- •Методичні рекомендації для самостійної роботи №1
- •Тема 1. Економічна теорія: предмет, методи і функції
- •Методичні рекомендації
- •Завдання
- •Література
- •Методичні рекомендації для самостійної роботи №2
- •Тема 2. Економічний розвиток: рушійні сили та фактори Питання
- •Завдання
- •Тема 3. Фактори, процес і результати виробництва
- •Література
- •Методичні рекомендації для самостійної роботи №4
- •Тема 4. Економічні системи суспільства Питання
- •Методичні рекомендації
- •Завдання
- •Література
- •Методичні рекомендації для самостійної роботи №5
- •Тема 5. Товарне виробництво. Товар і гроші
- •1.Форми вартості.
- •Завдання
- •Методичні рекомендації для самостійної роботи №6
- •Тема 6. Загальні основи ринку Питання
- •Завдання
- •Література
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи №7
- •Тема 7. Суб`єкти ринкової економіки Питання
- •Тема 8. Конкуренція і монополія. Теорія ринкових структур.
- •Форми монополій
- •Завдання
- •Література
- •Методичні рекомендації для самостійної роботи №9
- •Тема 9. Ринок факторів виробництва і розподіл доходів. Питання
- •Методичні рекомендації
- •Тема 10. Національна економіка та її показники.
- •К рива Лоуренса
- •Література
- •Методичні рекомендації для самостійної роботи №11.
- •Тема 11. Економічне зростання та його фактори. Економічні цикли. (2 години)
- •Методичні рекомендації
- •Завдання:
- •Література
- •Методичні рекомендації для самостійної роботи №12.
- •Тема 12. Державне регулювання економіки. (1 година)
- •Методичні рекомендації
- •Завдання
- •Література
- •Методичні рекомендації для самостійної роботи №13.
- •Тема 13. Міжнародна економіка.
- •Методичні рекомендації
- •Головні закономірності цього світу:
- •Завдання
- •Література
Завдання
1. Вивчити питання, користуючись даними рекомендаціями, підручниками й посібниками.
2. Дати письмову відповідь на питання:
Які методи використовує економічна наука?
Визначте, які з наведених тверджень належать до позитивних, а які до нормативних:
а) сьогодні найвища температура була 35 градусів;
б) минулого року загальний рівень цін зріс на 10 %;
в) торік інфляція суттєво знизила добробут населення, тож уряд має зменшити її рівень.
2.3. У чому полягає особливість економічної думки в Україні на початку XX ст.
Література
Доценко А.П., Оськіна В.В. Розвиток економічної думки в Україні. - К.: КДУ, 1992.
Загальна економічна теорія. Підруч. - Тернопіль: Астон, 1995.-Ч. І.-Гл. 2.-§6.
Економіка. Навч. посіб. для 10, 11 кл. / За ред. З.Г. Ватаманюка, С.М. Панчишина - К.: Либідь, 1999. - Тема 1. - § 2 - 4.
Мочерний С.В. Політична економія. Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - Тема 1. - С. 9 - 24.
Основи економічної теорії: політекономічний аспект. - 2-е вид. / За ред. Г.Н. Климко, В.П. Несторенко. - К.: Вища шк., Знання, 1997. - Розд. 42. - § 1, 2.
Основи економічної теорії. Підруч. / За ред. А.А. Чухна. - К.: Вищашк., 2001. - Розд. 1. - С. 14 - 20, 37 - 41.
7. Основи економічної теорії. Методичні рекомендації та конспективний виклад питань, визначених для самостійної ро боти студентів. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2001. - Тема 1. - Пит. 2.
Методичні рекомендації для самостійної роботи №2
Тема 2. Економічний розвиток: рушійні сили та фактори Питання
Економічні інтереси: сутність, види, взаємодія.
Взаємозв'язок потреб і споживання.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
При самостійному опрацюванні цих питань слід використовувати вказані джерела, де найповніше висвітлені дані питання.
Необхідно звернути увагу на такі моменти:
що таке економічні інтереси;
форми економічних інтересів відповідно до типів власності;
на що спрямовані економічні інтереси працівників та власників засобів виробництва;
форми колективних інтересів;
вплив економічних інтересів на соціально-економічний прогрес;
взаємозв'язок інтересів, потреб і споживання.
