- •Таврійський державний агротехнологічний університет
- •Трансформаційна економіка
- •Тема 1. Економічний розвиток і проблеми його дослідження в сучасній економічній теорії
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Закономірності руху економічних систем
- •Структура економічної системи
- •Основні етапи трансформації
- •Характеристика основних типів трансформації
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Концептуальні проблеми трансформації сучасного капіталізму. Індустріальне і постіндустріальне суспільство
- •Концепції соціалізації капіталу:
- •Концепції глобалізації та екологізації:
- •Концепції соціал-демократичного та неомарксистського напряму:
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Інформаційне і постекономічне суспільство: спільні та відмінні риси, тенденції розвитку
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 5. Людський, соціальний та інтелектуальний капітал як інституціональні форми функціонування інформаційного суспільства
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Соціалізація економіки: чинники, інституціональні форми та інструменти. Соціальна держава
- •Британська модель трансформації соціально-економічних відносин
- •Французька модель соціалізації економіки
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Соціальна стратифікація суспільства в умовах розвитку економічної системи капіталізму
- •Класова структура стратифікованого суспільства
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 8. Передумови та цілі системної трансформації соціалізму
- •Основні форми прояву політичної монополії в економіці
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 9. Інституціональні основи системної постсоціалістичної трансформації
- •Основні функції соціальної держави в постсоціалістичній трансформаційній економіці
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 10. Проблеми формування економічної політики в Україні в умовах перехідного стану суспільства
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 11. Цілі, методи та інструменти трансформації відносин власності
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 12. Становлення ринку факторів виробництва
- •Специфічні характерні риси формування ринку капіталів у постсоціалістичних країнах
- •Характерні риси українського фондового ринку на початку XXI століття
- •Особливості формування та розвитку ринків землі і нерухомості в постсоціалістичних країнах
- •Етапи розвитку ринку землі в Україні
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 13. Принципи формування підприємницького середовища у перехідній економіці України
- •Підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності продукції
- •Активізація інноваційно-інвестиційної діяльності
- •Аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників розвитку підприємництва
- •Особливості державного регулювання підприємництва в умовах трансформації економіки
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 14. Фіскальна та монетарна політика як складові фінансової стабілізації в трансформаційній економіці
- •Загальні правила та вимоги щодо проведення грошово-кредитної політики в Україні
- •Напрями вдосконалення монетарної політики України
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 15. Зайнятість, доходи населення та соціальна політика в умовах ринкових перетворень
- •Система індикаторів (показників) рівня життя населення
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 16. Політика економічного зростання у перехідний період
- •Теорія економічного зростання Кобба-Дугласа (двофакторна модель економічного зростання )
- •Теорія економічного зростання р. Солоу (багатофакторна модель економічного зростання )
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 17. Основні тенденції та інституціональні форми глобалізації, їх вплив на трансформаційні процеси в Україні
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 18. Інституціональні форми інтеграції України у світове господарство
- •1. Перехід до ринкової економіки та ліберальної демократії
- •2. Розвиток такої структури промисловості та сільського господарства, яка б мінімально відповідала структурі господарства єс і могла би забезпечити інтеграцію економік із найменшими втратами
- •3. Досягнення рівня доходу на душу населення, який хоча б умовно наближався до рівня найбідніших країн, які вже є членами Європейського Союзу
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Список літератури
Основні терміни
Первісне нагромадження капіталу. Ринок капіталів. Фондовий ринок. Приватно-державні власники. Фіктивний капітал. Нерухомість. Ринок нерухомості. Ринок землі. Наймання праці. Ринок праці. Складові ринку праці. Стандартний ринок праці. Нестандартний (гнучкий) ринок праці.
Контрольні питання
1. В чому проявляється сутність первісного нагромадження капіталу?
2. Розкрийте характерні риси вітчизняного фондового ринку у процесі трансформації України до ринкових відносин
3. Розкрийте особливості формування та розвитку ринків землі і нерухомості в постсоціалістичних країнах
4. Які зміни відбулися на ринку праці під впливом активних соціально-економічних трансформацій?
