ – дощовий, воля - вольовий	основа прикметника закінчується на м’який та Ж,Ч,Ш, а наголос падає на основу березень – березневий, груша - грушевий	основа прикметника закінчується на Й або подовжений м’який приголосний, а наголос падає на основу алюміній – алюмінієвий, життя - життєвий
Паралельні форми! Дієвий – дійовий, грошевий - грошовий

Правопис складних прикметників

Разом

Через дефіс

утворені від складних іменників, що пишуться разом лісостеповий – лісостеп, чорноземний – чорнозем утворені від залежних слів (І не можна) легкоатлетичний, правобережний іменник + дієслово волелюбний числівник + прикметник семигодинний, триярусний

утворені від слів, які не залежать один від одного (І можна) українсько-російський, м’ясо-молочний утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс віце – прем’єрський відтінки кольорів синьо-зелений, світло-сірий АЛЕ!!! жовтогарячий, червоногарячий числівник (цифра) + прикметник 50-річний, 12-поверховий повтор однакових або споріднених слів красивий-прекрасивий, чудовий-чудовий(для підсилення ознаки) основа на –іко, -ико + основа механіко-математичний, історико-географічний військово-, воєнно-+ основа воєнно-стратегічний, військово –патріотичний АЛЕ!!! Військовополонений, військовозобовязаний

Написання прізвищ прикметникової форми

Ы-завжди И	Э завжди Е	И (рос)			Е (рос)			Е (рос)
Крилов Рибаков Циганков	Єлькін, Єхов	И після ЖЧШЩЦ Чижиков Царицин Щитов	І немає споріднених слів Філіппов – Пилип, Нікітін – Микита	Ї після голосних Воїнов, Горяїнов	Е після приголосних Фет, Редькін	Є у суфіксах ЕВ, ЕЄВ,, після приголосних, крім ЖЧШЩЦР Агєєв, Рилєєв		ЙО на початку слова, складу Йолкін, Соловйов
		у префіксі ПРИ Приставкін, Пришвін	після приголосних, крім ЖЧШЩЦ Травкін, Злобін	після Ь та апострофа Мар’їн, Ільїнський	у суфіксах ЕВ, ЕЄВ,, після ЖЧШЩЦР Тютчев, Бондарев	після голосних, Ь та апострофа Валуєв, Збруєв		ЬО у середині і в кінці складу Алфьоров
		у суфіксахИК, ИЧ, ИЦ, НИЩ Крутиков Кулинич	на початку слова Ізотов, Ісаєв			є споріднене слово з постійним І Звєрєв (звір) Прєсняков - прісний		О після Ч, Щ під наголосом Пугачов, Горбачов
		є споріднене слово Тихонов-тихий, Виноградов - виноград					І//Е Каменів-камінь Хмельов - хміль	якщо в укр.. мові є таке ж слово з Е Семенов, Артемов
							на початку слова Єршов, Єжов