Перебігу

МТД в умовах навчання

Ініціативна словесна творчість

Відбувається переважно за ініці­ативою вихователя. Орієнтована на кінцевий результат. Обов'яз­кове дотримання літературно-мовленнєвих норм. Багато варіантність творчого рі­шення. Логіка заняття передбачає послідовність етапів ТП. Вихова­тель виконує функцію організато­ра, коректора, режисера

Завжди відбувається за ініціати­вою дитини. Орієнтована на сам процес.

Самостійно переносить у творчість одержані раніше знання, вміння, навички. Одномоментна імпрові­зація, часто без повтору, Можлива відсутність окремих етапів ТГГ. Без прохання дитини про допомогу ви­хователь не втручається у ТП

На підставі поєднання мовленнєвотворчої діяльності з різними видами художньої творчості, до склад^яких вона входить, виділяємо образотворчо-мовленнєву, театрально-мовленнєву та музично-мовлен­нєву діяльності. Кожному виду притаманні певні форми перебігу та типи зв'язних висловлювань.

Нарешті вагомою підставою для виокремлення типів мовленнєво­творчої діяльності є її адресна спрямованість. На цій основі розрізняємо моногру як гру для себе та презентацію свого доробку, продукту своєї творчості глядачам і слухачам.

78

В умовах організованого навчання ініціатором майже завжди є ви­хователь, який заздалегідь планує заняття, тему, навчальні завдання. Діти підкоряються пропозиції «Давайте придумаємо...», завдяки май­стерності, зацікавленості вихователя включаються у творчий процес. У ініціативній творчості дитина вільна і звертається до творчої діяль­ності лише тоді, коли насправді відчуває потребу творити.

Завдання заняття майже завжди зорієнтовані на кінцевий результат— скласти оповідання на тему, розповідь за картиною, казку за набором

79

Методика навчання дітей зв'язного мовлення

іграшок тощо. І вся попередня робота на занятті та до нього налашто­вана на підготовку дітей до створення творчого продукту (орієнтування в певній темі, актуалізація словника, граматичні вправи, естетично-емоційне збудження). Причому вихователь у здійсненні керівництва творчою діяльністю дітей прагне привести складені дітьми твори у відповідність до літературно-мовленнєвих норм. Саме цим пояснюється його активне втручання в дитячу розповідь: вказівки, навідні запитан­ня, пропозиція кількох варіантів, тактовні виправлення, доповнення, підказки тощо.

В ініціативній творчості дитина зосереджена переважно на самому творчому процесі, у якому вона—головна особа, її цікавить сюжет, літе­ратурна чи ігрова інтрига, результат подій, які вона собі уявляє. Дитина діє самостійно, і будь-яке втручання вихователя з метою вдосконалити результат може загальмувати творчий процес, а то й зупинити його. У власну творчість дошкільник переносить здобуті раніше знання, умін­ня, навички, він творить так, як може, як у нього виходить. Що вищий рівень підготовленості, обізнаності дитини, то якіснішою, яскравішою й оригінальнішою буде її спонтанна творча діяльність.

У ході заняття вихователь намагається розгорнути всі структурні частини творчого процесу: зародження задуму, первинний пошук засо­бів розв'язання творчого завдання, реалізація задуму, оцінка творчого продукту, зіставлення його із задумом. На кожному етапі він прагне продемонструвати дітям різноманітні варіанти вирішення творчого завдання, різні способи збагачення творчого процесу.

В ініціативній творчості структура творчого процесу може порушу­ватися, адже вільна діяльність дитини імпульсивна, подібна грі, вона не завжди закінчується певним результатом. Якщо на занятті діти мають можливість почути кілька складених товаришами розповідей, які ви­хователь може зафіксувати (на диктофоні, магнітофоні, чи на аркуші), то мовленнєвотворчі дії дошкільника в його самостійній діяльності зафіксувати буває дуже тяжко. До речі, поза контекстом ці записи часто не мають сенсу, адже вони пов'язувалися з ігровими, образотворчими, конструктивними діями, у яких виокремити «чисте мовлення» часто буває неможливо. Отже, як бачимо, умови перебігу творчого процесу суттєво впливають на його зміст і якісний рівень.

Залежно від умов, за яких відбувається мовленнєвотворча діяль­ність, вона може виступати в різних формах (схема 6).

