Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад
“Донбаський державний педагогічний університет”
Кафедра педагогіки Методичні матеріали
до практичного заняття на тему
“Діагностика якості навчальних досягнень студентів
в умовах кредитно-рейтингового навчання”
дисципліни
“Педагогічна діагностика”
Слов’янськ - 2012
УДК 378 (075.8)
ББК 74.58
Діагностика якості навчальних досягнень студентів в умовах кредитно-рейтингового навчання // Методичні матеріали до практичного заняття дисципліни “Педагогічна діагностика”. – Слов’янськ: Вид-во ДВНЗ ДДПУ, 2012. – 11 с.
Розробник: А.О. Андрющук
Методичні матеріали висвітлюють методичні засади та методи діагностування якості навчальних досягнень студентів в умовах кредитно-рейтингового навчання.
Методичні матеріали можуть бути корисні студентам, які навчаються за освітньо-професійними програмами магістрів і орієнтуються на майбутню викладацьку роботу у вищому навчальному закладі, а також можуть бути корисні молодим викладачам зі стажем науково-педагогічної роботи до трьох років.
© Кафедра педагогіки ДДПУ, 2012
© Андрющук А.О., 2012
І. Навчальна мета
Надати теоретичні відомості та практичні рекомендації щодо теоретичних підходів та моделей якості навчальних досягнень студентів в умовах кредитно-рейтингового навчання.
ІІ. Теоретичні та довідково-інформаційні матеріали
Інтеграція вищої школи у світовий освітній простір вимагає впровадження в навчальний процес сучасних педагогічних технологій, які дозволяють підвищити якість знань, але система оцінювання ще й досі залишається колишньою і не завжди відповідає сучасним вимогам.
Головною метою будь-якого освітнього процесу є забезпечення студентів якісними освітніми послугами. Про позитивні зміни цього процесу можна судити по зростанню якості підготовки студентів. Ця ситуація зумовлена двома основними суперечностями: невизначеністю критеріїв і норм державних освітніх стандартів і повільними темпами розвитку незалежних діагностичних служб і систематичного контролю якості освіти.
Принципова відмінність між традиційною системою оцінювання навчальних досягнень та педагогічними вимірами полягає в тому, що в першому випадку мова йде про якісне оцінюванні навчальних досягнень студентів (учнів), а в другому – про одержання кількісних показників рівня навчальних досягнень. І одна, і інша системи контролю мають як переваги, так і недоліками.
Традиційні методи, як відомо, базуються на взаємодії студента і педагога, і це є перевагою для розвитку комунікативних здібностей студентів (учнів), простоти та оперативності отримання результатів. Однак вони націлені, виключно, на отримання якісних еквівалентів оцінюваних властивостей учнів, а не на кількісний вимір, тому результати такого контролю неможливо порівняти між собою. На тлі зростання ролі педагогічних вимірювань досягається розуміння того, що традиційні засоби контролю мають низький навчальний потенціал, який стримує розвиток інноваційних методів навчання, не забезпечують умов для самоконтролю та самоврядування.
До числа істотних недоліків, несумісних з сучасними напрямками модернізації впровадження кредитно-рейтингової системи навчання, можна віднести наступні:
прояв суб’єктивізму викладача;
недостатність засобів контролю, адекватних компетентнісному підходу в навчанні;
відсутність єдиних шкал та критеріїв оцінювання;
слабке забезпечення самооцінки та самокорекції результатів навчальної діяльності та інше.
На відміну від традиційних сучасні технології оцінки якості навчання базуються на кваліметричному (кількісному) підході, метою якого є отримання чисельних еквівалентів, які можна ототожнити з предметної або межпредметной підготовленістю. Ці нові кількісні напрями дозволили закордонним і вітчизняним ученим досягти значних успіхів в організації контролю навчальних досягнень.
Рис. 1. Модель безперервної діагностики навчальних досягнень студентів
В умовах кредитно-рейтингового навчання може бути ефективною технологія використання комплексу з контролю навчальних досягнень студентів вищого навчального закладу, завдяки якій, управління освітнім процесом у ньому може бути організовано на найвищому сучасному рівні. З використанням результатів діагностики вхідного і поточного контролю може бути організовано управління для різних категорій учасників освітнього процесу: студент – викладач – завідувач кафедри - навчальний процес.
На підставі моделі безперервної діагностики навчальних досягнень студентів в умовах кредитно-рейтингової системи навчання (тобто, асинхронної схеми організації навчального процесу, вибору послідовності вивчення дисциплін) розроблений комплекс діагностики навчальних досягнень студентів. Цей комплекс дозволяє студентам:
освоїти освітню програму за менший термін;
приймати особисту участь у формуванні свого навчального плану;
мати велику свободу у виборі навчальних дисциплін;
мати можливість вибору викладачів, які забезпечують навчальний процес;
додатково мати можливість залучення в навчальний процес академічних консультантів (тьюторів).
Склад діагностичного комплексу включає банк контрольно-вимірювальних матеріалів і програмне забезпечення, що дозволяє виробляти генерацію індивідуальних квитків, обробку, зберігання та інтерпретацію результатів діагностики.
Базова вихідна інформація діагностичного комплексу дозволяє вирішити чотири найбільш пріоритетні завдання:
об’єктивну оцінку навчальних досягнень студентів;
оцінку результативності професійно-педагогічної діяльності в системі атестації викладачів;
атестацію та акредитацію освітньої установи на основі реальних рівнів навчання студентів;
оптимізацію контролю впровадження вимог державних стандартів до компетенції студентів за наслідками навчання.
