М ІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

Кафедра „Фінанси”

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

з дисципліни „ Фінансовий менеджмент „

.

2008

Завдання до курсової роботи

1. Зробити диференціацію витрат на постійні та змінні.

Зробити висновки.

2. Визначити :

• поріг рентабельності графічним та емпіричним способами;

• операційний ліверидж;

• запас фінансової міцності.

Зробити висновки.

3. Провести оцінку чутливості прибутку до змін елементів операційний

аналізу. Зробити висновки.

4. Визначити економічну рентабельність Скласти графік економічної

рентабельності. Оцінити отримані результати.

5. Визначити фінансовий ліверидж та зробити висновки щодо

можливості отримання кредиту.

ЗМІСТ

	Вступ	3
1	Диференціація витрат підприємства	4
2	Визначення порогу рентабельності, операційного ліверіджу та запасу фінансової міцності	11
2.1	Поріг рентабельності	11
2.2	Операційний ліверідж	14
2.3	Запас фінансової міцності	16
3	Оцінка чутливості прибутку до змін елементів операційного аналізу	17
4	Визначення економічної рентабельності	19
5	Визначення фінансового лівериджу	21
5.1	Західно-европейська концепція	21
5.2	Американська концепція	24
	Перелік літератури	25

Зм

Арк

№ докум

Підп.

Дата

Розроб.

Фінансовий менеджмент

Літ

Аркуш

Аркушів

Перев

Криворученко

2

25

УкрДАЗТ

Н. контр

Вступ

Формування та забезпечення конкурентоспроможності української економіки неможливе без належного оздоровлення та розвитку базової ланки економіки, основаної на ефективному фінансовому управлінні господарською діяльністю підприємств.

Фінансовий менеджмент – це процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів господарського суб’єкта та оптимізації обороту його грошових коштів [1, c.11].

Фінансовий менеджмент - система принципів, методів і прийомів фінансового управління підприємством в їх взаємозв’язку та взаємодії, що забезпечує формування та реалізацію управлінських фінансових рішень щодо господарської діяльності підприємства, спрямованих на виконання підприємством мети і завдань його статутної діяльності.

Матеріальною основою фінансового менеджменту є рух вхідних і вихідних грошових потоків , тобто економічний процес, який супроводжує рух вартості. Головна мета фінансового менеджменту – забезпечення максимізації добробуту власників підприємств в поточному та в перспективному періодах.

Мета курсової роботи – оволодіння базовими знаннями з теорії та практики управління фінансами підприємств, формування вміння визначати основні елементи операційного аналізу, прибуток, економічну рентабельність та фінансовий ліверидж.

Вихідні данні наведені у додатках А,Б,В. Варіанти по додатках А і Б беруться по останній цифрі шифру студента ,по додатку В по першій літері прізвища студента.

Зм

Арк

№ докум

Підп.

Дата

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

3

1 Диференціація витрат підприємства Витрати підприємства – це виражені у грошовій формі витрати, які підприємство проводить у процесі здійснення своєї господарської діяльності [3,с.138]. Серед напрямів формування витрат підприємства необхідно виділити : витрати у межах основної діяльності, що визначаються сукупністю господарських операцій, спрямованих на забезпечення виробничого процесу зі створення продукту (послуг, робіт), просування продукту на ринок, його реалізації та наступного обслуговування у споживача такого продукту (гарантійний та постгарантійний сервіс); витрати, пов’язані з інвестиційною діяльністю, що визначаються як сума усіх витрат підприємства на реалізацію інвестицій в необоротні активи, що припадають на поточний період (зокрема, основні фонди, нематеріальні активи, прямі та портфельні фінансові вкладення); - витрати, пов’язані з фінансовою діяльністю, що включають сукупність витрат підприємства на обслуговування залученого капіталу, у тому числі витрати на обслуговування як позичкового, так і власного капіталу [2,с.155]. В основному формування витрат підприємства припадає на сукупність господарських операцій, що реалізуються в межах його основної (операційної) діяльності. Під операційними витратами розуміють виражені у грошовій формі витрати трудових, матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів на здійснення операційної діяльності підприємства [5,с.226]. У разі класифікації затрат підприємства залежно від обсягу реалізації продукції розрізняють постійні та змінні витрати.Такий поділ операційних витрат складає найважливішу умову ефективності управління операційним прибутком підприємства в цілому на основі використання системи “взаємозв’язок витрат, обягу реалізації та прибутку” (або “CVP”).
Зм	Арк	№ докум	Підп.	Дата	КОНТРОЛЬНА РОБОТА	4