Як бачимо зі схеми, ініціативна мовленнєвотворча діяльність за­ймає більше місця в житті дитини, ніж у ситуаціях регламентованого

80

Стимулювання словесної творчості та навчання... навчання. Це не випадково, адже цей вид творчості є природним для дитини, важливим засобом самовираження, самореалізації, який ви-, являється у різних видах дитячої діяльності: у сюжетно-рольовій грі — через сюжетоскладання, казкові, ігрові діалоги, сценарії; у пізна­вальній діяльності — через вислови-міркування, вислови-пояснення, вислови-запитання, головна мета яких упорядкувати, систематизувати власні уявлення про довкілля, пояснити самому собі невідповідності, незрозумілості, проблеми, з якими постійно стикається дитина; в об­разотворчій, музичній, конструктивній, театральній діяльності — через акомпанемент дій, їхній коментар, словесне малювання; у спілкуванні з однолітками І дорослими — через самопрезентацію і фантазування; і, нарешті, в художньо-мовленнєвій діяльності — через складання за власною ініціативою казок, оповідань, віршів, а також мовні ігри (дражнилки, лічилки, скоромовки, загадки, заклички тощо). Ініціативна мовленнєвотворча діяльність базується на досягненнях, знаннях дитини, які вона здобула в процесі навчання.

Схема 6

81

Колективні етюди

Загадки, лічилки, заклички

Ситуації регламентованої СТ

Створені інди­відуальні казки, оповідання

Вислів-пропози-ція (задум)

Вислів-мІркування

Пізнавальна діяль­ність (міркування, пояснення)

Ініціативна СТ

Мовні ігри (драж­нилки, ЛІЧИЛКИ, заклички, загадки)

Спілкування (самопрезен-тація, фантазування)

Організовані та спонтанні форми мовленнєвотворчої

Методика навчання дітей зв'язного мовлення

У ситуаціях регламентованої мовленнєвотворчої діяльності осно­вними організаційними формами є мовленнєве заняття, а також за­няття з ознайомлення дітей з художньою літературою, деякі види мовленнєвих ігор. Під керівництвом вихователя діти вправляються у складанні римовок, художньому аналізі та творчій контамінації малих форм фольклору, створенні колективних етюдів, індивідуальних казок, оповідань. Наведемо приклад такого заняття.

ТЕМА. СКЛАДАННЯ КАЗКОВОЇ ІСТОРІЇ ПРО ДИВОВИЖНУ СИЛУ ДОБРОТИ.

Загальна мета; через стимульні лексико-граматичні та логічні вправи підготувати дітей до самостійного складання творчої розповіді за опорними словами; розвивати творчу уяву, здатність до багатоваріант­ного розв'язання проблемного завдання; формувати зв'язність, логічну послідовність самостійного висловлювання дитини.

Матеріал: ластик, ґудзик, скріпка, набір предметних карток (су­ниця, ґудзик, відро, машина, пташка, пиріг, кишеня, кіт, їжак), аркуші паперу, олівці

Організаційні процедури: у цього заняття два важливих моменти — етична бесіда та складання творчої розповіді. Щоб складена дітьми казка носила певний моральний зміст, етична бесіда повинна пере­дувати творчій розповіді. Лексичні вправи в першій частині заняття дають змогу актуалізувати потрібний словник для виконання творчого завдання.

ХІД ЗАНЯТТЯ

На початку заняття вихователь пропонує дітям визначити, як вони розуміють вислів: «Я собою задоволений», «Я пишаюся собою», коли людина може так про себе сказати. Просить пригадати, як наше тіло виражає такий стан, якими способами. Пропонує показати позою, жестами, мімікою такий стан (плечі розгорнути, голову підняти, на обличчі усмішка). Аналогічно діти демонструють протилежний стан пригніченості, переживання, сорому, обговорюють ситуації, коли такі відчуття трапляються. Вихователь робить висновок, що від гарних вчинків людина наче стає більшою, а погані — роблять її навіть зовні меншою.

Вихователь пропонує дітям послухати вірш:

82

Стимулювання словесної творчості та навчання,.

Один дуже крихітний хлопчик

Для такої ж крихітної пташки

На крихітному блюдечку

Приніс смачну, запашну крихітку.

Пташка йому подякувала,

Так вона йому подякувала,

Щиро-щиро подякувала,

І хлопчик трішки виріс.

Обговорення запитання: «Чому від подяки пташки хлопчик трішки підріс?»

Лексико-граматичні вправи, добір синонімів до слова «крихітний», який менший за скріпку, ластик, ґудзик на сорочці; добір порівнянь до названих слів-синонІмів; складання речень про можливості дій такого крихітного хлопчика.

• Підготовка до творчої розповіді — проектування сюжету за допо­ могою запитань вихователя: як могло так статися, що хлопчик зробився таким маленьким? Можливо, він вчинив щось погане? Що могло ста­ тися? Як тепер повернути йому справжній вигляд? Які добрі вчинки він міг зробити? Чи допомогло це хлопчику повернути свій зріст? Що хлопчик зрозумів у своєму житті? Який корисний, хоч і складний урок він виніс?

• Колективне сюжетоскладання за опорними словами у вигляді предметних карток: вихователь їх послідовно відкриває перед дітьми, спрямовуючи розвивати сюжет відповідно до опорних слів.

• Малювання дітьми ілюстрацій до окремих епізодів створеного сюжету. Відтворення казки за малюнками. Складання книжки-роз- кладанки.

