Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури

Опис та презентація досвіду роботи вчителя української мови та літератури вищої категорії, вчителя-методиста Балабинської гімназії "Престиж" Запорізького району Запорізької області

Пересунько Тетяни Миколаївни

2010 рік

Адреса досвіду: 70435 Запорізька обл., Запорізький р-н, вул. Кірова, 2-а, Балабинська гімназія "Престиж"

Автор досвіду: Пересунько Тетяна Миколаївна, філолог, викладач української мови та літератури Балабинської гімназії "Престиж"

Тема досвіду: " Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури ".

Апробовано спосіб інтеграції деяких сучасних технологій навчання у розвитку творчої особистості учня на уроках словесності.

Базова модель досвіду

Актуальність і перспективність досвіду:

ь Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;

ь Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;

ь Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

ь Дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти;

ь Забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;

ь Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

Мета досвіду:

ь Створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини на уроках словесності;

ь Створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;

ь Розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини.

Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку( Р.Грановська, Я.Пономарьов), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу (Г.Сазоненко, В.Бондар, А.Горальський, А.Маслоу). Особливої уваги, на мою думку, заслуговує праця "Основи педагогічної творчості" ( автор С. О.Сисоєва ), в якій обґрунтовано модель творчої особистості учня, розглянуто специфіку формування креативної особистості дитини.

Ідеї інтерактивного навчання (О.Пометун, Л. Пироженко), проектної технології (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков , О.Пєхота), особистісно орієнтованого навчання (О.Савченко ,С. Подмазін ), спрямовані на реалізацію теми досвіду, стали частковими теоретичними положеннями.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.

Результативність досвіду.

Підвищився інтерес до вивчення предмета, збільшилася кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення проценту якості знань.

За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

Матеріали досвіду були розглянуті на засіданні творчої групи, ШМК, РМК вчителів української мови та літератури, дані методичні рекомендації з окремих питань ( матеріали опубліковано у фахових журналах, Інтернет-виданнях для педагогів): "Організаційний момент на уроці української мови та літератури:теорія, практика, інновації", "Сенкан на уроці української мови та літератури", "Лінгвістичні казки на уроках української мови".

Висвітлення змісту досвіду як системи в дії

Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.

Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, „яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники”.

У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп'ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною.

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Вважаю, що завдання вчителя - допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

Для себе прийнятною вважаю таку модель творчої особистості учня:

І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини - основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.

Саме тому я зупинилась на вирішенні науково - методичної проблеми " Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури ".

Часто у роботі вчителі - словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за "старою системою". Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.

У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання :

* Проектне навчання;

* Інтерактивна технологія;

* Особистісно зорієнтоване навчання.

Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок - це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :

* підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;

* навчання не словом, а справою;

* проведення його не для учнів, а разом з ними;

* спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

* забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.

Складові ефективності й успішності уроку можна зобразити так:

Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому - підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників.

Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.

Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо приклади.

Вважаю, що урок вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи :

І - бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу ( з підручника і слів учителя).

ІІ - повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом . Мета його - стисло, доступно, в логічній послідовності відтворити відомі вже учням вузлові питання теми, пов'язавши його із опорним конспектом.

Треба зауважити, що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше і легше". Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор. При цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього учні мають бути підготовлені.

Етапи підготовчої роботи по складанню зорових опор:

1. Вчитель пояснює матеріал, ілюструє прикладами і паралельно складає схему-опору на дошці. При цьому не припиняється живий діалог з учнями, які допомагають підібрати приклади, вносять пропозиції щодо правильної побудови опори.

2. Аналізований навчальний матеріал( не забуваємо про роботу в групах, колективне обговорення проблеми)вчитель представляє у вигляді схеми-опори, зумисне пропускаючи деякі її складові частини. Учні повинні "відновити" схему, користуючись правилом у підручнику.

3. Вчитель не пояснює матеріал, лише записує на дошці низку прикладів, що ілюструють правило. Завдання учнів - "перетворити" текст правила в опорну схему, дібрати приклади для ілюстрації теоретичних положень з довідки на дошці.