“Ядром” діагностичного комплексу є банк завдань. За основу розроблюваних контрольно-вимірювальних матеріалів комплексу прийнята тестова технологія, яка довела свою спроможність при масових обстеженнях школярів. Тому у вищому навчальному закладі, з урахуванням умов кредитно-рейтингового навчання, за основу може бути прийнятий критеріально-орієнтований підхід, при якому рівень труднощів завдань орієнтований на державний освітній стандарт. Ступінь виконання тесту дозволяє оцінити рівень підготовленості студента щодо вимог робочих програм з конкретної дисципліни.
Педагогічний тест дозволяє оцінити, якою мірою студенти оволоділи необхідним навчальним матеріалом. При цьому знання не тільки відтворюються, але й мобілізуються в процесі виконання завдання вміння і навички.
Діагностика якості навчальних досягнень з використанням комплексу організована таким чином: протягом семестру проводяться вхідний, три рубіжних і підсумковий контроль (див. рис. 1). Кожен контроль охоплює 3-4 теми (модуля), пов’язаних між собою відповідно до структурно-логічної схеми, з використанням якої будується навчальна програма тієї чи іншої дисципліни. Підсумковий контроль включає перевірку знань за ключовими модулями дисципліни, кожний з яких представлений у тестовому завданні.
Процедура проведення діагностики студентів здійснюється за нормативами, близьким до процедури проведення ЗНО. Іспит проводиться одноразово на декількох факультетах у спеціально відведених аудиторіях за сформованими списками студентів (одночасно іспит складають близько п’ятисот студентів, тривалість – три години). У кожній аудиторії присутні незалежні спостерігачі з числа співробітників навчального відділу.
За допомогою програмного забезпечення формуються пакети індивідуальних квитків, які розкриваються спостерігачами в день іспиту в екзаменаційній аудиторії. Обробка екзаменаційних квитків проводиться в автоматизованому режимі за допомогою спеціального програмного продукту. Результати тестування у вигляді таблиць і гістограм передаються випусковим кафедрам в день іспиту, де остаточно обробляються з урахуванням рейтингу студента.
Відмінною особливістю створеного банку завдань є те, що вони переважно відкритого типу. Весь банк завдань з дисципліни (близько 600 завдань). У тести включалися тільки найбільш важливі, ключові елементи знань, умінь і навичок, що забезпечують виконання вимог державного стандарту з дисципліни.
При розробці тестових завдань враховувалося їх призначення для автоматизованої обробки, зокрема великі обмеження накладали вимоги до форми відповіді. Відповідь може включати цифри, літери, символи тощо.
До складу всіх тестів входять розрахункові задачі, в яких підібрані такі числові дані, якими легко оперувати, без громіздких обчислень. Для проведення арифметичних дій допускається наявність калькуляторів на іспиті.
Завдання можна виконати лише за умови застосування отриманих знань, умінь і навичок. Крім того, форма завдань дозволяє диференціювати відповідь студента.
Існують різні форми оцінки, починаючи від повного скасування відмітки і до сто бальною оціночної шкали. У той же час необхідно відзначити, що оцінка здійснюється в рамках існуючої чотирьох бальної системи оцінок, що значною мірою спрощує підсумкову оцінку студентів за результатом всього курсу.
Наприклад, оцінка проводиться за первинними балами. За кожне завдання студент може отримати 0,1 або 2 бали (по одному балу за кожне із підзавдань), максимально – 24 бали за екзаменаційний білет. Отримані бали підсумовуються, вважається сума правильно виконаних завдань, і за заданою шкалою бали переводяться в оцінку. Далі викладач співвідносить отриманий результат з рейтингом і виставляє студенту підсумкову оцінку.
Викладач аналізує матрицю результатів контролю та графіки якісної і кількісної успішності і на підставі цього становить судження про рівень засвоєння навчального матеріалу в цілому групою і кожним студентом зокрема. Отримані дані дозволяють педагогу об’єктивно відслідковувати результати навчання і вносити корективи у педагогічний процес.
У ході експерименту для коригування та відбору контрольно-вимірювальних матеріалів методами математичної статистики визначені кваліметричні характеристики завдань, які дозволяють оцінювати їх як інструмент вимірювання знань. За результатами реального розподілу частот обчислено низку статистичних показників, що характеризують якість тестів: мода, середнє арифметичне, дисперсія, стандартне відхилення, асиметрія, ексцес, надійність. Ці дані дозволили збалансувати екзаменаційні завдання по труднощі виконання.
Розроблена технологія успішно вписується як в асинхронну так і в традиційну системи навчання студентів. Об’єктивний контроль якості знань, оперативна обробка результатів та інтерпретація їх у зручному для користувача вигляді забезпечують зворотний зв’язок в освітньому процесі. За результатами діагностики здійснюються корекційні заходи, удосконалюються зміст, методи і форми організації, та управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів.
Використання розробленої технології дозволяє адекватно оцінити рівень підготовки фахівців, підвищити ефективність і якість навчання за рахунок активізації роботи викладачів та студентів, здійснювати індивідуальний підхід і вносити коригувальні заходи в програми і методики навчання. Є всі підстави для реалізації даного підходу оцінки якості знань у вищих навчальних закладах.