Питання 1. Економічні інтереси: сутність, види, взаємодія
Якщо людина усвідомила свої економічні потреби й прагне домогтися їх реалізації шляхом постановки конкретної мети, то такі потреби виявляються як економічні інтереси.
Економічні інтереси - усвідомлені економічні потреби окремих людей, трудових колективів, соціальних верств, груп і класів.
Економічні інтереси є також формою вияву різних типів та форм власності. Відповідно до їх кількості розрізняють типи і форми економічних інтересів. Так, існування трьох основних типів власності (приватної, колективної та державної) зумовлює існування приватних, колективних і суспільних інтересів.
Економічні інтереси реалізуються у господарській діяльності. Інтересом для найманого працівника є заробітна плата, для підприємця - прибуток, для банкіра - відсоток, для власника природних ресурсів - рента. Інтереси продавця та покупця перетинаються в ціні, але інтерес першого полягає в її підвищенні, а другого - у зниженні. Інтерес виробника виявляється у доході, який він одержує після реалізації свого продукту, а інтерес покупця - у самому продукті.
Уся сукупність потреб впливає на виробництво, зумовлюючи зміни у ньому, адже виробництво спрямоване на їх задоволення. Зміна потреб викликає зміни у виробництві. Але не лише потреби впливають на виробництво, виробництво водночас породжує нові потреби (скажімо, лише після появи у виробництві холодильника чи телевізора з'явилися потреби в них). Отже, потреби зумовлюють розширення виробництва і зміни в його змісті, а виробництво - розширення (зростання) потреб. Так відбувається економічний розвиток: потреби та виробництво "підштовхують" одне одного у своєму поступальному русі.
Оскільки у суспільстві постійно діє економічний закон безмежного зростання (підвищення) потреб людей, то і виробництво зростатиме нескінченно. Цим визначається роль потреб у виробництві.
Найважливішою характеристикою потреб є їх невтолимість і безмежність - незалежно від того, чи то особисті, чи колективні потреби. Потреби невтолимі тому, що не можна задовольнити їх усі відразу, а безмежні - бо з'являються усе нові й нові потреби, і так буде завжди, допоки існуватиме людство. Проте можливості у задоволенні безмежних потреб наштовхуються на обмеженість (рідкісність) ресурсів.
Оскільки економічні інтереси - найконкретніша форма вияву відносин економічної власності, то відповідно до існування у сучасній структурі таких відносин трьох основних типів власності (приватної, колективної, суспільної) виділяють індивідуальні (особисті), колективні та суспільні економічні інтереси.
Як і економічні потреби, вони мають історичний характер, історична форма та соціальна зумовленість економічних інтересів у кожному суспільстві визначаються відносинами виробництва, розподілу, обміну і споживання, які в свою чергу залежать від розвитку продуктивних сил.
Економічні інтереси, однак, не слід ототожнювати з потребами. Вони є самостійною економічною категорією.
Економічні інтереси, по-перше, знаходять свій вияв у поставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб; по-друге, завжди відбивають відповідний рівень і динаміку задоволення потреб.
Свої економічні потреби людина реалізує у виробництві, вступаючи в економічні відносини. Тому пізнати економічні інтереси, їх об'єкт можна лише через розкриття суб'єктів економічних відносин. Соціальним суб'єктом вираження економічного інтересу виступають індивід, сім'я, колектив, населення певного регіону, суспільства. Кінцевим об'єктом інтересу є результат (продукт, послуга, інформація) суспільного виробництва, що використовується для задоволення цієї потреби, з приводу якої й складаються конкретні відносини між людьми.
Отже, кожний суб'єкт економічних відносин є носієм конкретного інтересу. Скільки суб'єктів економічних відносин, стільки й економічних інтересів.
Структура економічних інтересів досить різна. Передусім виділяють виробничі інтереси, пов'язані з організацією виробництва, і невиробничі, пов'язані із задоволенням особистих потреб виробника та його потреб як члена суспільства.
За суб'єктами реалізації економічні інтереси класифікують на державні, групові та особисті.
Державний інтерес поділяють так:
інтереси господарювання, пов'язані з виконанням державного бюджету, системою оподаткування, забезпеченням надходження інвестицій в економіку, тарифним стимулюванням експорту тощо;
забезпечення інтересів управлінської системи як у галузевому, так і в територіальному аспекті;
здійснення інтересів самоконтролю та оптимізації суспільства.
