1.3. Особливості обліку господарських операцій банку за принципом нарахування

Принцип нарахування є основоположним принципом міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та підготовки фінансової звітності господарюючими суб’єктами.

Принцип нарахування визначає відповідний метод, що базується на таких правилах.

1. Доходи визначаються в той період, коли вони зароблені.

2. Витрати визначаються в той період, коли вони були понесені;

3. Час, коли грошові кошти (витрати) фактично були отримані (дохід) або сплачені до уваги не береться.

Принцип нарахування впливає на фінансову звітність, а саме:

- операції та події визначаються в міру того, як вони проводяться або відбуваються;

- право на отримання грошових коштів або інших фінансових ресурсів визначається як актив у балансовому звіті;

- зобов’язання зі сплати грошових коштів або надання послуг визначаються як зобов’язання в балансовому звіті;

- доходи та витрати у звіті про фінансові результати визначаються за відповідний період.

Принцип нарахування грунтується на двох концепціях. Перша — концепція визначення доходу, друга — концепція відповідності.

Концепція визначення доходу полягає ось у чому:

- якщо грошові кошти отримані в попередньому обліковому періоді, то доходи визначаються з відстрочкою; зобов’язання, яке являє собою доходи майбутніх періодів, вноситься до балансового звіту;

- якщо грошові кошти отримані в наступному обліковому періоді, то доходи визначаються в тому періоді, в якому вони зароблені. Нарахована сума доходів як актив вноситься до балансового звіту, а доходи визначаються у звіті про фінансові результати.

Згідно з концепцією відповідності визначаються видатки, які слід вважати витратами звітного періоду:

- грошові кошти, сплачені впродовж звітного періоду, є витратами майбутніх періодів і обліковуються як актив у балансовому звіті.

- витрати, що фактично понесені в поточному періоді, але сплачуватимуться протягом наступних періодів, обліковуються в балансовому звіті як зобов’язання і водночас визначаються у звіті про фінансові результати.

Найважливіша перевага обліку за принципом нарахування — це приведення у взаємну відповідність доходів і витрат, завдяки чому фінансова звітність відбиває реальні результати фінансово-господарської діяльності банківської установи.

Розглянемо умовну ситуацію, коли банк має лише один актив — кредит, процентні доходи за яким надходять 1.04, 1.07, 1.10, 1.01 наступного року однаковими частинами в сумі 12000 грн.:

Проте свої доходи та витрати, а отже, і процентний дохід банк обчислює щомісяця: 01 = 12000; 02 = 0; 03 = 0; 04 = 12000; 05 = 0; 06 = 0; 07 = 12000; 08 = 0; 09 = 0; 10 = 12000; 11 = 0; 12 = 0.

Отже, у разі врахування такого фактора як час отримання платежу результати роботи банку справляють хибне враження нестабільних. Цього можна уникнути, вдавшись до вирівнювання зазначених результатів, що є можливим згідно з принципом нарахування — дохід визначається до настання моменту реального отримання платежу:

Так само за принципом нарахування вирівнюються й витрати. Наприклад, проценти за депозитами юридичних і фізичних осіб сплачуються, як правило, один раз на квартал, а нараховуються і відображаються на відповідних рахунках фактичних видатків що- місяця.

Зауважимо, проте, що витрати можуть відстрочуватися. Відстрочення — це протилежність нарахуванню, тобто це відображення в обліку витрат після того моменту, коли вони фактично були понесені. Припустимо, що 1 січня поточного року банк сплачує орендну плату за весь поточний період у сумі 240000 грн.

Отже, у січні витрати банку збільшуються на 240 000 грн., що значно спотворює результати фінансової діяльності банку в І кварталі. В інших звітних періодах (як щомісяця, так і щокварталу) результати виглядатимуть набагато втішнішими, хоча насправді реального поліпшення ситуації не відбулося. Звідси, банк має щомісяця відносити на витрати 1/12 річної суми, тобто 20 000 грн. Тому, на початку року суму в 240 000 грн. банк записує як актив за статтею «витрати майбутніх періодів», сума якої скорочується щомісяця в міру віднесення на витрати.

Подавши основні характеристики фінансового та управлінського обліку як двох галузей єдиної системи обліку, зазначимо, що введення в дію з 1 липня 1998 року Закону «Про оподаткування при- бутку підприємств», зумовило потребу запровадити поняття податкового обліку або обліку для цілей оподаткування. Такий облік базується на правилах, виконання котрих законодавчо регламентоване і які розроблені з метою державного регулювання платежів до бюджету.

Загальні характеристики видів бухгалтерського обліку згруповано в рис. 1.2 і табл. 1.1—1.2.

Рис. 1.2. Види бухгалтерського обліку

Таблиця 1.1

Характеристика видів бухгалтерського обліку

Вид обліку	Мета обліку	Форми звітності	Суб’єкт регламентації	Користувачі
Податковий	Визначення суми податків і контроль за їх сплатою	Декларації та розрахунки	Міністерство фінансів	Податкові органи
Фінансовий	Забезпечення достовірною інформацією про фінансовий стан банку та результати його діяльності	Баланс; звіт про прибутки та збитки; звіт про рух грошових коштів	Національний банк України	Адміністрація, службовці банку, діючі та потенційні інвестори і кредитори, регулюючі органи, органи планування економіки, інші групи
Управлінський	Підготовка релевантної інформації для планування, контролю та прийняття рішень на різних рівнях управління в межах банку	Звіти про виконання кошторисів, звіти сегментів діяльності та ін.	Керівництво банку, акціонери	Адміністрація

Таблиця 1.2

Порівняльна характеристика видів обліку

Ознака	Податковий облік	Фінансовий облік	Управлінський облік
Мета обліку	Податки та своє- часність їх сплати	Фінансовий стан підприємства та результати його діяльності	Діяльність структурних підрозділів (сегментів та центрів)
Головні споживачі	Податкові органи	Менеджери і зовнішні споживачі	Менеджери різних рівнів
Обмеження	Закони	Нормативні документи Національного банку України	Жодних обмежень
Використання вимірників	Єдиний грошовий вимірник	те саме	Різні вимірники(у тому числі якісні показники)
Об’єкт аналізу	Господарська одиниця в цілому	Господарська одиниця в цілому	Структурні підрозділи(сегменти та центри)
Періодичність складання звітів	Регулярно; як правило; квартальний інтервал наростаючим підсумком	Регулярно; як правило; річний інтервал	Змінний інтервал; оперативна інформація
Спрямова-ність	На минуле(ретроспективна оцінка)	На минуле(ретроспективна оцінка)	На майбутнє(прогнозування)
Відкритість даних	Більшість даних доступна податковим органам	Більшість даних доступна всім	Комерційна таємниця