- •2.1. Еволюція теорії організації
- •Еволюція теорії організації
- •Відображається в управлінських моделях
- •З метою вирішення назрілих проблем і потреб суспільства,
- •Зумовлених закономірностями і тенденціями його розвитку:
- •Матеріально-технологічної бази виробництва.
- •Середньостатистичного працівника як носія творчого потенціалу.
- •Економічного і соціального середовища.
- •Управлінської науки взагалі.
- •Підходи до характеристики розвитку теорії організації:
- •Характеризує організацію як систему і відображає розвиток управлінської думки від механістичного уявлення про організацію (закрите) до органічного цілісного (відкрите).
- •Визначає
- •Природу організації
- •В напрямі
- •Від раціонального
- •До соціального.
- •2.2. Основоположні ідеї теорії організації
- •Теорії X:
- •Теорія у:
- •2.4. Моделі теорії організації
- •Інституційна модель:
- •Системна модель:
Лекція
2.
1.1.
Еволюція теорії організації.
1.2.
Основоположні ідеї теорії організації.
1.3.
Сучасна теорія організації.
1.4.
Моделі теорії організації.
Матеріали
для самостійного опрацювання з теми
2.
1.1.
Тектологічна методологія О.О.Богданова.
1.2.
Вчення В.І.Вернадського
про
біосферу та ноосферу.
♦ управлінської науки взагалі.
2.1. Еволюція теорії організації
Еволюція теорії організації
Відображається в управлінських моделях
З метою вирішення назрілих проблем і потреб суспільства,
Зумовлених закономірностями і тенденціями його розвитку:
Матеріально-технологічної бази виробництва.
Середньостатистичного працівника як носія творчого потенціалу.
Економічного і соціального середовища.
Управлінської науки взагалі.
Підходи до характеристики розвитку теорії організації:
Характеризує організацію як систему і відображає розвиток управлінської думки від механістичного уявлення про організацію (закрите) до органічного цілісного (відкрите).
Визначає
Природу організації
В напрямі
Від раціонального
До соціального.
Перший
етап (1900-1930 рр.):
ера
"закритих систем і раціонального
індивіда"
(М.Вебер,
А.Файоль, Ф.Тейлор):
організаційно-технічні
удосконалення системи шляхом підвищення
ефективності внутрішніх функцій
організації.
Другий
етап (1930—1960
рр.):
ера
"закритих систем і соціального
індивіда"
(Е.Мейо,
Д.Макгрегор, Ч.Барнард):
управління
закритими системами, спираючись на
внутрішні відносини і неекономічну
мотивацію.
працівників
Третій
етап (1960—1975
рр.):
період
"відкритих систем і раціонального
індивіда"
(А.Чандлер,
П.Лоуренс, Дж. Лорш):
розгляд
організації як складової частини
системи
вищого
рівня, повернення до механістичних
уявлень про
людину.
Четвертий
етап (з
1975 р.):
період
"відкритих систем і соціального
індивіда"
(Дж.Марч,
Р.Сайерт, Г.Саймон ):
повернення до
"соціального мислення",
але в межах
відкритих систем.
Створення
загального підходу
до основних
наукових переконань
на базі наявних
у менеджменті, економіці,
соціології та
інших науках наукових бачень
та
подальше просування в дослідженнях.
Формування
триступеневої
схеми розвитку.
Виділення
своєї локальної сфери дослідження
частини організації та її розвитку.
1-й рівень |
2-й рівень |
3-й рівень |
Створення локальної сфери дослідження та наближення теорії організації до рівня розвитку економіки, психології та інших суміжних наук. |
Об'єднання зусиль суміжних наук щодо системного розвитку організації. |
Виокремлення з суміжних наук та розвиток власного предмета дослідження. |
|
Збирання фактів,
явищ, прогнозів,
тенденцій,
історичних і фольклорних відомостей,
легенд і міфів про існування
або функціонування
організацій,
про
особливості організації.
Узагальнення
теоретичних розробок та практичних
результатів, застосування окремих
положень теорії організації, накопичення
статистичних даних.
Систематизація
інформації та складання типології (за
часом, ефективністю, характером
організаційних відносин,
сферою діяльності).
Практична
апробація
розроблених
теорій і методик.
Створення
понятійного
апарату
(категорії,
терміни,
їх взаємозв'язок).
Залучення
наукового доробку
інших наук
для повнішого
розуміння
своїх власних
проблем.
Пошук
залежностей між параметрами та
категоріями,формулювання законів і
закономірностей (норми керованості
персоналом залежно від характеру
діяльності, закон розвитку).