Носіями групового (колективного) інтересу є виробники, споживачі, акціонери, фондова біржа тощо.
Вияви групового інтересу можуть бути різними: корпоративний інтерес підприємств, фірм, компаній, асоціацій суб'єктів господарської діяльності, трудових колективів.
При цьому економічний інтерес трудового колективу залежить від форми власності, оскільки на державних і приватних підприємствах він має різний зміст.
Особистий інтерес охоплює потреби, пов'язані з реалізацією певної форми власності, правом володіння та користування нею, управління, тримання доходів.
Економічні інтереси поділяють також за часовою ознакою {поточні, перспективні) і за об'єктивними рисами {майнові, фінансові, умов праці) тощо.
Отже, економічне та суспільне життя характеризується наявністю різних взаємопов'язаних та взаємодіючих інтересів, які утворюють єдину систему. Проте система економічних інтересів у кожному суспільстві суперечлива. Інтереси конкретних індивідів (підприємця і найманого працівника, продавця та покупця) або підприємств і фірм, що конкурують за випуск та реалізацію продукції, або підприємства й держави, приміром, щодо величини податку не завжди збігаються.
Досягти взаємодії інтересів дуже складно, але можливо.
Наприклад, у сфері виробництва підприємці та наймані працівники виступають як протилежні сторони економічних відносин (перші зацікавлені в економії заробітної плати, другі -в її збільшенні). Однак вони мають спільний інтерес щодо ефективної роботи цього підприємства (збуту продукції, отримання більшого прибутку), адже від кінцевого результату функціонування підприємства залежать як прибутки підприємців, так і соціальні вигоди працівників (збереження місця роботи, надбавки та премії до зарплати тощо).
Механізм узгодження інтересів у суспільстві визначається передусім сутністю існуючої економічної системи,
Питання 2. Взаємозв'язок потреб і споживання
Економічні інтереси більшості сучасних найманих працівників спрямовані на отримання предметів споживання та послуг, а інтереси власників засобів виробництва - на збільшення різних видів власності (цінних паперів, нерухомого майна, коштовних металів тощо). Тому засобом реалізації економічних інтересів працівників є отримання заробітної плати, а власників засобів виробництва - привласнення прибутків. Протягом останніх десятиліть у розвинених країнах світу з широким розповсюдженням акцій, впровадженням нових форм заробітної плати (наприклад, участі в прибутках) економічний інтерес деяких найкваліфікованіших працівників певною мірою реалізується в отриманні частини прибутку (у формі дивідендів). Засобом реалізації суспільних інтересів є збільшення національного доходу, державної власності на засоби виробництва та частки одержавленого національного доходу.
Економічні інтереси більшості найманих працівників є особистими інтересами (на відміну від приватних, які є формою вияву приватної трудової власності). Засіб реалізації особистих інтересів - це отримання доходу від реалізації створених товарів і послуг.
Економічні інтереси стають могутньою рушійною силою соціально-економічного прогресу, коли оптимально поєднуються особисті, колективні та суспільні інтереси. Таке поєднання необхідне на рівні окремого підприємства, галузі, держави. На рівні підприємства воно здійснюється через впровадження прогресивних форм заробітної плати, раціонального розподілу прибутку і стимулювання праці, розширення масштабів виробництва й відрахувань до державного бюджету тощо. Світова практика свідчить, що оптимальне поєднання колективних та суспільних інтересів відбувається тоді, коли до державного бюджету вилучається не більше 40 % прибутків.
Оптимальне поєднання економічних інтересів на рівні держави маємо тоді, коли отримані державою через механізм оподаткування кошти раціонально розподіляються на соціальні витрати (розвиток освіти, охорони здоров'я, захист навколишнього середовища, розвиток економіки, оборона та ін.).
З-поміж різних типів інтересів нині панують колективні, насамперед трудові колективні інтереси. Це зумовлено тим, що на підприємствах, де переважає колективна праця, створюються матеріальні і нематеріальні блага. При цьому мають оптимально поєднуватись особисті та колективні інтереси, кожен член трудового колективу має бути впевнений, що створений спільними зусиллями дохід підприємства, в тому числі частина прибутку, буде раціонально розподілений відповідно до кількості та якості праці.