1. В/в введення кордарону, дігоксину

2. В/в введення препаратів калію

3. В/в введення корглікона, лазиксу

4. В/в введення атеналолу, строфантину

5. В/в введення адреналіну, атропіну

207. У хворого 54 років на 3 добу повторного інфаркту міокарда несподівано погіршився стан з непритомністю, зупинкою серцевої діяльності та дихання, АТ 00 мм.рт.ст. На ЕКГ: часті нерегулярні хвилі, відмінні за формою та амплітудою. Завдяки терміново проведеним реанімаційним заходам серцева діяльність відновлена. З метою попередження розвитку ускладнень необхідно залучити до терапії:

1. Калію хлорид

2. Аміодарон

3. Дігоксин

4. Панангін

5. Плаквеніл

211.У хворого з нападом задухи при рентгенологічному дослідженні виявлено розширення верхньої порожнистої вени, тінь серця зміщена праворуч, виступає конус легеневої артерії. Корінь правої легені розширений, деформований, обрублений. Оцініть рентгенологічні зміни.

А. Спонтанний пневмоторакс

В. Набряк легенів

С. Пневмонія

D. ТЕЛА

E. Розшаровуюча аневризма аорти

210. У хворого з нападом задухи при рентгенологічному дослідженні в правій легені спостерігається збіднення (просвітлення) легеневого малюнка (симптом Вестермарка). Купол діафрагми праворуч піднятий, в середньому полі дисковидний ателектаз. Оцініть рентгенологічні зміни.

А. ТЕЛА

В. Розшаровуюча аневризма аорти

С. Спонтанний пневмоторакс

D. Набряк легенів

E. Пневмонія

213. У хворого на третю добу після нападу задухи при рентгенологічному дослідженні виявлено в правій легені чітко окреслене затемнення трикутної форми, основа якого направлена субплеврально, а верхівка - в сторону воріт легень. В синусі випіт 300 мл. Оцініть рентгенологічні зміни.

А. Інфаркт міокарда

В. Спонтанний пневмоторакс

С. Інфаркт-пневмонія

D. Набряк легеней

E. Розшаровуюча аневризма аорти

215. На ЕКГ – тривалість зубця Q в II, III, AVF = 0,045 секунди, а також підйоми сегменту ST, (+)T в цих відведеннях; депресія сегменту ST у відведеннях I, avL.

Дайте оцінку змінам на ЕКГ.

А. Розшаровуюча аневризма аорти

В. Нижній інфаркт міокарда

С. ТЕЛА

D. Гіпертрофія міжшлуночкової перетинки

E. Перикардит

216. У 45-річного хворого під час значного фізичного навантаження з'явилися сильні тиснучі загрудинні болі, що віддають в ліву лопатку. Болі купіровані внутрішньовенним введенням морфіну. Під час вступу: загальмований, шкіра бліда, волога, губи ціанотичні. ЧД - 24 в хвилину. У легенях жорстке дихання, хрипів немає. Тони серця глухі, пульс - 115 в хвилину, слабкого наповнення. АТ - 95/75 мм рт. ст. Печінка не пальпується, набряків немає. На ЕКГ: підйом ST у відведеннях I, а VL, V2-V6, зниження ST у відведеннях III.

Поставте вірогідний діагноз.

А. ТЕЛА

В. Розшаровуюча аневризма аорти

С. Спонтанний пневмоторакс

D. Набряк легенів

E. Нижній інфаркт міокарда

218. У хворого 53 років під час важкого фізичного навантаження розвинулися різкі тиснучі загрудинні болі, що віддають в ліву лопатку. Болю були купіровані лікарем швидкої допомоги внутрішньовенним уведенням морфіну. Під час вступу: загальмований, шкіра бліда, волога, губи ціанотичні. ЧД - 24 в хвилину. В легенях жорстке дихання, хрипів немає. Тони серця глухі, пульс - 115 в хвилину, слабкого наповнення. АТ - 95/75 мм рт. ст. Печінка не пальпується, набряків немає. На ЕКГ: підйом сегменту ST у відведеннях I, а VL, V5-V6 на 3 мм, зниження ST у відведеннях III, aVF.

Який найбільш вірогідний діагноз у хворого ?

А. ТЕЛА

В. Розшаровуюча аневризма аорти

С. Спонтанний пневмоторакс

D. Набряк легенів

219. У хворого з задухою при рентгенологічному дослідженні корені легеней розширені, безструктурні, гіллясті, нагадують "метелик" (симптом метелика). Повітрянність легеневих ділянок нерівномірно знижена, зливні тіні майже на протязі всієї легеневої тканини. Оцініть рентгенологічні зміни.

