Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
суть процес. навчання.ІІ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
19.11.2019
Размер:
140.8 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки

Бериславський педагогічний коледж

Предмет педагогіка

Модуль № 2

Семестр ІІІ

Кількість годин 2

Лекція

Тема: Суть процесу навчання. Етапи засвоєння знань.

Викладач: Тупікіна С.В.

Розглянуто на засіданні

предметної (циклової) комісії викладачів

психолого-педагогічних дисциплін

Протокол №_____ від________

Голова предметної (циклової) комісії:

_____________________________________

м. Берислав,

2009р.

Тема лекції: Суть процесу навчання. Етапи засвоєння знань.

Знати: Особливості процесу навчання як форми пізнання, його функції та рушійні сили, поняття та шляхи розвитку мотиваційної сфери школяра; етапи засвоєння знань та їх характеристику.

Вміти: З метою забезпечення на уроці основних функцій навчання вміти організовувати процес засвоєння учнями знань на основі його психологічного механізму відповідно до програмних вимог; вміти формулювати мету уроку; вивчаючи особистість дитини визначати мотиви її мотиви учіння та розвивати пізнавальний інтерес.

Тип лекції: тематична.

Ключові поняття: пізнання, навчання, учіння, викладання, мотив, компоненти процесу навчання, сприймання, осмислення, запам’ятання, закріплення, застосування, протиріччя.

План

  1. Навчання як вид пізнавальної діяльності людини.

  2. Суттєві ознаки процесу навчання.

  3. Функції навчання та їх взаємозв’язок.

  4. Протиріччя як рушійні сили процесу навчання.

  5. Формування і розвиток позитивних мотивів учіння школярів.

  6. Етапи засвоєння знань.

Основна література

  1. Кузьмінський А.О., Омеляненко В.Л. Педагогіка. – К.: Знання, 2007. – С.91-98.

  2. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – К., 2000. – С.126-145.

  3. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К., 2000. – Р.ІІІ.

  4. Фіцула М.М. Педагогіка. – К., 2002. – С.80.

  5. Ягупов В.В. Педагогіка. – К., 2002. – С.241-245.

Додаткова література

  1. Амонашвили Ш.А. Зравствуйте, дети! – М., 1988.

- Згадайте загадки, прислів’я про школу, навчання.

  • Який розділ педагогіки вивчаємо?

  • Що є предметом вивчення дидактики?

  • Дайте визначення навчанню.

  • Чому це поняття я обрала?

Голова, навіть самої здібної людини,

мало чого варта без хорошої освіти.

Але для того, щоб забезпечити людині таку освіту, треба добре її навчати, правильно здійснювати цей складний педагогічний процес.

Розглянемо його, розмежуємо поняття «процес навчання» і «навчальний процес».

Суть процесу навчання

Пізнання світу здійснюється людьми в усіх сферах життя.

Пізнання – процес цілеспрямованого відображення об’єктивної реальності у свідомості людей.

Історія людства накопичення інформації, досвіду, арсеналу засобів пізнання світу.

Форми пізнання світу :

  • життєве пізнання,

  • навчання,

  • самоосвіта,

  • наукове дослідження.

Пізнання спільні риси навчання:

  1. Пізнання істини, об’єктивної дійсності;

  2. Здійснюється за схемою:

  • живе споглядання об’єкта,

  • осмислення історичних властивостей, особливостей зв’язків об’єкта,

  • застосування здобутих знань на практиці чи в навчанні або перевірки здобутого у процесі навчання знання на практиці.

  1. Спрямовані на пізнання законів і закономірностей об’єктивного світу.

Відмінності = суттєві ознаки процесу навчання:

  1. Навчання – вид пізнавальної діяльності (доводить з попереднього матеріалу)

Засвоєння знань, умінь, навичок – пізнання довкілля (оточуючого світу)

базується на загальних закономірностях оточуючого світу.

Відмінне:

  1. Учні пізнають нове лише для себе т.т. пізнані істини.

Навчання об’єктивно не відкриває нові знання.

Навчання є процесом оволодіння учнем пізнаними закономірностями оточуючого світу.

Формуються уміння і навички.

  1. Навчання – спеціально організована пізнавальна діяльність:

    • має свої цілі, завдання, зміст, принципи, методи і форми організації;

    • прискорені темпи пізнання явищ дійсності;

    • будується з рахуванням вікових і індивідуальних особливостей учнів;

    • прискорюються темпи індивідуального розвитку учня.

  2. Практика у пізнанні є критерієм істини, у навчанні перевіряти істинність знань нема потреби. Практика допомагає краще зрозуміти й засвоїти навчальний матеріал.

  3. Знання набуваються безпосередню і опосередковано.

  4. Навчання – процес двобічний.

Вчитель  навчання  учні

викладання учіння

діяльність учителя в процесі цілеспрямований процес засвоєння оволодіння знаннями: постановка учнями знань, оволодіння вміннями

перед учнями пізнавального завдання, і навичками;

повідомлення нових знань, організація оволодіння соціальним досвідом з повідомлення нових знань, організація метою його використання в спостережень, лабораторних і практичному житті.

практичних занять, керівництві

самостійною пізнавальною діяльністю

учнів, у перевірці ЗУН.

Питання про правильний розподіл праці між вчителем і учнями, про характер діяльності вчителя і учнів завжди був одним з найважливіших у дидактиці.

К.Д. Ушинський виділив 2 підходи:

І – характерний для схоластичної школи (феодальної): «Школа взвалила весь труд ученья на плечи детей, давая в руки учителя только ферулу (палку) для того, чтобы подгонять ленивых».

ІІ – характерний для буржуазної школи:

«Школа взвалила весь труд ученья на учителя, заставляя его развивать детей так, чтобы для них это развитие не стоило никаких усилий».

Вважав ці напрями однобічними.

  • Чому?

Школа не вчила вчитися дітей.

Висуває вимоги до процесу навчання: необхідно, щоб діти , по можливості, працювали самостійно, а вчитель керував цією самостійною працею і давав би для цього матеріал.

Призначення вчителя: здійснювати керівництво діяльністю учнів та засвоєння ними навчального матеріалу. Керівна діяльність учителя вимагає в собі такі структурні елементи:

  1. планування;

  2. організація навчальної роботи;

  3. стимулювання пізнавальної активності учнів;

  4. контроль за навчанням учнів;

  5. аналіз результатів навчання.

Процес навчання формують тісно пов’язані між собою компоненти:

- цільовий;

- стимулююче – мотиваційний;

- змістовий;

- операційно–дієвий;

- контрольно–регулюючий;

- оцінно–результативний.

Навчання – це спеціально організована пізнавальна діяльність, яка має двобічний характер і здійснюється з метою прискорення індивідуального психічного розвитку і оволодіння учнями пізнаними закономірностями оточуючого світу.