Зміст самостійної роботи Розділ 1. Психологія як сукупність психічних особливостей і властивостей індивідуму та групи людей

Тема 1.1. Поняття психології, її предмет та завдання

Питання 1. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Розвиток психологічної науки.

Питання 2. Школи, напрями, концепції у психології.

Питання 3. Значення знань психології у професійній діяльності.

Рекомендована література: 5,6,8,12

Питання 1. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Розвиток психологічної науки.

Методичні рекомендації

При вивченні даного питання слід звернути увагу на те, що предметом психології є психіка (від грец. psychikos — душевний) людини і тварини, тобто психічні явища, притаманні людині і тварині.

Місце психології в системі наук

Психологія вивчає внутрішній світ людини, психічні процеси, стани, властивості, закони виникнення, розвитку й перебігу психічної діяльності, становлення психічних властивостей людини, життєве значення психіки.

Психологія має багатогранні зв'язки як із природни­чими, так і з соціальними науками.

Теоретико-методологічною основою психології є філософія. З природничими науками психологія пов'язана загальнотеоретичними положеннями, що використовуються для обґрунтування законо­мірностей розвитку психіки, проблемами природженого та набутого, що вважаються центральними як у психології, так і в генетиці, проблемами фізіології, зокрема фізіології вищої нервової діяльності, деякими проблемами фізики.

Дослідження з психології грунтувалися на даних біологічних наук, законі біологічної еволюції, досягненнях фізіології.

Медичні науки беруть до уваги напрацювання психології у розв'язанні проблем охорони здоров'я, боротьбі із захворюваннями. На основі медицини, педагогіки, психології виникли шкільна гігієна, медична психологія, нейропсихологія та ін.

Координація психології з технічними науками важлива для роз­в'язання проблем інженерної психології, ергономіки, кібернетики тощо; розробки систем керування; підготовки працівників у системі керування; створення роботів, комп'ютерів, систем комунікації, засобів відображення інформації; підготовки людини до роботи в новостворених технічних системах, апаратах.

Зв'язок з суспільними науками насамперед зумовлений тим, що психологія вийшла з філософії. Перший систематизований виклад психології належить Арістотелю. Але в ті часи вона була невіддільна від філософії.

Психологія тісно пов'язана з історією, економікою, соціологією, лінгвістикою, літературознавством, теорією мистецтв, юридичними і політичними науками. Багатогранний зв'язок психології з іншими науками — філо­софськими, природничими, соціальними — зумовлений тим, що в центрі її уваги стоїть людина.

Галузі психологічних знань

Сучасна психологія являє собою цілісну систему, до якої входить понад три десятки галузей психо­логічних знань.

Загальна психологія вивчає закономірності психічної діяльності людини з нормальним розвитком. Загальна психологія досліджує: пізнавальні процеси (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява); емоційні процеси (емоції, почуття); вольові процеси (боротьба мотивів, прийняття рішень тощо); питання, пов'язані зі спілкуванням, діяльністю особистості, її характером і здібностями.

Вікова психологія вивчає психічний розвиток людини, формуван­ня її психічних процесів і станів та поділяється на дитячу психо­логію, психологію підлітка, юнака, дорослої людини, людини похилого віку.

Генетична (від грец. genesis — походження) психологія вивчає психічний розвиток людини з перших днів життя і до смерті.

Педагогічна психологія вивчає психологічні основи виховання та навчання, досліджує формування пізнавальної діяльності та суспіль­но значущих якостей особистості.

У педагогічній психології вирізняють психологію виховання дітей дошкільного віку (дошкільна психологія), психологію навчання і вихо­вання у шкільному віці, психологію професійно-технічної освіти, психо­логію вищої школи.

Соціальна психологія вивчає психічні явища, які виникають у процесі взаємодії людей у різних організаціях і соціальних групах, закономірності спілкування і взаємодії людей.

Психологія мистецтва вивчає процеси створення і сприймання людиною творів мистецтва, властивості і психічні стани людей, пов'язані зі створенням та сприйманням художніх цінностей.

Психологія спорту розробляє питання навчання і виховання спортсмена, закономірності формування спортивних навичок, умінь, вольових і моральних якостей; досліджує психічні особли­вості, що виявляються в умовах спортивних змагань і в діяльності тренера.

Юридична психологія досліджує взаємини представників правознавчих спеціальностей з підсудними, засудженими тощо, зокрема психологію допитів і показань, а також психологію виправ­лення, що вивчає особливості психічної діяльності в умовах засто­сування покарань.