4. Вдома за власноруч складеною схемою учні готують усне лінгвістичне повідомлення, добирають приклади.

5. Учні отримують випереджувальне завдання: самостійно скласти зорову схему-опору до теми, яка буде вивчатися. На уроці декілька гімназистів презентують свою роботу, виступаючи у ролі вчителя, пояснюють новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, а й оригінальна подача нової теми.

Як бачимо, поступово учні привчаються до роботи з підручником, іншими джерелами, адже останній етап передбачає саме творчий підхід.

Учні "малюють" основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з'являються "сонечка", "хмарки", "чарівні квіти".

Так, у 9 класі пропоную такі опори при вивченні теми "Лінгвістика тексту"

Морфеми, а точніше їх умовні позначки, зображуємо у "зоряному небі"

Під час ознайомлення з класифікацією речень колективно склали таку картину:

При складанні схем часто використовую спеціальні позначки, формули, підказки. Наприклад:

Пояснення: ЛЗ- ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ГЗ - граматичне значення, СР - синтаксична роль, ? -питання.

Таку піраміду можна використати для ілюстрації частоти вживання префіксів з-, с-, зі-.

Така робота розвиває у дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне у теоретичному матеріалі. При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять.

Такий підхід дозволяє практикувати систему уроків різного типу в межах однієї теми, вивільняє час для розв'язання учнями системи усних і письмових завдань, спрямованих на саморозвиток особистості, формування мовленнєвої компетенції. Особистість учня з об'єкта навчання перетворюється на головну фігуру. Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу у вигляді блок -схем довели, що навчання під силу всім. На думку Г. Лозанова, така система роботи спрямована на комплексний розвиток творчої особистості учня.

Систему уроків тренувальних вправ з блок - теми логічно наситити інтерактивними вправами . Інтерактивне навчання, на думку Є.Коротаєвої, це навчання „занурене” у спілкування. У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності. Поза спілкуванням формування особистості взагалі неможливе. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, співпраці з іншими учнями. Учням подобається робота в групах, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання - однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й міжгрупову взаємодію. На уроках виконання тренувальних вправ кожна група одержує блок з 4-5 вправ різної складності. Вчитель надає консультації. Учні, у рамках своєї групи, виконують взаємоперевірку та знайомлять з результатами роботи весь клас.

Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів, усуває їхню природну скутість ( запитати у свого товариша значно простіше, ніж у вчителя), дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріал у природньому йому темпі, а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчання.

Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

Вміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього визначила такий алгоритм:

ь визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;

ь провести достатню попередню підготовку;

ь забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;

ь дати учням інструктивні матеріали.

Як зразок, пропоную фрагмент уроку у 8 класі.

Тема: "Звертання"

Кожна група отримує завдання, після його виконання звітує перед класом. Разом робимо висновки, узагальнення, які записуємо в зошит.

1 група - графічний самодиктант

Зобразити схеми речень у таблиці, виділити граматичні основи. Зробити висновок щодо постановки розділових знаків у реченнях зі звертаннями.

Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять…
"Матінко моя!..- кричить Дмитрик.- Матінко!"
Язиче, язиче, лихо тебе кличе.
Ой дівчино, шумить гай…
Цвіти, розвивайся, Україно!
Ану, діти, до роботи.

2 група - Поставити розділові знаки, вказати вид звертання. Зробити висновок.

1. Не хилися явороньку ще ж ти зелененький!

2. Засмійся Матвійку дам копійку.

3. Ой сину мій сину сину молоденький де нічку пробував?

4. Не плач не журися молодий козаче.

5. Спи ж ти малесенький пізній -бо час…

6. Ой і не стелися хрещатий барвінку.

