Методичні рекомендації для вивчення теми:

”Семіотика і синдроми основних уражень системи крові у дітей”.

I. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.

Досліджувана тема - одна з найбільш важливих, тому що кров є внутрішнім середовищем організму, що має велике значення в життєдіяльності всіх систем і органів. Захворювання кровотворної системи зустрічаються часто, особливо залізодефіцитна анемія, лейкоз, лімфогранулематоз і ін. Тому

уміння вчасно розпізнати основні симптоми і синдроми ураження кровотворної системи важливе для ранньої діагностики і своєчасної терапії гематологічних хворих.

II. ЦІЛІ НАВЧАННЯ.

Загальна мета: уміти визначити синдром ураження системи крові у дітей.

Для реалізації мети вам потрібно

УМІТИ:

КОНКРЕТНІ ЦІЛІ	ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ-УМІНЬ
1. Вибрати з даних анамнезу	1. Зібрати й оцінити анамнез
відомості,що відбивають наявність	(каф. пропедевтики внутрішніх
захворювання кровотворної сис-	хвороб, пропедевтики дитячих
теми в дитини.	хвороб).
2. Проводити об’єктивне обстеження	2. Оцінювати анатомо-фізіологиічні
дитини з захворюванням крові	особливості органів системи
й оцінювати отримані дані	крові у дорослих(каф. анамії, каф. фізіології,
	каф. пропедевтики внутрішніх хвороб).
3. Інтепретувати дані лабораторних і	3. Оцінювати дані лабораторних й
інструментальних методів	інструментальних методів дослід-
обстеження дитини з захво-	ження системи крові у дорослих
рюванням крові.	(каф.фізіології, каф.пропедевти-
	ки внутрішніх хвороб).
4.Виділити клінічні симптоми і визначити
синдром ураження системи крові у дитини.

Щоб з’ясувати, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань-умінь необхідному, пропонується виконати ряд завдань. Правільність рішення перевірте, зіставивши його з еталоном рішення.

Завдання без еталонів вирішуються самостійно, правильність їх рішення оцінюється на практичному занятті.

Завдання 1.

При зборі анамнезу у чоловіка 24 років, що страждає гемофілією, з’ясовано, що дане захворювання відзначалося у його дідуся і двоюрідного брата.

ПИТАННЯ: У якому розділі анамнезу потрібно відбити дані відомості?

А. Сімейний анамнез

В. Анамнез життя

С. Анамнез захворювання

D. Скарги

Е. У будь-якому з перераховаих

Завдання 2.

При об’єктивному дослідженні хворого С., 48 років, що страждає лейкозом, виявлене збільшення лімфатичних вузлів у декількох групах.

ПИТАННЯ: Укажіть розмір лімфовузлів у здорових дорослих:

А. До 1 см

В. До 1,5 см

С. До 2 см

D. До 0,5 см

Е. Величина лімфовузлів залежить від локалізації

Завдання 3.

У пацієнта С., 38 років виявлений при дослідженні периферичної крові ретикулоцитоз.

ПИТАННЯ: Назвіть нормальні розміри ретикулоцітов у перифериченій крові у дорослих?

А. 2-10%

В. 25-30%

С. 16-20%

D. 2-3%

Е. 10-15%

Інформацію, необхідну для формування знань-умінь, можна знайти в наступних підручниках:

1. Анатомія людини./Під ред. М.Р.Санина.-М.:Медицина, 1987.- С.272-289

2. Струков А.И., Сергєєв В.В. Патологічна анатомія.-М.:Медицина, 1985.-С.237

3. Патологічна фізіологія./За редакцією Н.Н.Зайко.-К. :Вища школа, 1985.-С.332-362

4. Физиология Г.И.Косицкого. М.:Медицина, 1985.-С.211-238

5. Пропедевтика внутрішніх хвороб./За редакцією В.Х.Василенко, А.П.Гребенева.-М.:Медицина, 1989.-С.425 469

Після засвоєння необхідних знань переходьте до вивчення наступних матеріалів:

1. Мазурин А.В., Воронцов И.М.. Пропедевтика дитячих хвороб.- М.:Медицина, 1985,- С.238-263

2. Усов И.Н., Чичко М.В., Астахова Л.Н. Практические навики педиат- ра.-Минск. Вища школа, 1983.-С.