• Загальний етичний висновок вихователь робить разом із дітьми. Мовленнєвотворча діяльність використовується і в інших видах

занять (інтелектуальних, художніх, екологічних) у вигляді висловів-міркувань, висловів-пропозипій, у побудові яких дитина виявляє свою творчість, рівень мовленнєвої компетентності.

Залежно від способу організації мовпенпєвоггворч& діяльність дітей розділяється на індивідуальну, групову і колективну. Ми вважаємо, що прямої залежності між умовами перебігу творчого процесу і способа­ми організації діяльності немає, ініціативна словесна творчість може відбуватися в усіх трьох формах, і в навчальній діяльності вихователь

Методика навчання дітей зв'язного мовлення

також використовує різноманітні форми організації дітей залежно від завдань заняття і рівня підготовленості дітей до творчої діяльності. Типи мовленнєвотворчих дій за способами організації відбито в таблиці 2. Охарактеризуємо малюнок. Індивідуальна спонтанна творчість — це майже завжди моногра, незалежно від змісту і характеру діяльності, за винятком мовленнєвотворчої діяльності, коли вона має естетичний мотив (С.Л.Рубінштейн). Дитина може обирати різні засоби реалізації свого задуму (дії з іграшками, малювання, ліплення, конструювання, танець з підспівуванням), її активність спонукається ігровим моти­вом, у результаті якого породжується ігровий або художній сюжет, що відбивається пізніше в певних діях (режисерській грі з іграшками, малюванні, створенні книжки-розкладанки тощо). Часто буває так, що в ініціативній творчій діяльності мовлення виконує не головну, а допоміжну функцію (акомпанує образотворенню, супроводжує будову якоїсь споруди тощо), мовлення гармонійно входить до складу макро-діяльностІ дитини, у якій вона відокремлюється, відчужується від інших, занурюється у світ фантазій. Така індивідуальна творчість має безперечну цінність для розвитку творчої уяви, образного і логічного мислення, емоційно-чуттєвої сфери дошкільника. Величезною мірою саме від багатства, оригінальності, змістовності мовленнєвої творчості залежить рівень ігрової, художньої діяльності дитини.

Таблиця 2 Типи мовленнєвотворчої діяльності за способами організації

Способи орга-	Типи індиві-	Типи групової	Типи колектив-
нізації	дуальної МТД	МТД	ної МТД
В організовано-	Словесне	Розповідь	Колективні етю-
му навчанні	малювання,	командами,	ди, ілюстрації до
	коментар зо-	сюжето скла-	зв'язного вислов-
	браженого,	дання	лювання (синте-
	Індивідуально-		тичний колаж)
	го, складання
	розповіді
В ініціативній	Моногра, само-	Ігрові діа-	Створення сцена-
творчості	презентація,	логи — мовні	рію, сюжетоскла-
	акомпанемент	ігри (дитячий	дання
	дп	фольклор)

Стимулювання словесної творчості та навчання...

Г.О.Люблінською і З.О.Ганьковою проведено дослідження, де автори визначили дві різні форми мовлення, якими користується дошкільник під час своєї індивідуальної ініціативної мовленнєвотворчої діяльності. Першу — дослідники умовно назвали мовлення-гра. Вона характеризу­ється розгорнутою розповідною формою. «Дитина говорить довгими, більш-менш правильно побудованими реченнями. Мовлення її виразне й емоційне. Дитина говорить про те, що робить, доповнюючи і збагачу­ючи мовленням свою діяльність, її мовлення цілком можна визначити як «акомпанемент дії», — переконаний Л.С.Виготський.

Наведемо приклад такого мовлення — Рая (6 р.) розставляє фігурки дітей, що катаються на ковзанах, лижах, санчатах на фоні зимового саду: «Цей тут катається... Он він куди поїхав. Тепер назад..., а цей так... він його доганяє, а цей швидко поїхав та ніяк його не наздогнати... А діти тут на санчатах з гори катаються, а ще ці до них причепилися, а ця ді­вчинка іде з санчатами, а вони їй кричать: «Бережись, геть з дороги!». Раптом бух у сніг...».

Виникнення другої автори пов'язують із процесом виконання склад­ніших завдань. Вона складається з коротких, незавершених речень або навіть окремих слів, у яких дитина висловлює своє здивування, неро­зуміння чи будь-яке прийняте рішення. Цю форму вчені визначають, як мовлення-питання, мовлення-твердження, мовлення-пояснення. Ми характеризуємо її як «штрих-мовлення», оскільки вона не має розповідного характеру й емоційної виразності, коротка і згорнута за структурою, проблемна за своїм характером. Спрямовуючи свої дії на розкриття потрібних зв'язків, діти виявляють їх у запитаннях і репліках, якими супроводжують свої дії.