Психологія праці вивчає психологічні особливості трудової діяль­ності, зокрема професійно важливі якості певної спеціальності, психологічні основи організації та підвищення продуктивності праці; стосунки у трудовому колективі, професійну мотивацію, оптимізацію відносин у трудових колективах.

Психологія творчості вивчає процеси наукових відкриттів, твор­чої діяльності людей науки, літератури, музики, образотворчого мистецтва й раціоналізаторства .

Авіаційна психологія вивчає діяльність спеціалістів-авіаторів.

Військова психологія вивчає психологію людини у військових структурах, питання навчання та виховання військових.

Психологія управління розглядає формування програм діяльності керівників і підлеглих, пов'язаних із зміною об'єктів управління; підвищення ефективності управління; психологічні особливості керівника, його управлінські потреби, здібності.

Політична психологія досліджує психологічні аспекти політичної поведінки людей, застосування психологічних знань до пояснення політичних процесів; вивчає психологічні компоненти (настрій, думки, почуття) у політичному житті суспільства.

Психологія мас вивчає окремих людей як членів соціуму, груп, натовпу, які організовуються в певний час і з певною метою.

Етнічна психологія (етнопсихологія) досліджує механізми групо­вої психології етнічних спільнот, стосунки між цими спільнотами.

Історична психологія вивчає походження та розвиток пізнання, світосприймання, засвоєння звичаїв у різних епохах.

Економічна психологія вивчає психологічні явища, пов'язані з ви­робничими стосунками; ставлення людини до різних форм влас­ності; психологічні питання розподілу результатів праці.

Екстремальна психологія вивчає зміни психологічних закономір­ностей життя та діяльності людини за нестандартних умов.

Психологія торгівлі вивчає взаємини між продавцем і покупцем; вплив реклами на ефективність торгівлі тощо.

Психологія реклами має на меті оцінку наявного чи сподіваного попиту на певні товари чи послуги.

Психологія "штучного інтелекту" розробляє методи моделюван­ня на обчислювальних машинах та використання цих машин для розширення інтелектуальних можливостей людини.

Консультативна психологія складає систематизований опис про­цесів подання психологічної допомоги — консультації.

Одночасно з диференціацією психологічних знань відбувається процес їх інтеграції в інші галузі (психолінгвістика, психопедагогіка, психозоологія, психофізіологія, психогігієна тощо).

Розвиток психологічної науки

Роком виокремлення психології як самостійної науки вважають 1879р. – час відкриття видатним німецьким психологом В. Вундтом у Лейпцигу першої психологічної лабораторії , тобто початок використання експерименту як методу отримання психологічного знання.

Слід звернути увагу на чотири основні етапи становлення психології як науки:

• I етап – психологія як наука про душу: існувала ще до нашої ери. Усі незрозумілі явища в житті людина намагалась пояснити існуванням душі ( Арістотель, Платон,Сократ);

• I I етап – психологія як наука про свідомість: Виникає у XVII ст. у зв’язку із розвитком природничих наук. Свідомість розуміли як здатність мислити ,відчувати,бажати (Р. Дакарт, Г. Гетьмгольц,В. Вундт).

• III етап – психологія як наука про поведінку: викає на початку XX ст.Завдання психогології – спостереження та аналіз поведінки,вчинків, реакції індивідів. Внутрішній світ людини як предмет дослідження ігнорується (Дж. Уотсон, Е. Торндайк, Б. Скіннер);

• IV етап - психологія як наука, що вивчає факти, зако­номірності та механізми психіки і поведінки: сучасний етап розвитку психологічної науки (Л. Виготський, Е. Берн, Д. Келлі та ін.).

Питання 2. Школи, напрями, концепції у психології

Методичні рекомендації

Вивчаючи дане питання слід звернути увагу на те,що наука психологія створила чимало шкіл, напрямів, концепцій. Ставлення до них було різне, аж до заперечення.

Об'єктивна психологія — психологічна школа, спрямована на застосування об'єктивних методів аналізу, заснованих на кон­венціальних правилах фіксації психічних явиш. З цієї школи беруть початок інші напрями у психології.

Біхевіоризм (від англ. behaviour — поведінка) — напрям в амери­канській психології, представники якого заперечують свідомість як предмет психології. Засновник цього напряму Дж. Б. Уотсон виступив проти розуміння психології як науки про безпосередні суб'єктивні явища. Натомість він запропонував вважати предметом психології поведінку.