3 група - Вправа-редагування. Зробити висновок про роль звертань у мовленні ( подаємо вже заповнену таблицю)

Неправильно		Правильно
Петенька, йди сюди!	Петрику (Петрусю ), підійди сюди!
Ой ти, мій котик!	Ой ти, мій котику!
Андрюшка, відкрий очі -вже	Андрійку, розплющ очі - вже ранок!
ранок!
Анічка, поділи грушу пополам!	Ганнусю, поділи грушку навпіл!
Ох ти ж, моя куколка!	Ох ти ж , моя лялечко!
Дєвочкu, осторожно!	Дівчатка, обережно!
Пробач мене, дедушка, умоляю!	Пробач мені, дідусю, благаю!
Шофер , притормозіть, будь	Пане водій, пригальмуйте, будь
ласка!	ласка!
Вибачаюсь тьотя, яка слідую-	Вибаче	те
ча зупинка?	будь ласка), тітонько, яка наступ-
	на зупинка?
Будьте добрі, дядя, подвинь-	Будь ласка (прошу Вас), будьте до-
тесь!	брі, посуньтеся!
Пацан, до якої години працює	Агов, юначе, до котрої години пра-
общественний транспорт?	цює громадський транспорт?

Часто використовую різні форми роботи в парах: "Взаємоінтерв'ю", " Ти мені - я тобі", " Взаємоперевірка".

Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр( особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу" Я - шкільна дошка", " Я - квітка у полі", " Я - промінчик сонця"та ін..)

Важливим є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці.

Зібратися разом - це початок,

Триматися разом - це прогрес,

Працювати разом - це успіх.

Генрі Форд

Перефразовуючи вислів"Як назвеш корабель, так він і попливе", на практиці впевнилась: як почнеш урок, так він і "пройде". Тому велику увагу приділяю організаційному моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав'язливого формулювання мети і завдань уроку.

Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Міні-тренінги, вправи "Психоформула", "Спіймай мій настрій", "Слухняний язик" - це неповний перелік тих розминок, що їх використовую на уроках( докладніше досвід роботи та рекомендації подано у статті "Організаційний момент на уроці української мови та літератури:теорія, практика, інновації").

Тому намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

На уроках застосовую такі стратегії, як: "Мікрофон","Незакінчені речення", "Мозковий штурм", "Метод ПРЕС","Мнемотур","Дерево рішень" та ін. Найбільше учням подобається сенкан (сенкен, синквейн) ( докладніше досвід роботи з цією стратегією та рекомендації щодо використання сенканів на різних етапах уроку подано у статті"Сенкан на уроці української мови та літератури" ).

На уроці шляхом інтеграції вказаних вище технологій прагну розвивати критичне мислення гімназистів. Критичне мислення зовсім не означає негативності суджень або необґрунтованості критики. Це зважений і вдумливий розгляд різних, а часом і протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень та формулювання оцінок. Термін «критичне» в такому контексті найбільш адекватний слову «аналітичне». Аналіз зарубіжних та вітчизняних досліджень показує, що єдиного визначення цього виду мислення не існує. Д.Дьюї трактував критичне мислення як складну, пов'язану зі вчинками людини діяльність, що захоплює людину повністю. Сучасні дослідники Д.Х.Кларк та А.У.Бідл визначають критичне мислення як процес, за допомогою якого розум опрацьовує інформацію з метою осягнення або продукування ідей або розв'язання проблеми. На думку Б.Бейера, критичне мислення - це спосіб оцінки автентичності, цінності або точності чогось.

Орієнтація на критичне мислення передбачає передовсім повне несприйняття будь-якої думки або оцінки «на віру»: кожен учень, не беручи до уваги жодних авторитетів, має сформувати власну думку про явище в контексті навчальної програми.

Необхідно врахувати й те, що критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії передовсім між тими, хто навчається. У процесі обговорення висуваються критерії мислення, ідентифікуються й обговорюються життєві контексти, а мисленнєвий процес у цілому піддається оцінюванню. Під час бесід немає правильних (неправильних) відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір змісту. Але завдання учителя - переконати учнів прийняти той зміст, який він пропонує з позиції наукового знання.

Серед багатьох методів роботи у технології ОЗН, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв'язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів (першим науково описав його американський вчений Кільпатрик).

В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше.

Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав у гімназистів зацікавлення. З учнями 5 класу ми презентували проект „Цікаві фразеологізми"; учні 6 класу працювали над проектом „ Будова слова”, творча група створила проект „Хто ти? ”. Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів, мультимедійних презентацій ( додаток).