Під впливом будь-яких вражень дитина складає казку чи оповіда­ння, розповідає її одноліткам, батькам, вихователям, а нерідко робить спроби зафіксувати текст самостійно. У такому разі словесна творчість виступає в «чистому вигляді» як самодостатня діяльність. Наприклад, шестирічній Каті подобається грати «в письменника», вона складає численні казки, оповідання, завжди прагне зафіксувати їх, малює до них Ілюстрації, збирає свої твори в окрему папку. Маша почала писати книгу з анатомії, у якій прагне відбити власні уявлення про будову, за­кони розвитку людського організму, а також правила здорового способу життя. Таких дітей, як Катя, Маша, небагато, але їхня індивідуальна творчість — свідчення стійкого Інтересу до літературно-мовленнєвої

84

85

^Летодика навчання дітей зв'язного мовлення

діяльності, високого рівня мовленнєвотворчих здібностей. Розповіді, складені такими дітьми, є взірцем для інших, взірцем, що подобається і є доступним для наслідування і творчої переробки одноліткам. За бажанням дітей в ініціативній мовленнєвотворчій діяльності стихійно утворюються невеличкі творчі групи. Це може бути ігровий, музично-ритмічний, театральний, рідше образотворчий дует, який об'єднує дітей спільним сюжетом, образами, спільними переживаннями у процесі спі­вавторства, спілкуванням навколо певної теми. Водночас, як відмічають учені, навіть у спільній грі діалог між дітьми є, по суті, монологізова-ною формою мовлення, монологічним діалогом (за В.А.Бухбіндером). Діти розігрують спільний сюжет, у якому, однак, кожен із дітей оперує своїми образами, уявленнями, кожен будує свій монолог за загальною сюжетною лінією, а діалог допомагає кожному з учасників отримати те, чого йому браку.

У старших дошкільників один із улюблених видів гри — театраліза­ція, коли вони організують за своєю ініціативою колективну гру в театр. її важливим етапом є сюжетоскладання, у якому діти привчаються під­коряти власну ідею загальній, не відходити від основної сюжетної лінії, виявляти ініціативу в її вдосконаленні. За спільно складеним сюжетом діти готують вистави, розігрують сюжетні сцени. В ініціативній колек­тивній творчості діти мимовільно вчаться одне в одного мовленнєвим умінням і водночас заряджаються творчим натхненням, чому сприяє особлива емоційна атмосфера.

У процесі навчання вихователі також використовують різні способи організації дітей, але на певних етапах навчання. Так, індивідуальній творчій діяльності на занятті обов'язково повинна передувати колек­тивна творчість, у ході якої дитина поступово здобуває потрібні для творчості вміння і навички в найсприятливішій для цього ситуації. Адже колективне творення, спрямоване і кероване вихователем, завжди закінчується успішно, що приносить дітям особливе задоволення, віру у свої можливості та бажання повернутися до цієї діяльності ще не раз. Як ми вже зазначали, у процесі колективної творчості діти мимоволі, залюбки й успішно вчаться одне в одного, переймаючи найрезультатив­ніші засоби дії. Ця форма організації цінна також багатоваріантністю вирішення творчого завдання, що позитивно впливає на розвиток швидкості, гнучкості й оригінальності мислення дошкільників.

Поступово вихователь починає використовувати групову (дует,

86

Стимулювання словесної творчості та навчання...

тріо) форму організації, наприклад, складання розповіді командами. Вихователь доручає дитині обрати собі товаришів для спільної розпо­віді, наприклад за картиною, набором іграшок тощо. Утворена група розповідачів домовляється, хто за ким, про що, як складатиме розпо­відь. Причому кожен член команди уважно слухає свого товариша, доповнює його, підтримує у разі виникнення труднощів. Групова мовленнєвотворча діяльність є переходом до індивідуальної, коли всі діти отримують загальне завдання, всім пропонується загальна тема, а, можливо, діти самостійно обирають тему свого твору, але вони індивідуально виконують завдання і далі презентують його всій групі дітей.

Про значення індивідуальної творчості на занятті й подальшого включення складених дітьми творів у колективний художній аналіз свідчить дослідження Г.М.Кудіної і З.М.Новлянської. Автори зазна­чають, що цінним є саме поєднання індивідуального і колективного етапу мовленнєвотворчої діяльності на занятті. Складений дитиною твір презентується всій групі, яка стає його цінувальником, критиком, співавтором, що, безперечно, впливає на підвищення якості індивідуаль­ної мовленнєвої діяльності, адже поступово у процесі навчання кожен із дітей тимчасово перебуває у ролі автора, критика і слухача. Отже, використання різних способів організації мовленнсвотворчої діяльності дітей у процесі навчання сприяє підвищенню її якості.

Контрольні запитання.

1. Як ви розумієте роль словесної творчості в дошкільному віці?

2. Визначіть структурні компоненти словесної творчості.

3. Зіставте поняття мовленнєвотворча діяльність, словесна твор­ чість, творча розповідь.

4. Класифікуйте види мовленнєвотворчої діяльності дошкільнят.

5. Порівняйте ініціативну та організовану мовленнєвотворчу ді­ яльність дітей.

