Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КЛ_13.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
118.78 Кб
Скачать

5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ЗДОРОВ`Я, ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ ПРИ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Факультет спорту

Кафедра олімпійського та професійного спорту

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

з дисципліни „ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ У СПОРТІ ВИЩИХ ДОСЯГНЕНЬ”

тема: „СУТНІСТЬ ОПТИМІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У СПОРТІ ВИЩИХ ДОСЯГНЕНЬ”

для студентів ОКР – бакалавр денної форми навчання

факультету спорту (відділення спортивного менеджменту)

Затверджено на засіданні кафедри

пр. №__від „___”__________2012 р.

Завідувач кафедри ОіПС

проф., д.пед.н. Демінський О.Ц.

_______________________________

Зміст:

  1. Поняття оптимізації навчального і виховного процесу.

  2. Основні ознаки оптимізації навчально-тренувального процесу в системі багаторічної підготовки спортсменів.

  3. Теорія оптимізації процесу досягнення спортивних результатів за Л.П.Матвєєвим.

  4. Обрання мети у процесі оптимізації.

  5. Шляхи оптимізації навчально-тренувального процесу у спорті вищих досягнень

Литература:

  1. Демінський О.Ц. Оптимізація навчально-тренувального процесу: навч.-метод.посібник / О.Ц. Демінський. – Херсон: Айлант, 2002. – 296 с.

  2. Олимпийский спорт: в 2 т. / В.Н. Платонов, М.М. Булатова, С.Н. Бубка [и др.]; под общ.ред. В.Н. Платонова. – К. : Олимп. л-ра, 2009. – Т.1. – 736 с. : ил. – Библиогр. : С. 730-735.

  3. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения / В.Н. Платонов. – К.: Олимпийская литература, 2004. – 808 с.

Поняття оптимізації навчального і виховного процесу

Серед найважливіших понять сучасної педагогічної науки і практики слід виділити поняття оптимізації навчального і виховного процесу. У тлумачному словнику української мови зазначено, що оптимальним слід вважати те. що найбільше відповідає певним умовам і вимогам, що є найкращим із можливого.

У площині осмислення і обґрунтування цього поняття все частіше розгортаються наукові дискусії, організується цілеспрямований педагогічний пошук, здійснюється активна дослідно-експериментальна та інноваційна діяльність вчених, педагогів, тренерів та вихователів. Звернення уваги широкої науково-педагогічної громадськості до питання оптимізації навчального і виховного процесу не є випадковим і зумовлене потребою у досягненні найкращих результатів у вирішенні актуальних завдань, які поставлені перед шкільною і вузівською практикою.

Як зазначає С.У.Гончаренко, принцип оптимальності у педагогіці (від лат. optimus - найкращий) пов'язує мету на­вчання та виховання і засоби її досягнення в навчально-виховній діяльності. Він потребує досягнення педагогом чи учнями максимального пізнавального чи навчально-вихов­ного ефекту за мінімальних затрат матеріальних засобів і зусиль учителя та учнів.

У сучасній педагогічній літературі можна виділити декілька напрямів дослідження проблеми оптимізації. Один із них спрямований на отримання ґрунтовної відповіді на питання, які стосуються оптимізації процес виховання, тобто забезпечення цілісного циклу виховного процесу, що включає діагностування рівня вихованості учнів і формування мети, планування та організацію діяльності, контроль і регулювання діяльності й відносин, аналіз виховних результатів.

Другим і не менш значущим є напрям науково-педагогічних досліджень, який пов'язаний з осмисленням проблеми оптимізації процесу навчання, тобто здійснення такого виду управління навчальним процесом, що забезпечує оптимальне (найкраще, найдоцільніше за даних умов) функціонування навчально-виховної системи.

Проблема оптимізації навчального і виховного процесу торкається багатьох його параметрів, а саме: принципів, мети, змісту, форм, методів, результатів тощо. На цьому наголошують дослідники, підкреслюючи, зокрема, що оптимізація процесу навчання включає:

  1. формулювання мети і завдань навчання на кожен урок (чи іншу його форму);

  1. відповідність змісту навчання, меті і завданням;

  1. вибір доцільного поєднання форм навчальної діяльності учнів (індивідуальна, парна, групова);

  2. раціональне поєднання методів навчання;

  3. складання плану вивчення розділу, теми;

  4. здійснення плану;

7)аналіз результатів і оцінка оптимальності плану. Об'єктивні закони розвитку природних і суспільних явищ передбачають неухильний розвиток, еволюцію, збагачення тощо. Будь-який процес у системі освіти і виховання характеризується динамічним розвитком, якісними та кількісними змінами. Усвідомлення об'єктивних законів педагогічної системи орієнтує вчених, педагогів, організаторів освіти на виявлення творчого ставлення до набутого раніше досвіду та критичний перегляд традиційних положень.

На прикладі навчально-тренувального процесу, який здійснюється в системі багаторічної підготовки спортсменів ми переконуємося, що існує необхідність творчого осмислення набутого раніше практичного досвіду. Перегляд теоретико-концептуальних і методичних аспектів проблеми підготовки спортсменів набуває в сучасних умовах актуального характеру. Ми схильні вважати, що не існує в системі освіти певних догм, стандартів і штампів. Процес підготовки спортсменів має бути творчим і передбачати гнучкий підхід до використання всього багатства теоретичних і методичних здобутків, накопичених теорією спортивного тренування і практикою підготовки спортсменів.

На сучасному етапі одним із основних напрямків у розвитку дидактики є обґрунтування сутності оптимізації навчально-тренувального процесу та шляхів його здійснення. Проблему оптимізації навчально-тренувального процесу не можна вважати такою, що виникла лише в останні роки. Ця проблема обумовлена всією історією розвитку теорії і методики спортивного тренування. На попередніх етапах розвитку дидактичної думки в основному вивчались окремі компоненти навчально-тренувального процесу. В останні роки основна увага вчених-дидактиків все частіше пов'язується з розкриттям рушійних сил і закономірностей, властивих навчально-тренувальному процесу в цілому.

На матеріалі цілісного аналізу навчально-тренувального процесу сформувався новий підхід, в основі якого знаходиться поняття оптимізації навчально-тренувального процесу. Це стало можливим у зв'язку з розробкою методології дослідження оптимального варіанту педагогічної діяльності на основі теорії управління, системного підходу, вивчення закономірностей навчально-тренувального процесу.

Поняття оптимізації навчально-тренувального процесу часом ототожнюють з такими категоріями як удосконалення, інтенсифікація та підвищення ефективності. Важливо визначити співвідношення та зміст цих понять. Зокрема, удосконалення навчально-тренувального процесу передбачає часткове та вибіркове його покращення за рахунок оновлення змісту та кращої організації. Інтенсифікація навчально-тренувального процесу пов'язана з посиленням його напруги та підвищенням навантаження на спортсменів. Ефективність навчально-тренувального процесу свідчить про ступінь досягнення мети з урахуванням наявних зусиль спортсмена.