До того ж, часто використовую власні мультимедійні презентації на уроках мови та літератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей. Мною створена низка інформаційних презентацій вчителя до різних тем з української мови та літератури (додаток).

Учні працюють як над короткочасними, так і над довготривалими проектами. Так, впродовж року учні 8 класу філолого-журналістського напряму працювали над створенням навчально-пізнавального портфоліо "Творчий звіт про мої досягнення зі спецкурсу"Основи журналістики". На початку роботи учні отримали таку настанову:

"Портфоліо ( з англ. Portfolio - портфель, папка для документів) - це набір документів, зразків робіт, фотографій, що дають уявлення про запропоновані послуги чи можливості спеціаліста. Завдяки портфоліо можна навіть заочно зробити висновки про ваш професіоналізм, досвід роботи. Основне завдання портфоліо - створити позитивне враження про вас. Велику роль відіграють відгуки про вашу роботу, звертається особлива увага на грамотність. Створіть портфоліо" Творчий звіт про свої досягнення".

Намагайтеся висвітлити основні досягнення з курсу журналістики за 8 клас, покажіть зразки більш вдалих творчих робіт, проілюструйте портфоліо . Не бійтесь експериментувати, не соромтесь говорити про свої досягнення."

Ця робота захопила учнів наскільки, що вони стали змагатися між собою, придумували нове наповнення для портфоліо: складали віршики про спецкурс, проводили анкетування, визначали рейтинг "Основ журналістики" серед інших предметів, брали інтерв'ю, складали рекламу та девіз спецкурсу, намагалися показати більш вдалі роботи, оформлювали презентації. Почався такий бажаний для кожного вчителя "процес творчості".

Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня . Стосовно цього приходить на думку одна давня притча. В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу - перевозили камінь, запитали:

- Слухайте, друзі, що ви робите?

Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: „Тобі що, повилазило? Не бачиш - камінь тягаю на майданчик, хай йому ґрець!”

Другий спокійно сказав : „ Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.”

А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: „ Я будую Шартський собор!”

Ідея цієї притчі актуальна й нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й - найперше - джерело творчості й щастя. У Святому письмі сказано : „ Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху”. Це є істина.

Вважаю, що мені теж є з чого порадіти. Адже мої учні неодноразово здобували перемоги у олімпіадах і конкурсах, працюють над підготовкою науково-дослідницьких робіт МАН. Та ці заслуги я, в першу чергу, адресую їм, а не собі, а віддачі шукаю у повазі, щирому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні .

ІННОВАЦІЯ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ТАВРІЙСЬКИЙ ВІСНИК ОСВІТИ. – 2011. – №2 (34) 36

Корват С.А.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ЛІТЕРАТУРИ

У статті висвітлено використання інноваційних технологій навчання у процесі розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови й літератури.

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Інноваційна філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття й розвиток потенційних можливостей і здібностей учнів. Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей і нахилів особистості.

Сучасна школа має сприяти розвиткові демократичної культури, формуванню необхідних для проживання в європей-ському співтоваристві компетентностей, політико-правових і со-ціально-економічних знань. Пріоритети загальноєвропейської освіти полягають у наданні молодому поколінню знань про спільну європейську спадщину та практичних умінь адапту-ватись до життя й навчання в різних країнах Європи, бути мобільними, соціально здібними, здатними до комунікації та захисту своїх прав.

Одним із головних завдань сучасної школи України є вихо-вання творчої особистості, бо вона значно краще й легше пристосовується до побутових, соціальних і виробничих умов, ефективніше їх використовує та змінює відповідно до власних уподобань, переконань тощо.

Тенденції особистісної орієнтації розвитку системи освіти підтверджені результатами досліджень сучасних вітчизняних психологів і педагогів (Г. Балл, І. Бех, І. Зязюн, Г. Костюк, С. Максименко та ін.). Орієнтація на особистість учня у процесі педагогічного стимулювання розвитку їхніх творчих здібностей базується на тому, що від моменту народження дитина змінює, перетворює навколишній світ за власною ініціативою [1, с.58]. Вона навчається, творчо освоює світ речей, створюючи нову гру, казку.