6. Яка роль уяви та художньо-естетичного сприймання в розвитку словесної творчості?

7. Визначить принципи організації занять з навчання творчого роз­ повідання.

8. Назвіть чинники стимулювання словесної творчості в дошкіль­ ному віці.

9. Види занять з навчання творчого розповідання.

87

4

Методика навчання дітей зв'язного мовлення

10. Які способи збереження продуктів дитячої словесної творчості ви знаєте?

11. Які функції виконує дитяча словесна творчість?

Система оцінювання досягнень: повні і правильні відповіді на за­питання №№ 1, 2, 5, 6, 7, 8, 9, 11 — максимально 4 бали за кожну від­повідь; змістовні відповіді на запитання №№ 3, 4 ,6, 10 з визначенням власної позиції— максимально 6 балів.

Репродуктивні і творчі завдання.

1. Розробити конспект заняття зі складання творчої розповіді на тему «Чарівний ґудзик».

2. Підготувати картки з різними видами моделей для складання творчої розповіді на тему «Подарунок».

3. Виготовити ігрове поле для сюжетоскладання за віршем А.Варто «Ведмедик».

4. Розробити три сюжетні лінії до теми «Як я перестав боятися» для подальшого складання з дітьми творчої розповіді.

5. Розробити сценарій за текстом казки М.Коцюбинського «Про двох цапків».

Система оцінювання досягнень: виконання завдань № 2, 3, 4 -максимально 3 бали; розробка плану-конспекту (завдання № 1), з подальшою імітацією — максимально 5 балів; розробка сценарію за текстом казки —максимально 6 балів.

розділ

КОНСПЕКТИ ЗАНЯТЬ

ЯК ГОРОБЧИК З ВЕСНОЮ ЗУСТРІЧАВСЯ

Доброго дня, любі друзі! Нещодавно ми познайомилися з одним до­питливим та спостережливим горобчиком. Це — молоденький горобчик, який народився на початку літа, пережив холодну осінь, голодну зиму, а весни ще ніколи не зустрічав. Саме він, наш маленький приятель, допо­міг нам не тільки дізнатися про весняні зміни у природі, а й відчути їх серцем, подивитися навкруги навіть на знайомі речі його здивованими, захопленими очима.

Давайте візьмемо в долоньки цього дивного горобчика, пустимо його у своє серце й, поглянувши навколо, замилуймося весною, А я додам до цього красиве художнє слово: вірші, оповідання, казки, заклички, щоб допомогти вам висловити свої враження та почуття. Перше диво — неодягнена весна

Старі люди кажуть, що Весна починається зі Стрітення, коли вперше вона показує старій Зимі свою молоду силу. Можливо, що І так. По­слухаймо, що розповів нам про це поет Володимир Орлов.

Весняна казка У зими гостей нема В крижаній твердині. Замикається сама В найміцнішіх стінах.

89

Конспекти занять

Як горобчик з весною зустрічався

Тут вітриська навісні, Тут замки потрійні, Бо коштовності весни Є у кожній скрині. В скрині спить Весняний грім І веселка поруч з ним. Хмари -— ланцюжками, Дощик торочками. Тут ховає від усіх Величезні скрині. І лежать на скринях тих Наморозь та іній. Срібла й золота нема Інша це скарбниця. Заховала тут зима Дощик, блискавицю. Сниться їй, що назавжди Сонце полонила, Притягла його сюди В скриню зачинила. В сніговій перині Спить зима на скрині. І радіє уві сні, І волає в хащі: — Скарбу капосній весні Не віддам нізащо!

Але марні сни зими —

; Строк її минає.

Вже прокинулись громи — Гуркіт їх лунає. Вітерець духмяний мчить Небо чистить млисте. І не можна зачинить Сонце променисте!

— Друзі, ви добре запам'ятали, які коштовності Весни ховає Зима у своїх снігових скринях? Обов'язково всі до одної треба визволити, адже інакше Весна не зможе бути справжньою та дужою, щоб подолати Зиму. Намалюйте або напишіть назви всіх весняних скарбів.

90

Діти малюють та підписують слова-назви: дощикові торочки, блискавиця, грім, струмочки, веселка, ланцюжки хмарок, легкий вітрець, а ще бруньки, бурульки та веселе гаряче сонечко.

— Як чудово, що ми з вами допомогли Весні перемогти Зиму! Давайте разом порадіємо, помилуймося тим, що принесла Весна на землю. Я починатиму, а ви продовжуйте.

Небо навесні зовсім не таке, як узимку. Воно... (чисте, бла­китне, високе), наче... Важелезні хмари висіли сірим мішком, а тепер легкі хмарки поспішають, як... Вони... (білі, пухнасті, легкі), схожі на... А сонечко, яке взимку було таким... (сумним, холодним, сірим), тепер стало таким... (яскравим, гарячим, лагідним), що все навкруги стає... (святковим, веселим, радісним, приємним). Пташки радісно... (цвірінькають, перелітають з гілочки на гілочки, буду­ють гніздечка).