А. ТЕЛА

В. Розшаровуюча аневризма аорти

С. Спонтанний пневмоторакс

D. Набряк легенів

E. Пневмонія

220. У хворої 60 років, яка впродовж 20 років страждає на гіпертонічну хворобу, після стресової ситуації раптово виник напад задухи. Об’єктивно: положення ортопное, пульс – 120/хв.., АТ- 210/120 мм рт.ст., I тон над верхівкою серця послаблений, у діастолу прослуховується додатковий тон. Дихання над нижніми відділами легень ослаблене, поодинокі незвучні вологі дрібно-пухирчасті хрипи, частота дихання - 32/хв. Яке ускладнення виникло?

А. Розшарування аорти

В. Напад істерії

С. Тромбоемболія гілок легеневої артерії

Д. Пневмонія

Е. Гостра лівошлуночкова недостатність

220. У чоловіка 57 років, що протягом 10 років страждає на стабільну стенокардію напруження, раптово виник інтенсивний стискаючий біль за грудиною, відчуття нестачі повітря. Після прийому 3 таблеток нітрогліцерину біль зменшився, але не зник, через 30 хвилин став нестерпним, зростала задишка. Об’єктивно: блідість шкіри, гіпергідроз. Пульс – 100/хв., АТ – 100/60 мм рт. ст. Над верхівкою – послаблений I тон. Який попередній діагноз?

А. Інфаркт міокарда

В. Прогресуюча стенокардія

С. Перикардит

Д. Розшарування аорти

Е. Тромбоемболія гілок легеневої артерії

220. У хворого 63 років на 20-й день від початку інфаркту міокарда раптово з’явився різкий біль у лівій половині грудної клітки, виник напад ядухи. Об’єктивно: хворий збуджений, шкіра та слизові оболонки блідо-ціанотичні. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок. Пульс – 120/хв., АТ-100/70 мм рт. ст.. Тони серця послаблені, акцент II тону над легеневою артерією. Над легенями – ослаблене дихання зліва. На ЕКГ: в динаміці - поворот електричної осі серця вправо. Вкажіть найбільш імовірну причину погіршення стану хворого.

А. Рецидив інфаркту

В. Синдром Дреслера

С. Пневмонія

Д. Ексудативний плеврит

Е. Тромбоемболія легеневої артерії

220. Хвора 50 років, потрапила до лікарні зі скаргами на сильний головний біль, який супроводжується нудотою, серцебиттям, колючим болем в ділянці серця. Вночі прокинулася від змішаної задухи, з′явився кашель з виділенням рожевого пінявого харкотиння. Об’єктивно: стан тяжкий, акроціаноз, частота дихання – 36/хв. Над легенями – звучні різнокаліберні хрипи. Ліва межа серця зміщена назовні на 1 см, акцент II тону над аортою. АТ – 240/120 мм рт. ст.., пульс – 120 /хв.. Назвіть ускладнення, що виникло:

А. Гостра правошлуночкова недостатність

В. Гостра лівошлуночкова недостатність

С. Інфаркт міокарда

Д. Гіпертонічна енцефалопатія

Е. Тромбоемболія легеневої артерії

220. У лікарню доставлена хвора 59 років зі скаргами на болі ангінозного типу тривалістю понад 1 годину, ядуха. Положення в постелі напівсидячи. Об’єктивно: ЧД – 24/хв., в легенях вологі дрібно пухирчасті хрипи в нижніх відділах. АТ – 110/60 мм рт. ст., пульс – 92 /хв., тони серця приглушені. Терміново знята ЕКГ: підйом сегмента SТ на 5 мм у відведеннях V1-V4. Який метод лікування найбільш доцільний у подібному випадку?

А. Призначення антагоністів кальцію

В. Застосування бета-симпатоміметиків

С. Застосування дигоксину з еуфіліном

Д. Призначення тромболітичних препаратів

Е. Застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту

220. Хворий 30 років, д-з міокардитичний кардіосклероз. На ЕКГ: ритм синусовий, ЧСС 70 уд/хв., QRS=0,08”, відхилення електричної осі серця вліво, поступове подовження інтервалу P-Q з наступним випаданням комплексу QRS. Яке порушення проводимості в хворого?