- •Кафедра електронних систем методичні вказівки
- •Загальні вказівки
- •Вимоги до виконання лабораторних робіт і оформлення звіту
- •Малопотужний блок живлення
- •1 Опис лабораторної установки
- •2 Попереднє завдання
- •3 Робоче завдання
- •4 Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Рекомендована література
- •1 Опис лабораторної установки
- •2 Попереднє завдання
- •3 Робоче завдання
- •4 Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •2 Попереднє завдання
- •3 Робоче завдання
- •4 Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Рекомендована література
- •Імпульсний перетворювач постійної напруги
- •1 Опис лаборатоной установки
- •2 Попереднє завдання
- •3 Робоче завдання
- •4 Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Рекомендована література
- •Автономний інвертор струму
- •1 Опис лабораторної установки
- •2 Попереднє завдання
- •3 Робоче завдання
- •4 Вказівки по виконанню лабораторної роботи
- •Рекомендована література
- •Автономний інвертор напруги
- •1 Опис лабораторної установки
- •2 Попереднє завдання
- •3 Робоче завдання
- •4 Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Рекомендована література
- •Дослідження електронних ключів
- •1 Опис лабораторної установки
- •2 Робоче завдання
- •3 Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •5 Список рекомендованої літератури
4 Вказівки до виконання лабораторної роботи
4.1 Осцилограми напруги і струмів замалювати, використовуючи сітку на екрані осцилографа С1-93. Одне ділення сітки повинне відповідати 1 см в звіті (дві клітинки на зошитовому листі).
4.2 При знятті осцилограм розгортку осцилографа встановити 5 мс/діл, синхронізація «зовнішня, 1:1».
4.3 При заповненні таблиці 3 постійну складову випрямленої напруги Ud вимірювати вольтметром PV2, а амплітудне значення змінної складової um – за допомогою осцилографа. Вимірювання змінної складової напруги проводити з використанням сітки на екрані осцилографа. При цьому для зручності вимірювання проводити, встановивши перемикач входу в положення «~». Посилення по входу встановити таке, щоб амплітудне значення змінної складової напруги було не менше одного ділення сітки.
5 ЗМІСТ ЗВІТУ
5.1 По першій частині лабораторної роботи
5.1.1 Мета лабораторної роботи
5.1.2 Принципові схеми (рис. 1–3)
5.1.3 Розрахунки попереднього завдання
5.1.4 Дев'ять комплектів осцилограм, скомпонованных за часом, відповідно пунктам 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 робочого завдання
5.1.5 Висновки
5.2 По другій частині лабораторної роботи
5.2.1 Принципові схеми (рис.4 і 5)
5.2.2 Чотири комплекти осцилограм, скомпанованих за часом, знятих відповідно до п.3.2.1 робочого завдання
5.2.3 Заповнені таблиці 2 і 3
5.2.4 Шість зовнішніх характеристик, побудованих в одній системі координат
5.2.5 Висновки
Рекомендована література
1.Руденко В.С., Сенько В.И., Чиженко И.М. Основы преобразовательной техники. – М.: Высш. шк.,1980.–424 с. (с.7-17, с. 70-76)
2.Забродин Ю.С. Промышленная электроника. – М.: Высш.шк., 1982.– 496 с. (с. 287-314)
Рисунок 1 – Принципова схема П-образного СLC - фільтр
Рисунок 2 – Двополуперіодна схема з середнім (нульовим)
виводом від вторинної обмотки трансформатора
2
5
11
TV
Rвим1
Rвим2
12
7,8
VD3
13
PV1
VD1
10
~220
V
9
VD2
VD4
Rвим3
6
Рисунок 3 – Двополуперіодна мостова схема
Рисунок 4 – Схема випрямлення з подвоєнням напруги
Рисунок 5 – Транзисторний фільтр напруги
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2
ТРИФАЗНІ ВИПРЯМЛЯЧІ
Мета роботи – ознайомлення з трифазною нульовою, трифазною мостовою і еквівалентною дванадцатипульсною схемами некерованих випрямлячів, а також вивчення впливу явища комутації вентилів на роботу і характеристики випрямлячів.
1 Опис лабораторної установки
Макет лабораторної установки дозволяє досліджувати чотири схеми випрямлення:
трифазну нульову (рис.1а);
трифазну мостову із з'єднанням обмоток трансформатора Y/Y (рис. 1, в);
трифазну мостову із з'єднанням обмоток трансформатора Y/ (рис. 1, г);
еквівалентну дванадцятипульсну схему, що отримується за рахунок послідовного з'єднання двох останніх схем.
Вибір схеми здійснюється перемикачем «П». При установці згаданого перемикача в положення «0» лабораторна установка повністю вимкнена. Положенню «1» відповідає підключення трифазної нульової схеми випрямлення, про що сигналізує лампочка, встановлена в безпосередній близькості від вказаної схеми. Положенню «2» відповідає підключення трифазної мостової схеми із з'єднанням обмоток трансформатора Y/Y, а положенню «3» – трифазної мостової схеми із з'єднанням обмоток трансформатора Y/ . При установці перемикача «П» в положення «4» досліджується еквівалентна дванадцятипульсна схема випрямлення. Індикація кожної згаданої вище схеми здійснюється відповідними лампочками.
З метою дослідження роботи тієї або іншої схеми під навантаженням передбачене коло (рис.1, б), що складається з реостата навантаження Rн, ключа В1 холостого ходу, амперметра Ad і вольтметра Vd випрямленого струму. Назване коло навантаження автоматично підключається при перемиканні перемикача «П» виводами «а» і «б» до однойменних точок на виході відповідної схеми випрямляча.
Вольтметр V2 призначений для вимірювання значення діючої змінної лінійної напруги, у відповідній схемі випрямлення. З метою зменшення габаритів лабораторної установки на макеті встановлений один вольтметр з перемикачем на два положення: «V2~ 50 В» і «Vd=100 В».
Для осцилографування струмів в первинній обмотці трансформатора Тр передбачені шунти R11, зв'язані з контрольними точками Г1-Г2 і Г8-Г9. Шунти Ria включені послідовно з відповідними вентилями, дозволяють осцилографувати анодні струми цих вентилів. Для осцилографування випрямленої напруги призначені контрольні точки Г19 і Г20.
Контрольні точки Г5-Г7, Г11-Г12 і Г17-Г18 передбачені для осцилографування лінійної змінної напруги вторинної обмотки трифазного трансформатора Тр, а контрольні точки Г5-Г6, Г10-Г11 і Г15 і Г16 – для осцилографування напруги анод-катод на вентилі відповідної схеми випрямляння.