— ЗавмрІть! Прислухайтесь! Бачите: горобчик розмовляє з крижа­ ними бурульками. Цікаво, про що? («Бурульки» М.Пляцковський.)

«Гей, крижані бурульки, від чого ви плачете? — спитав допитливий Горобчик, в якого був чудовий весняний настрій.

- Ми плачемо від страху, — відповіли бурульки. — А чого ви боїтеся?

- Е-ге-ге, — зітхнули маленькі крижинки. — Адже якщо ми зі­ рвемося з даху, ми обов'язково розіб'ємося...

Горобчик почухав дзьобиком під крильцем і порадив:

— Вчіться літати — тоді все буде гаразд! Поцвірінькав — та ви­ пурхнув. Легко йому радити. Тільки хіба крижані бурульки можуть навчитися літати?

А якщо б вони і справді літали, тоді б зачіпляли одна одну, от би дзвін стояв у небі! Тоді б над дахами, над деревами, над полями та лісами лунала б весела крижана пісенька!»

• Який нерозумний Горобчик! Таке порадив весняним бурулькам! А бурульок таки шкода. Вони хоч і весняні друзі, а постійно плачуть та сумують. Намалюйте, діти, якими ви уявили собі бурульки, що плачуть під дахом будиночка.

• Давайте придумаємо, як допомогти бурулькам стати веселими. Гадаю: треба навчити їх відповідати нерозумним горобчикам. Можли­ во, Весна доручила бурулькам дуже відповідальну справу; заплести кришталевим мереживом кожен дах, кожну велику гілку, щоб від сходу до заходу вони виблискували та іскрилися на сонці. Тоді кожен день люди сприйматимуть як свято. А можливо, саме вони, маленькі льодяні бурульки, крапелька за крапелькою наповнюють струмочки весняною

91

Конспекти занять

Як горобчик з весною зустрічався

водою, роблять їх сильними, швидкими, голосними, щоб усе навколо швидко зрозуміло, що прийшла весна?!

Вихователь, використовуючи прийом сполученого мовлення (він починає фразу, а дитина Ті продовжує), може запропонувати дітям придумати та розіграти діалог між горобчиком та бурульками, на­приклад, такий:

Горобчик. Бурульки, бурульки, вам не нудно... (висіти під дахом, такати)! Хочете я навчу вас...

Бурульки. Ні, Горобчику, у тебе своя справа — ... (цвірінькати, весну-красну прославляти), а в нас своя. Нам Весна доручила... (кожен дах кришталем прикрасити, щоб блищав, як у свято).

• Послухаємо, які голоси у неодягненої Весни?

• Що говорить бурулька калюжі? (Крап! Крап!)

- Що говорять краплини, коли падають на підвіконня? (Ламі Пак!)

• Що говорить струмочок канаві? (Склянь-склінь-склінь.)

• Що говорить брунька, коли розкривається, темній ночі? (Глак!)

• Що говорить тоненька крижана плівка на калюжі чобітку? (Скр- скр-скр.)

Що говорить ще по-зимовому холодний вітер трубі та деревам? (Гу-у-у-гу.)

— Що співають синички? (Зінь-цінь-сінь.)

~ Ви чуєте, як весь світ радіє весні, як чекає тепла? Ви відчу­ваєте це?

З давніх-давен люди — від малого до старого закликали весну, спі­вали закличних пісень, хороводи водили. Ставайте й ви, любі діти, у коло, будемо весну закликати, шоб скоріше розцвіло все навколо!

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко,

На весняні квіточки,

На маленькі діточки!

Ластівки-ластІвки,

Ой, вітре, вітроньку,

Візьміть собі веснівки,

Прижени хмароньку,

Нате вам камінці,

Полий теплим дощиком,

Дайте мені рум'янці.

92

Покрий землю килимком.

Дівчатка-гороб'ята, радьмося

Та виходьмо на травицю, граймося!

Та виходьмо на травицю в добрий час.

Нема таких співаночок, як у нас.

- Ми навіть не помітимо, як станеться дивне диво: просто одного ранку прокинемося, а все навколо — молоде й зелене. Друге диво — весна грайлива та квітуча

Якою радісною стала природа! Дзвінкою, яскравою, ошатною, молодою! Цей настрій відчувається в усіх творах про квітучу весну. Прислухайтесь до поезій Олександра Олеся! Веснянка

А вже красне сонечко

Припекло, припекло,

Ясно-щире золото

Розлило, розлило.

Засиніли проліски

У ліску, у ліску...

Швидко буде земленька

Вся в вінку, вся в вінку.

На вулиці струмені Воркотять, воркотять Журавлі курлюкають Та летять, та летять. Ой, сонечку-батечку, Догоди, догоди! А ти, земле-матінко, Уроди, уроди!

