Пояснювальна записка

Дисципліна "Теорія держави і права" входить донавчальних диі и

варіативної частини навчального плану підготовки юристів зі спеціїші.і

5.03040101 Правознавство.

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів

відповідно до навчальної програми дисципліни " Теорія держави і прими " ми спеціальності 5.03040101 Правознавство, затвердженої Укоопспілкимі М квітня 2010 року.

Мета даних методичних рекомендацій - допомогти студен І пм підготовці питань курсу, визначених у програмі для самостійної рпсиин студентів.

Програма передбачає із загальної кількості 216-годин, 61-години ни самостійної роботи студентів.

У кінці методичних рекомендацій пропонується список літерні урн

потрібна для самостійної роботи

.ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

'Гема дисципліни Тема заняття	Кількість годин	План самостійної роботи
Розділ 1. Предмет та метод "Теорії держави і права" Тема 1.1. Предмет теорії держави і права	2	1. Вплив теорії держави і права на становлення системи права України
Тема 1.2. Методи теорії держави і права	2	1 .Загальнонаукові. спеціальнонаукові j приватно наукові методи дослідження та вивчення державно-правових явищ.
Розділ 2. Суспільство, держава, право Тема 2.1. 1 Іоняття, походження та розвиток держави і права	2	Поняття "об'єктивне право" та "суб'єктивне право", їх загальна характеристика. Право та управління, правові форми діяльності держави. Право і державний примус.
Тема 2.2. Роль держави і права в організації та здійсненні політичної влади	4	1 .Роль права в організації суспільства. 2.Співвідношення між політикою та правом.
Тема 2.3. Взаємозв'язок та взаємодія суспільства, держави і права	2	1.Поняття "громадянське суспільство" та його ознаки. 2.Структура громадянського суспільства.
Розділ 3. Теорія держави Гема 3.1. Функції держави	2	1. Форми і методи здійснення функцій держави.
Тема 3.2. Форми держави	2	1. Унітарна держава, федерація, конфедерація, співдружність, імперія, їх основні ознаки та особливості.
Гема 3.3. Механізм держави та апарат держави	2	Поняття "державний апарат" і "структура державного апарату". Співвідношення між державним апаратом і механізмом держави
Гема 3.4. Функціонування держави	2	Роль державного апарату у функціонуванні держави. Державна служба та державні службовці.
Гема 3.5. Держава та особа	2	Основи правового становища особи в Україні. Гарантії здійснення прав та обов'язків громадян України.
Гема 3.6. Правова держава	2	1. Забезпечення правоохоронними органами правової держави законності та правопорядку.
4. Теорія права Гема 4.1. Право та ного ознаки		1. Право як система нормативного регулювання, як міра, масштаб свободи і поведінки людини, громадянина та

	2	держави.
Гема 4.2. Соціальні норми. Право і мораль	2	1.Поняття "мораль". 2.Взаємозалежнк' м і взаємодоповнюваність права та мори н Однакове і відмінне в праві та моралі.
Тема 4.3. Функції права	2	1. Спеціальні юридичні функції.
Гема 4.4. Правові норми, їх структура і види	4	1. Загальні принципи норм права.
Тема 4.5. Правогворення. Форми (джерела) права	2	1. Нормативно-правові акти, їх пиди ы принципи дії.
Тема 4.6. Система права і законодавства. Система права України. Систематизація права	4	Кодифікація як вища форми систематизації. Основні кодифікаційні акти. Хронологічна і тематичнії інкорпорація. Особливості консолідації.
Тема 4.7. Галузі права	' 4	1. Матеріальні та процесуальні iiims її права України.
Гема 4.8. Реалізація норм права. Правове регулювання	2	Правове регулювання, його сталії і піни Механізм правового регулювання ні Hunt ефективність.
Гема 4.9. Тлумачення норм ірага	4	1. Основні способи тлумачення норм прпип
Гема 4.10. Правові відносини. Юридичні факти	4	1. Юридичні факти
Тема 4.11. Правова свідомість, правова _культура і правове виховання	1	1 .Структура правової культури, "правове виховання"; Види правосвідомості.
Тема 4.12. Законність і правопорядок	2	1 .Суспільний та громадський порядок 2.Понятгя "дисципліна" та її види.
Тема 4.13. Правомірна поведінка. Правопорушення	2	І.Об'єкт і cyfl't п І правопорушення.Об'єктивна та суП'ї і< тивна сторони правопорушення. Промини н скоєнні правопорушення.
Тема 4.14. Юридична відповідальність	2	І.Підстави для притягнення до відповідальності. 2.3вільнення від юридичнім відповідальності.