Гештальтпсихологія (від нім. Gestalt — цілісна форма, образ) — один із напрямів у психології 20—30-х років XX століття, створе­ний М. Вертгеймером , В. Келером , К. Коффкою та іншими німецькими психологами. Вони виходили з примату цілого над частинами, форми над матеріалом. Початковим і основним елементом психіки гештальтисти вважають не відчуття, а цілісні образи — гештальти.

Психологічну школу, пов'язану з діяльнісним підходом, було ство­рено в колишньому Радянському Союзі. Ця школа будувалася на принципах розвитку, предметності та історизму.

Персоналізм (від лат. persona — особа) — напрям у психології та філософії, що виник наприкінці XIX ст. в Росії, Україні та США. Представниками персоналізму були український і російський філо-соф М. О. Бердяєв , американський філософ Б. П. Боун , французький мислитель Е. Муньє та ін. Вони проголошувати особистість первинною творчою реальністю, а весь світ проявом творчої активності "верховної особистості" — Бога.

Гуманістична психологія виникла на початку 50-х років XX ст. Представники цього напряму — американські психологи А. X. Маслоу і К. Роджерс та ін. зосереджували увагу на автономності, самоактуалізації, самовдосконаленні, свободі вибору, відповідатьності, прагненні людини до вищих цінностей тощо. У центрі уваги гуманістичної психології — проблеми особистості, її розвиток.

Когнітивна психологія (від лат. cognitus — знання, пізнання) — один із напрямів сучасної психології. До принципів когнітивної психології належить трактування людини як діяльної, активно сприймаючої інформацію особистості, яка керується певними планами, правилами стратегіями.

Екзистенціальна психологія (від лат. existentia — існування) — напрям, що грунтується на принципах гуманістичної психології та розумінні буття людини, пов'язаного із проблемами стресу і тривоги.

Екзистенціальний психоаналіз спрямований на розгляд людсько­го буття, на осмислення людської реальності через майбутнє, а не минуле.

Питання 3. Значення знань психології у професійній діяльності

Методичні рекомендації

При вивченні даного питання необхідно звернути увагу на те, що період трансформації суспільства та економіки обтяжений економічною кризою, яку нині переживає Україна. Він характеризується зростанням кількості та глибини проблем, що постають перед фахівцем усіх сфер діяльності. Економічні проблеми та соціальна незахищеність спричиняють виникнення та загост­рення психологічних проблем.

Це викликає серйозні перевантаження психіки представ­ників сфери дизайну, тому майбутнім фахівцям повинна бути відома симптоматика виникнення стресу та дистресу, правила їх нормалізації, елементарні прийоми емоційної саморегуляції, по­кращання власного самопочуття.

Розуміння психологічної термінології, знання причин поведінки, потреб та мотивів людини дає змогу ефективно організувати стимулювання працівників, надихнути їх на інтенсивну працю. Без знань особливостей людського сприйняття неможливе проведення ефективної рекламної кампа­нії та виготовлення якісного рекламного продукту.

Розуміння групової динаміки, особливостей взаємодії лю­дей у групі дасть можливість молодому спеціалісту легше вли­тися в робочий колектив, зайняти у ньому позицію лідера. Адже наслідки від невміння поводитися під час службових конфліктів, незнання правил ефективної комунікації виявляються у вигляді поганого настрою, психічних розладів, зіткнень із колегами, непорозумінь із замовниками та партнерами, втрати роботи. Знання психологічних особливостей спілкування дає можливість уникати подібних негативних наслідків.

Орієнтація у психології особистості, проблемах темпера­менту та характеру дає змогу краще пізнати себе та оточуючих, прогнозувати свою та їхню поведінку, сформувати індивідуаль­ний стиль дизайнерської діяльності.

Підсумовуючи вищесказане, варто зробити висновок, що майбутнім працівникам сфери дизайну потрібно готуватися до можливих перевантажень, а саме: ознайомитися зі способами ефективного подолання кризових ситуацій, прийомами емоційної саморегуляції, особливостями позиції здорової, самоактуалізованої особистості та її ставлення до світу і оточуючих, оскільки праця у сфері дизайну не лише дає певний статус у суспільстві та матеріальне благополуччя, а й примушує жити в умовах хронічного стресу, що негативно впливає на фі­зичне та психічне здоров'я, ефективність роботи та сімейні сто­сунки. Таким чином, знання психології дасть можливість покра­щати життєдіяльність майбутніх спеціалістів, підвищити рівень їхніх професійних та особистих досягнень, а також задово­леність власним життям.