Постійні витрати – витрати, сума яких не залежить від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції в рамках певного часового періоду. До них належать амортизаційні відрахування, відсотки за кредит, орендна плата, управлінські витрати, почасова заробітна плата, витрати на рекламу, представницькі витрати тощо [4,с.58]. Постійні витрати мають місце навіть в тому випадку, якщо підприємство тимчасово не здійснює операційну діяльність. Постійні витрати поділяються на абсолютно-постійні (здійснення орендних платежів) та умовно - постійні ( знос малоцінних та швидкозношуваних предметів).

Змінні витрати – витрати, обсяг здійснення яких перебуває у прямій залежності від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції. До них належать витрати на сировину, матеріали, паливо, освітлення, водопостачання, опалення, технологічні, відрядна заробітна плата робітників та інші прямі витрати. За характером такої залежності змінні витрати можуть мати пропорційний, дегресивний або прогресивний характер росту [3,с138].

Рівень та абсолютна величина витрат суб’єкта господарювання безпосередньо впливає на формування його прибутку як результату фінансово-господарчої діяльності.

З метою достовірнішого поділу затрат підприємства на постійні та змінні використовують такі методи, як метод максимального і мінімального значення обсягу виробництва, математично-статистичний метод, графічний метод з побудовою кореляційного поля та інші [2,с.132].

Так, для диференціації витрат підприємства використаємо спосіб найбільшої та найменшої крапки, графічний (статистичний ) метод та метод найменших квадратів. Загальні витрати підприємства мають наступний вигляд:

у= а+ bх,

де у- загальні витрати підприємства (тис.грн..)

а- постійні витрати підприємства (тис.грн..)

b- змінні витрати на одиницю продукції (грн../шт.)

х- обсяг виробництва (тис.шт.)

Вихідні дані для диференціації витрат підприємства наведено у додатку А та таблиці 1.1. По підприємству аналізуються дані звітного року в розрізі щомісячних обсягів виробництва у натуральному (кількісному) вимірі та здійснених фактичних затрат у вартісному вимірі.

Таблиця 1.1 - Вихідні дані для диференціації витрат підприємства

Місяць	Обсяг виробництва , тис. шт .	Витрати , тис. грн.
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Усього в середньому за місяць

Спосіб найбільшої та найменшої крапки

1) Із сукупності даних обираємо два періоди з найбільшим і найменшим обсягом виробництва та будуємо таблицю для знаходження різниці в рівнях обсягу виробництва і затрат.

Таблиця 1.2 – Різниця в рівнях обсягу виробництва і затрат підприємства

Показники	Значення показників		Різниця між максимальними та мінімальними величинами
	min	max
1. Обсяг виробництва, тис.грн
2. Питома вага, %
3. Витрати, тис.грн.

2) Визначаємо ставку зміних витрат :

y = a + bx

( В _max - B _min ) * 100 % / ( 100% - К _{min %} )

b = ––––––––––––––––––––––––––––––––———– , ( 1.1 )

K _max

де y – загальні витрати;

x - обсяг виробництва;

a – розмір постійних витрат;

b – розмір змінних витрат;

В _max - максимальна сума витрат;

В _min - мінімальна сума витрат;

К _{min %} - відношення мінімального обсягу виробництва до максимального в процентах;

К _max – максимальний обсяг виробництва в натуральному виразі.

Загальні витрати дорівнюють максимальної сумі витрат, обсяг виробництва – максимальному обсягу виробництва.

3) визначаємо суму постійних витрат (а ):

y- максимальна сума загальних витрат.

x –максимальний обсяг виробництва

a = у - b х (тис.грн.)

4) складаємо рівняння загального обсягу витрат підприємства, що відображає залежність зміни загальних витрат від обсягу виробництва :

y = а + x b

Метод графічний ( статистичний )

В ідкладаємо у відповідних осях точки з координатами : обсяг виробництва ( по осі абсцис ) і витрати підприємства ( по осі ординат ).

Р исунок 1.1 – Знаходження постійних витрат підриємства

Точка перетину прямої ,яка проходить між цими точками, з оссю ординат являє собою розмір постійних витрат підприємства (а).

y = a + bx

Загальні витрати підприємства (у) та обсяг виробництва (х) беремо середні за місяць.