3. Дорофеева Г.Д., Юлиш Е.И. із соавт. Методика безпосереднього дослідження дитини. -Донецк, 1998.-С.21 22, С.36-39

4. Лекції за курсом пропедевтичної педіатрії.

5. Граф логічної структури по даній темі.

6. Прохоров Е.В. і ін. Алгоритми практичних навиків по відході за хворими.- Донецьк, 1996.- С.10-11, С.17-19, С.64, 67-68

7. Павлова М.П. Руководство по гематологическим хворобах у дітей.- Мінськ: Вища школа.- 1988.-С.271

8. Бакркаган З.С. Геморрагические захворювання і синдроми.-М. :Медицина,1980.-С.335

9. Еренков В.А. Клиническое дослідження дитини.- Київ: Здоров’я, 1984.-С.115-148

10. Медицина дитинства. За ред. акад. П.С. Мощича, Київ, 1999, т.3, с. 595-740.

III. ЗМІСТ НАВЧАННЯ.

Граф логічної структури зазначений у додатку. Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності з досліджуваної теми:

Методика й особливості збору анамнезу у дітей з захворюваннями крові.

Методика об’єктивного дослідження дітей з захворюваннями системи крові.

Дані додаткових лабораторних і інструментальних методів дослідження дітей з захворюваннями крові.

Семіотика і синдроми ураження системи крові у дітей.

IV. ЦІЛЬОВІ НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ.

Для самоконтролю і самооцінки Вашої підготовленості до занять рекомендується виконати ряд завдань. Завдання без еталонів відповідей вирішуються самостійно, правильність їх рішення оцінюється на практичному занятті.

Завдання 1.

У відділення надійшов хлопчик 12 років зі скаргами на слабість, стомлюваність, часті головні боли, періодичні болі в животі, мимоволі виникаючи синці на шкірі.

ПИТАННЯ: Виберіть з даних анамнезу відомості, що характеризують ураження ситемы крові:

А. Мимоволі виникаючі синці на шкірі

В. Періодичні болі в животі

С. Часті головні білі

D. Слабість, стомлюваність

Е. Всі перераховані

Завдання 2.

При об’єктивному дослідженні дитини 8 років, що страждає лімфогранулемотозом, виявлені лімфовузли звичайних розмірів у 6 групах.

ПИТАННЯ: Як називається синдром, при якому пальпуються лімфовузли звичайних розмірів більш, ніж у 3 групах?

А. Мікрополіаденія

В. Лімфоаденопатія

С. Лімфаденіт

D. Лімфодегенеративний синдром

Е. Всі варіанти відповідей правильні

Завдання 3.

При дослідженні периферичної крові дитини 4 років виявлений рівень гемоглобіну 105 р/л, кількість еритроцитів - 3,4 Т/л.

ПИТАННЯ: Дайте характеристику даним показникам:

А. Анемія I ступеня

В. Анемія II ступеня

С. Анемія III ступеня

D. Вікова норма

Е. Для визначення ступеня анемії необхідно досліджувати рівень ретикулоцитів

Завдання 4.

У дитини М., 5 років діагностована гемофілія А

ПИТАННЯ: Який тип кровоточивості характерний для гемофілії?

А. Гематомний

В. Васкулітно-пурпурний

С. Петехиально-пятнистий

D. Змішаний

Е. Ангіоматозний

V. КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ.

На початку заняття викладач доводить актуальність теми, цілі заняття.

Потім проводиться тестовий контроль на вихідний рівень знань студентів.

Після написання і перевірки тестів студенти освоюють практині навички під час демонстрації викладачем методики обстеження дітей з захворюваннями крові. Потім кожна пара студентів курирує тематичного хворого: збирає анамнез, проводять об’єктивне обстеження дитини, призначає план обстеження, виявляє головні симптоми і синдроми ураження. Потім разом з викладачем проводиться клінічний розбір що курированих хворих. У розборі беруть участь усі студенти. Далі проводиться аналіз і підведення підсумків практичного заняття.

VI. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.

№	Етапи заняття	Час в хвилинах	Навчальні посібники	Місце проведення
1.	Перевірка домашнього завдання, тестовий контроль.	15	Тести, таблиці, аналізи	Учбова кімната
2.	Самостійна робота студентів: а) освоєння практичних навичок обстеження дитини; б) курація тематичних хворих; в) клінічний розбір хворих;	25 60 50		Палати Палати Палати
3.	Підведення підсумків.	10		Учбова кімната