Це ставить принципово нові вимоги до вчителя, оскільки він, як творча особистість, має бути готовим до роботи у твор-чому, інноваційному режимі, до оновлення процесу навчання. ІННОВАЦІЯ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ТАВРІЙСЬКИЙ ВІСНИК ОСВІТИ. – 2011. – №2 (34) 37

Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. І тому важливу роль відіграє творчий розвиток особистості, в основу якого потрібно покласти використання різних засобів, підходів до розвитку дитини, орієнтованих на досягнення оригінального результату. Адже В. Сухомлинський зазначав, що «…без творчого життя особистість не може бути вихованою, без творчості немислимі духовні, інтелектуальні, емоційні, естетичні взаємовідносини» [4, с.26]. Саме творчість стимулює розвиток мислення, інтересів, дослідницьку діяльність.

Необхідність розвитку творчих здібностей продиктована сучасними суспільними пріоритетами, які відповідають основним положенням Закону України «Про освіту» (1991 р.), Закону України «Про загальну середню освіту» (1999 р.), Національної доктрини розвитку освіти (2002 р.).

Сучасні кооперативні, інтерактивні технології навчання, що почали швидко поширюватися в Україні, є не лише однією з демократичних форм навчання, але й засобом мотивації учнів до активної діяльності на уроці. Уміле використання таких тех-нологій дає можливість ефективно використовувати особистіс-ний потенціал кожного учня, планувати та досягати результа-тів, перетворити урок на співтворчість та подарувати учням відчуття власного зростання. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між учителем і учнем.

Вдалий вибір методів і прийомів навчання в конкретних умовах, застосування оптимальних педагогічних технологій у кінцевому результаті повинні сформувати такі особистісні якості учня:

– когнітивні (пізнавальні) – уміння відчувати навколишній світ, ставити запитання, обґрунтовувати своє світорозуміння, вступати у змістовний діалог чи дискусію, робити висновки;

– креативні (творчі) – виявляти гнучкість розуму, фантазії, натхнення; мати власну точку зору, виявляти ініціативу; бути нестандартним, неординарним;

– оргдіяльнісні – уміння ставити мету й забезпечувати її досягнення, програмувати дії; самоаналіз і самооцінка;

– комунікативні – здатність до неконфліктної взаємодії з іншими суб'єктами й навколишнім світом [2, с.38].

ІННОВАЦІЯ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ТАВРІЙСЬКИЙ ВІСНИК ОСВІТИ. – 2011. – №2 (34) 38

Педагоги мають на меті виховати насамперед людину-творця, людину духовну, гуманну, високоморальну, самодостат-ню. І неабияку роль у цьому відіграють педагогічні технології, орієнтовані на творчий розвиток особистості, які ґрунтуються на співпраці вчителя та учнів у поєднанні з педагогічною імпровізацією. Кінцева мета – вироблення в учнів чіткої громадянської позиції, визначення місця людини на землі, формування креативності, толерантності, здатності до самовдосконалення та адекватної самооцінки.

Нетрадиційний, нестандартний урок української мови й лі-тератури все наполегливіше утверджується в шкільній практиці. Багато вчителів вбачають у ньому засіб подолання стереотипу, зміни звичних способів спілкування, демократизації взаємовідносин між учителями та учнями.

Такі уроки активізують розумову діяльність учнів, стимулю-ють мислення, уміння думати, порівнювати, аналізувати, виправляючи свої помилки й помилки своїх товаришів. Вони сприяють розвиткові пізнавальних інтересів учнів. Їм цікаво вчитися, прагнучи знати якомога більше, щоб виступати в ролі вчителя, контролюючи чи перевіряючи товариша. Такі уроки дають змогу розвивати зв’язне мовлення учнів. Вони вчаться правильно, грамотно і красиво говорити.

За новою навчально-виховною концепцією вивчення української мови учні мають не тільки засвоїти певну суму лінгвістичних понять та граматичних правил – вони повинні вільно володіти усною й писемною мовою, послуговуватися нею в різних ситуаціях.