Розділ 1. Предмет та метод "Теорії держави і

права"

Тема 1.1. Предмет теорії держави і права

Питання для самостійного вивчення.

1. Вплив теорії держави і права на становлення системи права України Завдання для самостійної роботи

1. Охарактеризуйте поняття теорії держави і права.

2. Визначте предмет теорії держави і права.

3. Проаналізуйте місце ТДП в системі юридичних наук.

4. Охарактеризуйте ТДП як науку та навчальну дисципліну.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Вплив теорії держави і права на становлення системи права України

Стан і значення теорії держави і права у системі юридичних наук визначається, перш за все, предметом її досліджень і функціями, які вона виконує. На відміну від галузевих юридичних наук, теорія держави і права, як вже зазначалося, вивчає не будь-яку галузь юриспруденції, або якийсь її напрям, або історію державно-правового життя, а загальні і специфічні закономірності розвитку держави і права у цілому, її дослідження не тільки поширюються на сучасну окрему, конкретну країну, в якій безпосередньо здійснюється дослідний процес, а й охоплюють вивчення держави і права різних країн, суспільно-економічних формацій, всіх галузей та напрямів державно-правової дійсності. Поряд із закономірностями їх розвитку вона визначає також основні ознаки та суттєві характерні риси.

Для того щоб з'ясувати місце та роль теорії держави і права у системі юридичних наук, треба, перш за все, уявити цю систему. Крім теоретико- правової та історико-правової наук, до неї входять так звані галузеві (спеціальні) юридичні науки, які вивчають окремі сфери, сторони, елементи державно-правової дійсності. Комплекс цих наук умовно поділяється на основні групи (напрями, розділи, цикли). їх кількість залежить від критеріїв поділу системи на групи на підставі з'ясування специфіки дисциплін та їх об'єднувальних ознак. При цьому іноді мають місце суб'єктивізм або недостатнє теоретичне опрацювання зазначених питань. Частіше за все визначають три такі групи:

2. 1) фундаментальні юридичні науки теоретичного та історичного напряму (теорія держави і права, історія політичних і правових вчень, загальна історія держави і права, історія держави і права України тощо);галузеві юридичні науки (конституційне право, адмінії ин

право, цивільне право, цивільне процесуальне право, кримінальні прими кримінально-процесуальне право, трудове право, житлове прамо, і імі Ми право тощо);

2. спеціальні юридичні науки (правова статистика, криміїш німі

кримінологія, судова медицина, судова психіатрія тощо).

Деякі дослідники є прихильниками чотириступеневої системи

1. теоретико-історичні юридичні науки;

2. галузеві юридичні науки;

3. спеціальні юридичні науки, які досліджують діяльнії н правоохоронних органів, прокуратури тощо;

4. прикладні юридичні науки — науки, що використовують дані їм ти наук: криміналістика, судова медицина, судова психіатрія, судова ста'іш І ні . судова бухгалтерія тощо.

Є поділ системи юридичної науки на сім основних груп, серед ш п історико-юридичні, державно-правові, господарсько-правові, цмниіми*

правові, кримінально-правові, процесуально-правові, міжнародно-

науки.