Тема 13. Принципи формування підприємницького середовища у перехідній економіці України
Мета: дослідити особливості функціонування та розвитку підприємницького сектору в умовах трансформації економіки України
План
1. Підприємництво в системі економічних відносин суспільства
2. Трансформація системи відносин власності та суб'єкти господарювання
3. Шляхи піднесення ефективності підприємницької діяльності
4.Удосконалення механізмів державного регулювання підприємницької діяльності
Література: [11, 12, С. 323-364]
1.
Основними рушійними силами розвитку підприємництва є погреби, інтереси, прагнення до створення матеріальних і духовних благ, ділова творчість людини, суперечності й конкуренція, стимули.
Згідно із законодавством України підприємницька діяльність здійснюється на основі таких принципів:
- вільний вибір видів діяльності;
- залучення на добровільних засадах до підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;
- самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів вироблювальної продукції, встановлення цін;
- вільне наймання працівників;
- залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонене або не обмежене законодавством;
- вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів;
- самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Підприємництво характерне кожній економічній системі, але в колишньому СРСР воно було знищено. Лише на початку 1990-х років підприємництво стає офіційно дозволеним видом діяльності. Це пов'язано з переходом України до ринкової економіки, поглибленням соціально-економічних реформ у житті суспільства. Роль підприємництва дедалі зростає і за цих умов воно набуває таких важливих функцій:
- прискорює шлях до ринкових перетворень, впливає на структурну перебудову в економіці, збільшення обсягів виробництва і збуту, прискорює темпи економічного розвитку в економіці;
- забезпечує господарську незалежність суб'єктів ринку, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції, сприяє раціональному використанню усіх ресурсів;
- стимулює ділову активність, забезпечує ефективні стимули до високопродуктивної праці, постійного пошуку ефективних форм роботи, сприяє здійсненню інноваційних процесів, швидкому обновленню технологічної бази і номенклатури продукції ч урахуванням споживчого попиту;
- створює нові робочі місця, сприяє формуванню нового тину суспільного способу життя та підприємницької культури.
2.
Захоплення власності здійснювалося в інтересах головних представників партійної, директорської, регіональної й профспілкової еліт. Держава не одержувала нічого: бюджетні інтереси в ході спонтанної приватизації абсолютно не враховувалися, тим більше не враховувалися інтереси трудящих.
Все це засвідчує, що приватизація починалась в Україні без підготовки відповідної законодавчої бази. Лише у червні 1992 р. парламент затвердив першу державну програму приватизації і почався легітимний процес перетворення відносин власності в Україні. Але проведена сертифікатна приватизація не досягла своєї мети – не створила ефективного власника, оскільки українським підприємствам на початку 90-х років потрібний був не перерозподіл власності на користь трудових колективів, а докорінна модернізація виробництва на основі сучасної технології, для чого потрібні інвестиції.
У процесі приватизації залишається дискусійною проблема державної власності. Чи може вона бути економічно ефективною, які її межі?
Межа державної власності скорочується, її частка в обсязі промислової продукції зменшилась, у зв'язку з чим виникає питання про співвідношення між приватним і державним секторами. Більшість учених-економістів вважають, що пропорції між цими секторами поступово змінюватимуться на користь першого, але для цього необхідний тривалий період.
Зараз найважливішим завданням економічної політики України є недопущення руйнації державного сектору «до основи», інакше не виключена наступна часткова націоналізація. Адже держава, яка вже втратила значну частину свого промислового виробництва, не може далі розбазарювати і безконтрольно зменшувати виробничий потенціал. Проте скорочення державного сектору триває.
Підприємництво як форма господарської діяльності найповніше розкривається через характеристику його суб'єктів. Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути громадяни України та інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, а також юридичні особи всіх форм власності: приватної, колективної та державної. Тобто це правоздатні й дієздатні громадяни України та іноземці, колективи громадян, сім'ї, об'єднання громадян, приватні, колективні, державні, спільні й будь-які види, типи та категорії підприємств, створення яких не суперечить законодавчим актам України.
Заборонено займатися підприємництвом військовослужбовцям, службовим особам органів прокуратури, суду, державного арбітражу, державного нотаріату, органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств, посадовим особам адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, міністерств, відомств, інших центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій, також особам, яким заборонив суд.
3.