— Любі друзі, ми із Джмеликом хочемо відкрити весняний вер­ нісаж, в якому будуть представлені ваші малюнки. Сподіваємося, що малюнки за змістом верлібрів, будуть такими ж радісними, яскравими, як і сама весна.

• Щасливе те дерево, що гніздечко має...

• Ластівки добудували нашу хату, Тепер вона весела...

— Поети, письменники, художники мають дивну вдачу: вони бачать світ не тільки очима, як і чують не тільки те, що можна почути... З будь- яких весняних картин — жайвіра в небі, грайливого коника, веселки, бджілки над квіткою, —• вони створюють чарівну казку.

93

Конспекти занять

П.Яремійчук

Жайвір у небі,

Жайвір у небі

Дзвонить веселенько,

Він до лапок причепив

Дзвоники синенькі.

- Справді, дуже схожий звук, начебто в лапках тримає маленька пташка тоненькі дзвоники!

Хочу запросити вас, діти, ще до однієї весняної казочки! Багато хто з вас неодноразово чув, як сюрчать у полі або в садку маленькі коники, схоже, як на маленьку скрипочку грає.

Поет-казкар Володимир Орлов назвав коника великим музикантом і прославив його у своїй весняній казочці. Ви її уважно послухайте, а потім спробуйте не тільки намалювати її героїв, а й розіграти мімічну постановку за її змістом.

Великий музикант

В одне звичайне місто,

В маленьке тихе місто

Приїхав на гастролі

Великий музикант.

У місто цей маестро

Приїхав із оркестром,

Де жаба — бас-гітара,

Жук — скрипка і орган.

Хоча він Коник просто,

Чекає той момент,

Вже вітерець колише

Розвішані афіші.

Пташиний хор на стрісі

Ах, як чудово грали!

Ах, як чудово грали!

Симфонію Мімози,

Сонату Резеди.

Який музика вдалий!

Як паличка літала!

Як шурхотів на шиї,

Немов метелик, бант!

Поїхали артисти. ,-,

Вже спить маленьке місто,

Блищить зірок намисто, Сплять діти і діди.

ПРИВІТАННЯ ВІД ЛІТЕЧКА

ДЛЯ СНІГУРА

(як разом із дітьми зробити

цікаву газету про літні

новини)

Підготовка дитячої газети — надзвичайно захопливий творчий проект, який може тривати навіть два-три тижні. Кожна дитина, незалежно від рівня здібностей та успішності, має можливість реалізуватися у скла­данні коротеньких повідомлень, виконанні інтелектуальних завдань, в ілюструванні поетичних текстів, в остаточному оформленні матеріалів газети. Головне — чітка послідовність етапів підготовки газети, почина­ючи зі створення в дітей позитивної пізнавальної мотивації колективної творчої діяльності, підтримки та спрямування дитячої інтелектуально-мовленнєвої та художньої активності під час виконання творчих завдань та обов'язково яскраве оформлення газети, у яшму кожен з учасників проекту може побачити й оцінити свій внесок у загальний результат.

— Знали б ви, друзі, якого незвичайного листа приніс нам листо­ ноша! По-перше, лист прилетів з далекої півночі, з холодних країв від нашого доброго знайомого Снігура. Можливо, і ви взимку з ним зустрічалися, пам'ятаєте, коли підкладали їжу в годівнички. По-друге, дивним було те, що Снігур — зимовий птах надіслав листа спекотного літечка. Давайте прочитаємо.

«Любі діти!

По дорозі на північ я познайомився з пташками, які розповіли мені про літо, про те, яке воно різнокольорове, приємне, лагідне. Хоч і роз­повідали мої знайомі пташки Із захопленням, проте я так нічого про літо і не дізнався. Напишіть мені, будь ласка, що таке ваше літечко, яким воно буває, чого його всі так чекають і люблять. Чекатиму з не­терпінням. Ваш Снігур».

— Як нам бути? Як розповісти Снігуру про літо? Можливо, сфото­ графувати? Але без пояснень, він нічого не зрозуміє. Можливо, просто написати довгого листа, проте без малюнків, віршів, загадок ми не зможемо розповісти про наше літо цікаво. Давайте зробимо газету і

Конспекти занять

Привітання від літечка для снігура

надішлемо її Снігуру, тоді він одразу все зрозуміє. Вирішили — по­чинаємо.

/ етап. Що таке газета? Якими можуть бути сторінки в газеті?

Колективне обговорення

— Діти, хто з вас бачив газету? Для чого, на вашу думку, друкують газети?

Так, у газеті коротко повідомляють про різні цікаві новини, запитують про невідоме, розповідають про найкращих, знайомлять читачів з модою, погодою, народними прикметами.

- Звідки ж нам можна одержати новинки-цікавинки про літо? Де воно живе? У лісі, полі, садку, у містах та селах. Тож треба піти до мешканців різних місць та розпитати в них все, що вони можуть роз­повісти про літо.