Розмір змінних витрат: b = (у – а)/ х грн./ шт.

Рівняння загального обсягу витрат підприємства має вигляд:

y = а + bх

Метод найменших квадратів

Розрахунки проведемо у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 – Вихідні дані для розрахунку змінних витрат

Місяць	x	x –	y	y –	(x– )^2	(x– )(y – )
січень
лютий
березень
квітень
травень
червень
липень
серпень
вересень
жовтень
листопад
грудень
Усього в середньому за місяць
Підсумок

Загальна сума витрат підприємства має наступний вигляд:

y = a + b x

Знаходимо змінні витрати:

b = (1.2)

Знаходимо постійні витрати:

y- загальні витрати підприємства у середньому за місяць (тис.грн.)

x – обсяг виробництва підприємства у середньому за місяць ( тис.грн.)

a = у - bх

Рівняння загального обсягу підприємства має вигляд:

y = a + b x

Таким чином, управління постійними та змінними витратами ,оперативна зміна їх співвідношення при зміні умов господарювання дозволить збільшити потенціал формування операційного прибутку.

2 Визначення порогу рентабельності, операційного лівериджу та запасу фінансової міцності

2.1 Поріг рентабельності

В процесі управління формуванням операційного прибутку на основі системи “ взаємозв’язок витрат, обсягу реалізації та прибутку” підприємство визначає поріг рентабельності, операційний ліверидж та запас фінансової міцності. Вихідні дані для розрахунку цих показників наведено у додатку Б та таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Вихідні дані для розрахунку порогу рентабельності,операційного лівериджу, запасу фінансової міцності за квітень

Показник	Значення показника, тис.грн.	Значення показника часткою одиниці до виручки
1 Виручка від реалізації
2 Змінні витрати
3 Валова маржа
4 Постійні витрати
5 Прибуток

Згідно з формулою 1.2 та використовуя дані таблиці 1.3, розраховуємо змінні та постійні витрати за певний місяць (додаток Б показник 4 ) :

Валова маржа – результат від реалізації після відшкодування змінних витрат; - це джерело отримання прибутку та покриття постійних витрат [4.c.60]. Розраховується як різниця між виручкою від реалізації та змінними витратами.

ВМ = виручка від реалізації – змінні витрати

Поріг рентабельності – це виручка від реалізації, при якій забезпечується беззбиткова діяльність підприємства за умови неотримання прибутку [3,с.133].

Поріг рентабельності – це виручка (або обсяг реалізації продукції в натуральному вимірі), яка забезпечує покриття усіх витрат ( змінних і постійних) та нульовий прибуток [4,с.59].

У вартісному вимірі поріг рентабельності визначається за формулою:

Постійні витрати

Поріг рентабельності = —————————————————— (2.1)

Валова маржа часткою одиниці до виручки

Отже, поріг рентабельності – це таке значення виручки від реалізації, при якому підприємство ще не має прибутку, але вже не має збитків. Поріг рентабельності (точку беззбитковості) можна визначити емпіричним або графічним способами.

У разі отримання виручки від реалізації у розмірі порогу рентабельності підприємство вже не має збитків, але ще не має прибутку. Обсяг реалізації продукції у розмірі порогу рентабельності забезпечує беззбиткову діяльність підприємства (сума чистої виручки від реалізації продукції дорівнює сумі загальних витрат на реалізовану продукцію).

Для визначення порога рентабельності графічним способом використаємо графік, представлений на рисунку 2.1.

Н а осі абсцис зображений обсяг виробництва , на осі ординат – виручка від реалізації (витрати). Точка перетину двох прямих – “виручки від реалізації” та “сумарних витрат” являє собою точку беззбитковості. Проекція цієї точки на ось абсцис є порогом рентабельності, на ось ординат – пороговою кількістю товару. Для досягнення “точки беззбитковості” (ТБ) своєї операційної діяльності підприємство повинно забезпечити такий обсяг реалізації

п

Зона прибутку

родукції (Р_ор), при якому сума чистого операційного доходу зрівняється з сумою витрат - як постійних, так і змінних [5,с.189].

ТБ

ПР

Порогова кількість товару

Зона збитку

Рисунок 2.1 – Визначення порогу рентабельності графічним способом

Зона графіку між двома прямими, зображена нижче точки беззбитковості, є зоною збитків, вище точки беззбитковості (ТБ) – зоною прибутку.