4. Не є поважною для відсутності депутата причина, зазначена

в ст.3.8.4.

5. У кожному випадку, крім зазначених у ч.2, 3, 4 цієї

статті, питання щодо визнання причини відсутності поважною

вирішується Верховною Радою після розгляду висновку комісії, до

компетенції якої входять питання депутатської етики. Обговорення

цього питання здійснюється за скороченою процедурою (ст.3.4.2)

без виступів, зазначених в підпунктах 3 і 5 ч.1 тієї ж статті.

Депутату надається слово для виступу з поясненнями і для

відповідей на запитання депутатів. Рішення про визнання причини

відсутності поважною приймається відповідно до положень ч.3

ст.3.2.2. Відсутність зазначеного депутата без поважних або з

невідомих причин на засіданні не є перешкодою для прийняття

рішення. Послідовність розгляду причин відсутності того чи іншого

депутата визначається кількістю пропущених ним засідань,

незалежно від того, до якої депутатської групи (фракції) він

належить; при цьому розгляд розпочинається щодо тих, хто має

найбільше пропущених засідань.

Стаття 4.1.7.

1. Депутат, який не може взяти участь в одному чи кількох

наступних засіданнях, повинен письмово, з зазначенням причин,

повідомити завчасно про це Голову Верховної Ради через Секретаріат

Верховної Ради, а про неможливість взяти участь у засіданні

комісії - голову цієї комісії в такому ж порядку. В разі

невиконання депутатом цієї вимоги він дає письмові пояснення з

цього приводу комісії, до компетенції якої входять питання

депутатської етики.

2. За дні відсутності без поважних причин на засіданнях

Верховної Ради чи її органів депутату не провадяться виплати,

пов'язані з виконанням депутатських обов'язків.

3. Після закінчення кожної сесії Верховної Ради за поданням

Секретаріату Верховної Ради в газеті "Голос України" окремо

друкуються відомості про відсутність депутатів на сесії без

поважних та з невідомих причин.

Стаття 4.1.8.

1. Дані про відсутність депутатів на засіданнях Верховної

Ради та її органів без поважних та з невідомих причин щомісячно

передаються Секретаріатом Верховної Ради до комісії, до

компетенції якої входять питання депутатської етики.

2. На вимогу комісії, до компетенції якої входять питання

депутатської етики, депутат зобов'язаний дати пояснення причини

своєї відсутності. Пропущені депутатом засідання Верховної Ради чи

її органів, щодо яких немає відповідного рішення Верховної Ради

згідно з ч.5 ст.4.1.6, вважаються пропущеними депутатом без

поважних причин (крім випадків, зазначених в ч.2, 3 ст.4.1.6).

3. У разі відсутності депутата без поважних причин загалом

більш як на 20 засіданнях протягом календарного року комісія, до

компетенції якої входять питання депутатської етики, подає до

Верховної Ради пропозицію про порушення Верховною Радою питання

перед виборцями відповідного округу про його відкликання (ч.2

ст.9.8.3).

Стаття 4.1.9.

1. Якщо депутат вживає образливі або лайливі висловлювання

щодо інших депутатів або вчиняє дії, не сумісні з правилами

депутатської етики, за висновком комісії, до компетенції якої

входять питання депутатської етики, Верховною Радою можуть бути

застосовані до нього такі заходи впливу: попередження, догана,

сувора догана з наступним повідомленням про них в газеті "Голос

України". Рішення про це приймається після скороченого обговорення

більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості і

заноситься до протоколу засідання.

2. Депутат, який вважає, що інший депутат вчинив щодо нього

зазначені в ч.1 цієї статті дії, може звернутися до комісії, до

компетенції якої входять питання депутатської етики, з письмовою

заявою про це, якщо ці депутати не досягли примирення.