Саме новітні педагогічні технології допомагають словесни-кові це зробити, адже він за суб’єктом навчання бачить живу людину, яка росте, пізнаючи навколишній світ і себе в ньому, відчуває серцем душу цієї підростаючої особистості.

Сьогодні в нашому суспільстві виникла нагальна потреба у творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадянах. Тому своїм завданням педагоги мають визначити не тільки вияв, розвиток таких учнів, а й при-вернення до них уваги психологів, друзів, колег, батьків. На сучасному етапі перед учителем стоїть завдання не повідомити матеріал і перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної вчителями інформації.

Змінилася й режисура уроку. Учні співпрацюють у діалозі з учителем, висловлюють свої думки, діляться інформацією, обговорюють те, що пропонують однокласники, відбирають під керівництвом учителя той матеріал, що закріплений науковими знаннями. ІННОВАЦІЯ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ТАВРІЙСЬКИЙ ВІСНИК ОСВІТИ. – 2011. – №2 (34) 39

Найголовнішим своїм завданням у будь-якій ситуації педагоги вважають створення у класі творчої атмосфери. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага до інтелектуальної сили дитини.

Дослідження дидактів (Ю.Бабанського, М.Скаткіна, І.Лернера), психологів (Г.Костюка, І.Синиці, С.Рубінштейна, Б.Ананьєва), методистів (В.Неділька, Є.Пасічника, Н.Волошиної, Б.Степанишина) і досвід учителів-словесників переконують: правильний вибір форм і методів навчання – запорука ефек-тивності уроку, що, крім усього іншого, допомагає виробити в учнів творчу самостійність. Конкретизуючи, слід, зокрема, назвати метод творчих завдань і вправ, евристичну бесіду з ви-користанням проблемних запитань і створенням проблемних ситуацій, проблемні лекції. На широке впровадження заслуговують такі види навчальних занять: семінари-диспути, конференції, конкурси на найкращий твір, літературні вечори, підготовка шкільного літературного альманаху.

У своїй практиці вчителі використовують форми роботи, що сприяють творчому розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови:

фразеологічні хвилинки;

рольові ігри;

ситуативні колізії;

дослідницька діяльність;

пізнавальні ігри;

захист малюнків;

словесне малювання;

вільне письмо;

життєві ситуації.

На нашу думку, види уроків, які впроваджують учителі у власній практиці, допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя.

Як правило, це:

урок-інтелектуальна гра;

уроки вільного спілкування;

уроки історичної правди;

уроки-дослідження;

уроки-конкурси.

Відомий український методист Б. Степанишин стверджував, що вивчення художньої літератури має дати поштовх до учнівської творчості [3, с.33]. Ліричний вірш, інсценівка, байка, прозова мініатюра – такі жанри учні створюють найчастіше за аналогією до вивченого твору. Та щоб учні почали власну ІННОВАЦІЯ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ТАВРІЙСЬКИЙ ВІСНИК ОСВІТИ. – 2011. – №2 (34) 40

творчість, потрібна системна робота над словом на уроках української мови та літератури. Так, уже в п’ятому класі під час вивчення теми «Лексикологія. Фразеологія» застосовуємо вправи на вживання слів у переносному значенні, синонімів тощо. Ці навички пізніше згодяться учням для конструювання творів-описів.

Більшість учнів люблять творчі завдання, пов'язані з ви-вченням байки. Передусім варто звернути їхню увагу на особливість будови байки та її основну ознаку – алегоричність. Готуючись до творчої роботи, доцільно починати з най прості-шого: запропонувати учням скласти власні міні-твори за вміщеними в підручнику української літератури алегоричними малюнками. А вдома – написати байку (прозову чи віршовану) на тему, обрану самостійно. Підсумком творчої роботи є конкурс на найкращу байку.