В окремих підручниках з теорії держави і права система

правової науки визначається класифікатором юридичних наук, и tin затверджена ВАК України. Слід зазначити, що ніяка деталізація чи інтіч рііиїн у системі юридичних наук не має можливості адекватно віддзеркалиш динамічну картину сучасного правового життя, котрому властиве ні< виділення нових наукових напрямів, так і становлення нових галуїеІІ, підгалузей, інших комплексних утворень та водночас зникнення зі змінами суспільному житті певних напрямів галузевих наук. Так, останнім чтнм виникли науки з таких галузей права, як: космічне, атомне, інформаційні Перехід до ринкових відносин обумовив розвиток в Україні ним' комерційного, підприємницького, біржового права. У нашому жимі з'явилося чимало нових явищ у сфері економічних відносин, що регулюю 11.1 II правовими нормами (наприклад, іпотека, застава, траст, комерціалізації! приватизація), а також нових суб'єктів права — акціонерні товарні їм комерційні структури тощо. Ці нові правові явища не можуть не привернут увагу правознавців-теоретиків щодо їх теоретичного осмислення, з'ясуванні* місця і ролі у нашій правовій дійсності, вирішення ненин * загальнотеоретичних проблем, пов'язаних з виникненням і функціонуванннм нових юридичних інститутів.

Виступаючи стосовно галузевих і спеціальних юридичних наук мк узагальнююча і спрямовуюча наука, теорія держави і права потрібна такім для розроблення спеціальних, достатньо вузьких проблем, які стоять перси цими науками. Вона синтезує і систематизує висновки галузевих знані, включаючи їх до арсеналу власних наукових ідей. Однак це не означає, що висновки теорії обмежуються сукупністю вказаних ідей. У той час, нк галузеві юридичні науки акцентують увагу на сучасній державно-правоніІІ практиці, на чинному праві, то дослідження теорії держави і права аж ніяк нг

б

обмежені у просторі і часі. Тому здійснювана нею інтеграція даних всіх юридичних наук сприяє їх взаємозбагаченню, а загальна картина державно- правової дійсності стає правильнішою і цілісною. Разом з тим вирішення багатьох проблем юридичної практики, реформування суспільних відносин, забезпечення законності дій різних суб'єктів права, вдосконалення механізму правового регулювання одержують адекватне, об'єктивне наукове обгрунтування.

Слід зазначити, що кожна галузева юридична наука містить відображення виникнення, розвитку, змісту, сучасної ролі і перспектив подальшого поступу відповідної галузі права у певній площині суспільних відносин. А теорія держави і права, досліджуючи право у цілому, у взаємозв'язках всіх його галузей та інститутів, дає відповідь на головні питання, що стосуються виникнення, розвитку, змісту, сутності і ролі права взагалі. Внаслідок цього галузеві юридичні науки, спираючись на висновки теорії держави і права, одержують сприятливі можливості для правильного розуміння матеріалу, який становить їх предмет. З іншого боку, здобутки у дослідженні галузей та інститутів права дають теорії держави і права конкретний матеріал для широких узагальнень та поглиблення змісту тих або інших загальних понять і уявлень. Таким чином відбувається взаємозбагачення теорії держави і права та галузевих юридичних наук, а правильне розуміння загальнотеоретичних проблем посилює творчі можливості дослідників, які працюють у сфері галузевих юридичних наук.

Наведене вище переконливо свідчить, що теорію держави і права не можна ототожнювати із системою галузевих юридичних наук або «розчленовувати» її у цій системі. Одночасно не слід розглядати її як певний вступ до галузевих юридичних наук, як таку собі загальну частину кожної з них, хоча теорія держави і права достатньо тісно з ними пов'язана. Функції теорії держави і права не можна також зводити до узагальнення досягнень галузевих юридичних наук чи до рішень тих або інших загальних завдань стосовно будь-якої кількості цих наук.

Всі галузі юридичної науки, за винятком теорії держави і права, вивчають певні явища, окремі інститути єдиної системи держави і права, вони виступають як окремі юридичні науки. їх призначення полягає у вичленуванні із системи державно-правової дійсності певних галузей або сфер з властивими тільки їм специфічними закономірностями розвитку та вивченні їх у відносній самостійності щодо держави і права у цілому. Отже, з впевненістю можна говорити про те, що жодна з галузевих або спеціальних юридичних наук, ні всі вони разом узяті, не мають можливості забезпечити дослідження загальних закономірностей виникнення, розвитку та функціонування держави і права. Необхідністю досягнення вказаної мети і є існування та призначення саме такої юридичної науки, як теорія держави і права.