Вправа «Розкажи мені про літо». Дорослий пропонує розглянути картки Із зображенням пташок, квітів, дерев, трави, хмарки, сонечка, будинку, дітей, дорослих, морозива тощо і вибрати собі одну з них за бажанням. Потім кожен по черзі в іграшковий мікрофон розповідає від Імені свого персонажа про те, що для нього літо. Завдання вихователя — допомогти дитині скласти зв'язне висловлювання. Для тих, кому важко самостійно висловитися, вихователь починає фразу. Наприклад, від імені морозива можна скласти таку розповідь; «Я люблю літо тому, що... влітку мене багато купують, їдять, хвалять, радіють, яка красива в мене обгортка. Проте я водночас не люблю літо, адже... воно дуже спекотне, І я швидко розтаю». Наприкінці вправи дітям пропонують символічно намалювати те, про що вони розповідали.

Творче завдання «Де ти, літо?». Дітям пропонують поглянути за вікно, на прогулянці — навколо — на те, що оточує і'х, знайти ознаки-до­кази, що літо настало. Важливо, щоб дитина самостійно побудувала фра­зу: «Літо — в деревах: вони стоять зелені, а взимку були голі», «Літо — в одязі — люди одягаються красиво, легко, барвисте», «Літо — в соне­чку, тепер воно дуже сильно гріє».

Давайте надішлемо Снігуру вірша А.Загорудного про літо з малюн­ками до нього, і наш друг одразу зрозуміє, яке воно літо.

Літо, літо золоте

Випиває в роси

Та з пшениченьки плете

Україні коси.

Виглядає з-поміж віт

Вишнями в садочку,

96

Одягу на цілий світ Сонячну сорочку.

• Як чудово в одному вірші поет зміг розповісти найважливіше про літо!

• Ви зрозуміли, яке воно, якщо автор говорить: «Випиває роси»? Як ви розумієте цей вислів? Сушить роси, тобто тепле, сухе.

• Що стигне, дозріває на українських полях влітку? Хліб, пшеничень­ ка. Пригадайте, як автор поетично сказав про це «плете пшеничні коси».

—- Саме влітку дозрівають на деревах різна смакота. Оченята в літа— це вишеньки в садочку. Значить, яке воно, літо? Щедре, смачне.

— Як ви зрозуміли вислів: «Одягну на цілий світ сонячну сорочку»? Яке літо? Яке все стає навколо?

Лексична гра «Передзвін» (продовження логічного ряду). У цю гру ми гратимемо із Снігуром. Він нам — про свою зиму, а ми йому — про літо.

Узимку на землі — сніг, замети, кучугури, а влітку — ...трава, квіти.

Узимку — куртки та пальто, а влітку — ...сарафани, шорти, майки. Узимку — ковзани та лижі, а влітку — ...велосипед, скейт, гойдалка. Узимку — мороз, завірюха, іній, а влітку — ...спека, вітерець, веселка.

Узимку — снігур, синичка, горобець, а влітку — ...ластівка, жай­ворон, зозуля,

Узимку — Новий рік, Різдво, а влітку -— ...Івана Купала, Спас. Вправа на увагу «Збираємо новинки». Вихователь пропонує дітям прослухати вірш про літо та запам 'ятати, а потім назвати ті літні новини, про які діти дізналися з тексту поезії.

М. Рильський Літо

Бджілки золотисті в квітах літають. Роси перлисті з трав опадають. З золота зіткане сяєво ллється, Ліс в нім купається, листям сміється. В квітах барвистих дівчина сяє. В оченьках чистих сонечко грає. З тих оченяток сяєво ллється. Дівчина літом веселим зветься.

Можна запропонувати дітям намалювати малюнки та підписати їх: «Бджілки літають», «Сонечко світить промінцями», «Сонце в лісі».

97

Конспекти занять

Привітання від літечка для снігура

Гра «Логічніланцюжки» або «Просто крокуємо». Дорослий про­понує дітям крокувати літніми стежинками. Кроки можна малювати за допомогою символічних знаків. А можна скористатися предметними картинками, які дорослий розкладає на столі чи на килимку. Зміст гри — в логічному поєднанні окремих предметів та об'єктів, пошуку дитиною внутрішніх причинно-наслідкових зв'язків. Рух починається кожного разу однаково, але далі дитина може обрати свій шлях, якою стежкою піти. Якщо гра сподобалася, можна пройти також іншими стежинками. Дорослий допомагає дитині сформулювати речення, яке поєднує два слова : «Влітку світить сонечко, і дерево стоїть зелене. Дерево зелене, значить на ньому багато листочків. На дереві зелене листячко —- скоро виростуть яблучка. Яблучка поспіють, прийдуть їх збирати діти. Діти покладуть яблучка в кошик. Потім з кошиками можна піти до лісу. В лісі діти зустрінуть зайчика».

Дупло — білка — грибок — трава — квітка — метелик.

Сонечко — дерево — яблука — діти — кошик — ліс — зайчик.

Пташка — черв'ячок — гніздо — пташенята — хмарки.