Готувати учнів до написання творчих робіт слід протягом усіх років навчання в школі, використовуючи всі можливості. Наприклад, викладаючи курс української літератури у старших класах, варто:

– вивчати з обдарованими дітьми не тільки програмовий твір, а й кілька додаткових, аби вони осягнули особливості індивідуального стилю митця;

– спонукати учнів до поглибленої аналітико-синтетичної роботи з художніми текстами;

– систематично рекомендувати старшокласникам опрацьо-вувати літературно-критичні матеріали, щоб навчити їх висловлювати власну думку, обґрунтовувати, доводити її;

– організовувати пошукову, науково-дослідницьку діяльність учнів: написання рефератів; створення міні-підручників; збирання інформації для поглибленого вивчення обраної теми;

– нестандартно використовувати традиційні й широко впроваджувати інноваційні методи та форми навчання, проводити залікові заняття, уроки-лекції, семінари, уроки-диспути тощо;

– практикувати завдання творчого характеру під час лінгвістичного аналізу художніх текстів.

Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій – не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі ІННОВАЦІЯ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ТАВРІЙСЬКИЙ ВІСНИК ОСВІТИ. – 2011. – №2 (34) 41

дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

Творча діяльність з дітьми являє собою кращий варіант втілення педагогіки співробітництва, що передбачає дружні стосунки між учителем та учнем і взаємну зацікавленість спільною справою. Дуже важливо в цій справі не затерти юну індивідуальність, а навпаки, – помітити специфіку обдарування й допомогти учневі реалізувати творчі здібності.

Отже, у процесі роботи педагоги переконуються, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактив-ного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

Окреслена система роботи сприяє виявленню й розвиткові здібностей дітей, вихованню творчої особистості, наділеної художньою сприйнятливістю, емоційною чутливістю, художнім смаком.

Література:

1. Барко В.І. Розвиток здібностей і творчого потенціалу // Обдарована дитина. – 2005. – № 1. – С. 27-31.

2. Біляєв О. Проблема методів у навчанні мови // Укр. мова і літ. в школі. – 1986. – № 10. – С. 60-64.

3. Степанишин Б. Стратегія і тактика в літературній освіті учнів. – К.: Веселка, 2003. – 191с.

4. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. – К.: Рад. шк., 1988. – 304 с.

Проблемне навчання як засіб формування пізнавальних і творчих здібностей учнів на уроках української мови