Всі галузеві юридичні науки, такі, як: наука конституційного права, наука адміністративного права, наука цивільного права, наука кримінального права, наука цивільного процесу, наука кримінального процесу тощо,

керуються розробленими теорією держави і права положеннями про сутнісп. типи, форми та функції держави і права, загальними поняттями праїш держави, державного механізму, норми права, галузі права тощо. У той чае всі згадані положення спираються на аналіз та синтез відповідних даЦіи різних галузевих юридичних наук про державу і право. Саме їх фактичний матеріал і теоретичні узагальнення є одним з найважливіших джерг 11 існування та розвитку теорії держави і права.Теорія держави і права посідає чільне місце у системі юридичних наук Вона дає найширші за обсягом і найглибші за змістом знання про державно правові явища. Ці знання фіксуються у поняттях і теоретичних конструкціях що є найбільш загальними та абстрактними у порівнянні з поняттями іншій юридичних наук. Але висновки теорії держави і права не є вторинними, похідними, які виникають внаслідок узагальнення результатів галузевих юридичних наук. Загальність її висновків заснована на дослідженим х власного предмета — загальних закономірностей державно-правових явищ Вона не дає конкретних, готових рішень з питань, що досліджують u галузевими юридичними науками, але сприяє з'ясуванню ними важливих керівних відправних точок досліджень, які дозволяють уникну І и однобічності при розв'язанні галузевих наукових проблем. Таким чиним забезпечується методологічна єдність досліджень у галузевих юридичних науках. Висновки і положення теорії держави і права виступають як єдині теоретичні засади та головні орієнтири при розробленні цими науками спеціальних питань і рекомендацій для практики. Зв'язком з юридичною практикою, здатністю задовольняти запити останньої багато у чому визначаються життєвість і соціальна значущість теорії держави і права і н всіх галузевих правових наук. Юридична практика, досвід функціонуваним держави, численні факти державно-правової діяльності слугую п. невичерпним джерелом розвитку юриспруденції. Практика ж обумовлнм мету та цілі дослідження держави і права, тобто теоретичне й практичні' пізнання державно-правових явищ здійснюється також для того, щоб сими практика розвивалася на науковій основі. Ігнорування здобутків науки и процесі державно-правового будівництва спричиняє у наш час чимало негативних наслідків. Теорія держави і права, вивчаючи та узагальнюючи практику, формулює поняття і визначення державно-правових янищ, виробляє наукові рекомендації та висновки, генерує нові ідеї, які дозволимо і. не тільки зрозуміти сутність, зміст і форми держави і права, а й нміно застосовувати їх з метою прогресивного розвитку суспільства. Теоретичні положення мають широко використовуватися фахівцями у правотворчііі І гіравозастосовчій діяльності, при вирішенні питань вдосконалення правовою виховання населення тощо. Державно-правова дійсність, політико-прииомі процеси, що досліджуються теорією держави і права, належать чи найскладніших та найважливіших суспільних сфер, від яких багато у чому залежить життєдіяльність суспільства. їх наукове осмислення — об'єктний и погреба українського соціуму на сучасному етапі його існування та розни і и адже теорія держави і права як фундаментальна наука є вагомим джерелом правового прогресу, справляє величезний вплив на розвиток суспільного юридичного мислення та зростання юридичної активності як всього суспільства, так і кожної особи у ньому.

Запитання для повторення та закріплення матеріалу.

1. Як Ви розумієте теорію держави і права як науку та як навчальну дисципліну?

2. Які характерні риси теорії держави та права ?

3. У чому проявляється відмінність теорії держави ти права від галузевих юридичних дисциплін?

4. Коли виникла наука теорія держави та права?

5. Які структурні частини теорії держави та права ?