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія передбачає спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття і розвиток потенційних можливостей, здібностей учнів. Для того, щоб розв'язати актуальні проблеми освіти, необхідне широке впровадження таких технологій, які були б спрямовані на розвиток творчих сил, здібностей і нахилів особистості. Сьогодні педагоги та вчені схиляються до думки, що традиційні форми навчання застаріли, вони не можуть оволодіти увагою сучасних школярів, яких потрібно зацікавити та здивувати. Сучасна школа покликана застосовувати модель навчання, що будується на діалозі та взаємодії. На мою думку, на особливу увагу заслуговують форми і методи інтерактивного навчання. Сучасний учитель повинен застосовувати на свої уроках такі завдання, які сприяли б не тільки розвитку нової особистості, здатної повноцінно само реалізуватися в сучасному житті, а й завдання, які би були спрямовані на розвиток творчих здібностей школярів, бо сам е творчість стимулює розвиток інтересів, мислення, дослідницької активності. Усе більш широкого визнання і розповсюдження набувають новітні технології, що привертають увагу вчителів-словесників. Важливе місце серед них посідає технологія проблемного навчання. Основними завданнями проблемного навчання є: • розвиток мислення, здібностей учнів, їх творчих умінь; • виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми; • засвоєння учнями знань, умінь, які самостійно здобуті в ході активної пізнавальної діяльності. Проблемне навчання ( як і будь-яке інше навчання) може сприяти реалізації двох цілей: • сформувати в учнів необхідну систему знань, умінь і навичок; • досягти високого рівня розвитку школярів, розвитку здатності до самонавчання, самоосвіти. Беручи до уваги реалізацію цілей проблемного навчання, можна виділити такі типи уроків: • урок-диспут; • урок відкриття; • урок- діалог; • урок – пошук істини; • урок-дослідження; • урок із застосуванням критичного мислення. В чому полягають переваги проблемного навчання? • Вчить мислити логічно, науково, творчо. • Робить навчальний матеріал більш доказовим та переконливим для учнів, формує не тільки знання, а знання-переконання, що слугує основою для формування наукового світогляду. • Сприяє формуванню стійких знань, так як матеріал, самостійно здобутий учнем, міцно зберігається в пам'яті. • Впливає на емоційну сферу учнів, формує такі цінні почуття. Як почуття впевненості у своїх силах, радість та задоволення від напруження розумової діяльності. • Формує в учнів елементарні навички пошукової, дослідницької діяльності. • Активно сприяє розвитку позитивного ставлення та інтересу як до даного навчального предмету, так і до навчання взагалі. Які ж шляхи і правила створення проблемних ситуацій? Їх існує багато, проте найбільш поширеними є: • спонукання учнів до пояснення явищ, фактів, їх зовнішньої невідповідності, протиріччя; • спонукання до вибору правильного варіанту відповіді та її обґрунтування; • перехід від одиноких фактів до узагальнень; • зіставлення суперечливих фактів, явищ. Працюючи над вивченням роману І.Багряного «Тигролови», формулюю запитання: чи справді «у сміливих завжди щастя є». Опираючись на зміст тексту, доведіть або спростуйте істину цього твердження. Учні формулюють своє розуміння: Наталка і Григорій у пошуках свого щастя на далекій, омріяній Україні здатні подолати все: перейти укриті снігами простори тайги, подолати прикордонні перепони і вийти на свій шлях у житті. З іншого боку, автор нам стверджує, що в такому трагічно-героїчному й трагічно-оптимістичному показі української людини, родини, нації не лише як жертви тоталітарної системи, а й як морально тріумфуючої сили боротьби нескореного народу за своє визволення. На уроках літератури 5-7 класах теж вдаюсь до використання технології проблемного навчання. Так, вивчаючи твір О. Стороженка «Скарб», яформулюю учням запитання: чи справді ледар Павлусь є щасливим? Ви хотіли б мати таке щастя? Шукаючи відповідь на поставлене запитання, школярі усвідомлюють, що насправді герой не є щасливим, бо він нічого не зробив для цього, він не відчув радості від свого успіху, від праці, від допомоги іншому, адже за нього все робили мати, а згодом наймити. Для того, щоб людина була щасливою, вона повинна творити своє щастя сама. Розглядаючи твір О. Довженка «Україна в огні» розв'язую на уроці такі проблемні завдання: - У чому суть загальнолюдських цінностей? - Бути людиною у світі жорстокості – чи легко це? Проаналізувавши суть проблемних запитань, учні усвідомлюють, що суть загальнолюдських цінностей полягає в поєднанні трьох аспектів духовного виміру: національного, морально-етичного і філософського. Усе життя ми вчимося бути людиною, тож потрібно дбати про чистоту своєї душі, про гармонію, бо від цього залежить стан душі цілого народу – до таких висновків спонукають нас долі Довженкових героїв. Сьогодні під проблемним навчанням розуміється така організація навчальних занять, що припускає створення під керівництвом учителя проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність учнів з їхнього розв'язання, у результаті чого відбувається творче оволодіння професійними знаннями, навичками, уміннями і розвиток розумових здібностей. Використання технології проблемного навчання на уроках сприяє глибокому засвоєнню знань, одночасно формуючи розвиток дитини. На таких уроках успіху досягають навіть найслабші учні. Вони приєднуються до пошуку істини і непомітно для себе включаються в колективний діалог. Ефективність проблемного навчання в тому, що воно сприяє розвитку пізнавальної, комунікативної, практичної і творчої діяльності учнів, їхньої особистості, вмінню випускників школи використовувати засвоєні знання в реальному житті для вирішення практичних завдань. ЛІТЕРАТУРА 1. Артемчук Г.І. Методика організації науково-дослідницької роботи:навчальний посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. – К., 2000.- 150 с. 2. Богайчук М.А., Дуб Р.Й. Письменники Буковини. – Чернівці, 1998. 3. Дереклеева Н.И. Научно-исследовательская работа в школе. – М., 2001.- 80 с. 4. Заболотний О. – Як знаходити знання?/Організація науково-пошукової дослідницької діяльності учнівської молоді // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та коледжах.-2003.- №2. - С.94-106 Кушнерюк Надія Михайлівна, ЗОШ № 28 м.Чернівеці